Реферат на тему:

Введення до курсу "Системи сучасних технологій"

Курс "Системи сучасних технологій" - один з важливих у загальному циклі природничо-наукової та загальноекономічної підготовки фахівців-економістів для різних галузей.

Виробництво - це процес створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства.

Технологія - це наука про способи переробки сировини та напівфабрикатів у засоби виробництва і предмети споживання.

Мета вивчення курсу - сформувати у майбутніх спеціалістів поняття про суспільне виробництво, що включає в себе багато галузей, які відрізняються технологічними процесами, мате-ріально-виробничою базою, знаряддями праці, витратами на виробництво продукції, професійними кадрами, методами та технологіями, техніко-економічними показниками у провідних галузях промисловості.

Завдання курсу - розкрити фізико-хімічну суть явищ, які відбуваються при одержанні та переробці мінеральної сировини, хімічної технології, виготовленні деталей і виробів з металів, сплавів та неметалевих матеріалів за пріоритетними технологіями.

Промислові продукти можуть служити засобами вироб-ництва або предметами народного споживання. В той же час багато готових промислових продуктів можуть використову-ватися як сировина для інших виробництв. Так, аміак служить основною сировиною у виробництві азотної кислоти, яка в свою чергу застосовується для одержання мінеральних добрив.

Технологія - наука про способи та процеси виробництва промислових продуктів. Технологічний термін "спосіб вироб-ництва", звичайно, відрізняється від суспільно-економічного поняття про спосіб як єдність продуктивних сил та виробничих відносин. Спосіб виробництва складається з послідовних операцій, які протікають у відповідних машинах і апаратах.

Технологія умовно ділиться на механічну та хімічну. В механічній технології розглядають процеси, при яких зміню-ється форма або зовнішній вигляд і фізичні властивості матеріалу, а в хімічній - процеси зміни складу, властивостей та внутрішня будова речовини.

Для науково-технічного прогресу важливий тісний зв'язок нової технології з технічними та економічними показниками на будь-якому виробництві в різних галузях промисловості.

Технологія як наука про методи переробки сировини розвивається паралельно з такими галузями, як машино-будування та хімічна промисловість.

Технологія машинобудування - це точна наука, в якій широко використовуються закони фізики, хімії, механіки, теплотехніки, кібернетики, екології, економіки, менеджменту, правила техніки безпеки.

У даному курсі ССТ основними базовими виробництвами в технології машинобудування є виробництво чорних і кольорових металів, обробка металів традиційними техноло-гіями (тиском, різанням, литтям). До міжгалузевих технологій відносяться нові види обробки матеріалів: лазерна, електронно-променева та плазмова технології. До особливої групи тех-нологічних процесів належать технологія тонких плівок, біотехнологія та інші процеси, які використовуються для виготовлення виробів мікроелектроніки.

Розглянемо детальніше поняття про галузі машинобу-дування. Кожна галузь промисловості - це сукупність під-приємств, що об'єднані економічним призначенням продукції, яку вони випускають, і характеризуються спільністю вихідної сировини та матеріалів, технології виробництва, обладнання і професійного складу кадрів. Промисловість у міру розвитку поділяється на комплексні галузі. Комплексними називають галузі, до складу яких входить кілька однорідних, але спеціа-лізованих всередині даної галузі за більш вузьким призначенням продукції галузей (наприклад, енергетична, машинобудівна, металургійна, хімічна, текстильна, харчова, тощо).

Розглянемо структуру та основні принципи організації виробничого процесу. Основними елементами будь-якого виробничого процесу є: засоби праці, предмети праці, праця людини. Основа виробничого процесу -процес праці як діяльність людини, спрямована на створення споживчої вартості певної кількості та якості. Наприклад, у Черкаській області 17 хімічних підприємств. Хімічні виробництва відносяться до великих машинних виробництв, у яких виробничий процес проходить в умовах розподілу праці та застосування системи машин та апаратів (технічних агрегатів, установок). Виробничі процеси поділяються на основні технологічні (зміна вихідної сировини та матеріалів для отримання готової продукції), допоміжні (ремонт обладнання, будинків, споруд, виготовлення інструменту), обслуговуючі (контроль якості параметрів процесу й продукції, транспортування сировини та матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції) та підсобні (виготовлення тари, упаковка продукції і т. ін.).

Технологічний процес включає стадії та операції.

Стадія - частина процесу, яка включає виготовлення напівфабрикатів чи готової продукції.

Операція - частина технологічної стадії, в якій дія на предмет праці відбувається в одному чи кількох апаратах (машинах), які обслуговують робітники чи бригада. Операції поділяються на основні (технологічні) та допоміжні.

Технологічні операції є об'єктом планування, обліку та контролю, нормування матеріальних ресурсів, витрат праці та ЇЇ оплати.

Допоміжні операції забезпечують безперервне проходження основних операцій. Це контрольно-операційні, по-стадійні (проміжні) операції чи підсумковий контроль за відповідністю сировини, напівфабрикатів та готової продукції затвердженим ДЕСТУ чи ТУ, транспортування-переміщення сировини, напівфабрикатів, готової продукції, збереження та відванта-ження тощо.

Технологічне обслуговування - забезпечення нормального режиму та безпеки робітників відповідно до процесів (чищення, огляд, промивання, міжопераційне стеження тощо).

Постійне поєднання всіх стадій та операцій утворює структуру виробничого процесу (рис. 1.)

Залежно від типу апаратів, рівня автоматизації процесів та механізації праці робітників розрізняють ручні, апаратурно-ручні (машинно-ручні), апаратурно-автоматизовані та ком-плексно-автоматизовані апарати. За характером проходження в часі апаратурні процеси поділяються на безперервні та періодичні. Організація виробничого процесу передбачає правильне визначення його складових стадій, послідовності, співвідношення та взаємозв'язків розміщення в просторі.

Раціональна організація виробничого процесу можлива тільки на базі комплексного системного підходу на основі таких принципів, як: