2. Невиправдане забуття гусівництва багато в чому пов‘язане з тим, що цій галузі довгий час не приділяли належної уваги. Здійснювана дискримінаційна цінова політика щодо продукції гусівництва призвела його до збитковості. Вадами гусівництва є те, що воно розвивається однобоко. Комплексне одержування і використання його продукції ще не стало основоположним у більшості підприємств.

3. Дослідженнями встановлено, що гусівництво є однією з найбільш економічно вигідних галузей птахівництва. Це пов’язано з тим, що гуси непримхливі до кормів. В основі їх раціону велике місце займають зелені, соковиті й грубі корми. Гуси, як не один інший вид птахів, дає людині багато необхідної продукції та сировини. Це калорійних м‘ясо, довговічні пух і перо, ні з чим незрівняна печінка, самий легкоплавкий та добре засвоюваний жир, гусячі шкурки та інше. Ця продукція має великий попит й високо цінується як у нашій країні, так і за кордоном. При інтенсивному веденні галузі та комплексному використанні продукції гусівництва господарства можуть одержувати стійкий високий прибуток.

4. Гуси по більшості продуктивних і економічних показників у розрахунку на одиницю сукупної продукції перевершують інші види птахів. Вони менше витрачають кормів і, зокрема, концентрованих, живої праці і матеріальних ресурсів. Але позитивні біологічні і господарські якості гуси виявляють лише при інтенсивному веденні і комплексному використанні їх продукції.

5. В умовах ринкового середовища і багатоукладності економіки відродження й поступове підвищення ефективності гусівництва має стати неминучим. Воно має здійснюватись так, щоб розвиток гусівництва охоплював якомога більше підприємств з різною формою господарювання. В цій системі мають бути задіяні племінні підприємства, інкубаторні станції, ферми товарних підприємств, фермерські та особисті господарства населення.

6. Дослідженнями доведено, що гуси різних порід мають неоднакові біологічні та господарські якості, що зумовлює і рівень економічної ефективності. Раціональне повне використання усіх можливостей гусівництва забезпечує їх високу конкурентоспроможність.

7. Експерименти засвідчують, що при розведенні гусей кубанської і тулузької порід, а також синтетичної популяції реалізація добових гусят більш ефективна, ніж продаж яєць, отриманих від них. Яйця гусей крупної сірої породи, продані на ринку, забезпечують більш високий прибуток у порівнянні з тим , коли вони були проінкубовані та реалізовані гусятами у віці однієї доби.

8. Результати інтенсивного вирощування молодняку гусей на м’ясо до 70-денного віку засвідчили, що серед чотирьох піддослідних порід більш високі економічні показники були одержанні при використанні гусей кубанської породи і синтетичної популяції. Гірші – при розведенні гусей крупної сірої та тулузької порід. Данні експерименту дали підставу рекомендувати кубанських гусей для вирощування як гусей – бройлерів. Рівень рентабельності гусівництва при цьому біля 40%, в той час, як по інших породах він на 12,2 – 38% нижче.

9. Інтенсивна відгодівля гусей різних порід на жирну печінку дала неоднакові результати. Найбільш продуктивними та економічно вигідними виявились гуси тулузької породи. У розрахунку на гуску було отримано 6,2 кг м‘яса, 1,3 кг жиру та 562 г жирної печінки. По цих показниках гуси крупної сірої породи та синтетичної популяції поступаються тулузьким у 1,3 – 2 рази. Від реалізації цих видів продукції тулузьких гусей прибуток склав 1059 грн, від інших порід в 1,9 –3,7 рази менше.

10. Фінансові результати відгодівлі гусей на жирну печінку показали, що гуси тулузької породи краще інших підходять для цієї мети. Прибуток від реалізації 1 кг печінки тулузьких гусей склав 21,2 грн, або в 1,5 –2,4 рази більше, ніж від гусей синтетичної популяції та крупної сірої породи. Рівень рентабельності реалізації печінки тулузьких гусей склав 106%, а інших порід - 29,5 – 58,2%.

11. Встановлено, що гуси кубанської породи взагалі не придатні для відгодівлі на жирну печінку, так як вже під кінець підготовчого періоду (14 днів) виявилися нездатними споживати корми.

12. Прижиттєве зняття пуху і пір‘я у гусей всіх порід виявилося економічно сприятливим, так як забезпечило у розрахунку на гуску прибуток у розмірі 0,41 – 1,20 грн., рівень рентабельності 23,3 – 69%.

Згідно одержаних результатів досліджень адміністрації Дніпропетровської області можливо запропонувати наступні заходи:

1. На підставі економіко – математичного моделювання перспективи розвитку гусівництва і забезпечення населення області мінімальною кількістю м‘яса гусей (0,7 – 0,8 кг на рік) необхідно мати маточне поголів‘я гусей у кількості 111 –112 тис. голів у всіх категоріях господарств, що дасть можливість реалізувати за рік 1085 – 1100 тис. голів гусей масою 3500 – 4000 т.

2. Для забезпечення одержання різних видів продукції та сировини від гусей (м‘ясо, пух і перо, печінка, жир), а також максимального прибутку, оптимальну структуру складу гусей пропонуємо у перспективі мати у такому порідному співвідношенні: кубанська порода –92%, тулузька – 8%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Карасёва Т.П. Методические рекомендации по организации и экономике интенсивного гусеводства. - Днепропетровск: ДГУ, 1999. – 44с.

2. Карасёва Т.П. Необходимость возрождения птицеводства Днепропетровщины в условиях становления рынка //Придніпровський науковий вісник.- 1998. -№20. – С.27 - 30.

3. Карасёва Т.П. Современное состояние птицеводства индустриального Приднепровья //Економіка АПК. – 1997. - №9. – С.19-22.

4. Карасёва Т.П. Экономическая эффективность интенсивного выращивания гусей различных пород //Економіка АПК. – 1999. - №9. – С.72 – 75.

5. Карасьова Т.П. Ефективність реалізації інкубаційних гусячих яєць //Вісник Сумського державного аграрного університету. –1999. –№2. – С.237-239.

Гусівництво, інтенсифікація, ринкові відносини, експеримент, порода, економіка, ефективність, структура, оптимізація, моделювання.

Гусеводство, интенсификация, рыночные отношения, эксперимент, порода, экономика, эффективность, структура, оптимизация, моделирование.

Goose-farming, intensification, market