реалізація товарів на заключному етапі. При цьому оподаткування здійснюється тільки один раз. Він встановлюється у вигляді відсотка до роздрібної ціни товару і сплачує його покупець. Нині цей податок існує в небагатьох країнах (наприклад, у Великій Британії, Канаді, США, Швеції), в сучасній Україні він не використовується.
Податок з обороту стягується з валового обороту на всіх стадіях руху товарів. При цьому допускається подвійне оподаткування, оскільки у валовий оборот включаються податки, що були сплачені раніше. Цей податок зараз теж не використовується.
Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг. Об'єктом оподаткування є не валовий оборот, а додана вартість. Ставка податку на додану вартість у 1995 р. затверджена у розмірі 20 відсотків. Порівняно завищена ставка податку негативно впливає на платоспроможність населення. Обчислення і стягнення податку на додану вартість потребує чіткого визначення об'єкта оподаткування - доданої вартості. Можливі два способи її визначення: заробітна плата плюс прибуток або виручка від реалізації мінус матеріальні витрати.
Непрямі податки є ціноутворюючим елементом - вони включаються у ціни товарів, що реалізуються, і можуть суттєво впливати на загальний рівень цін.
Встановлюються три основні ставки акцизів:
єдині - на сіль, сірники, цукор тощо, тобто на товари, сорти яких мало різняться між собою;
2) диференційовані - на вина, масло, тканини, тобто на товари, які значно різняться за якістю, міцністю тощо;
3) середні - на тютюнові вироби, тобто на однорідні товари, сорти яких мають різні ціни. Ставки податку на додану вартість становили в Україні у 1993 р. 28 %, з другої половини 1994 р. - 20 % оподаткованого обороту. Для стимулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств доцільно повертати їм всю суму податку на додану вартість, оскільки це знижує ціну експортної продукції і підвищує її конкурентоспроможність. І навпаки, при імпорті продукції з метою захисту національного ринку в ціну продукції фірми-імпортера можна включати податок на додану вартість, що зумовлює її подорожчання і зниження конкурентоспроможності.
Залежно від виду підприємницької діяльності обчислення об'єкта оподаткування. має деякі особливості. Законодавством визначено такі об'єкти оподаткування:
- обороти з реалізації вироблених на внутрішньому ринку товарів, як зроблених на території України підакцизних товарів. При цьому оборотом з реалізації є продаж, обмін на інші товари, безоплатна передача. В оподаткований оборот включається реалізація (передача) товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників (у тому числі і в порядку натуральної оплати праці);
- митна вартість імпортованих товарів, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій, отриманих без оплати їхньої вартості.
2. Платники акцизного збору, акцизне оподаткування
Платниками податку в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності (їх філії, відділення, підрозділи) - виробники (за реалізації товару) або імпортери підакцизних товарів (за перетину митного кордону):
- нерезиденти, які виробляють підакцизні товари на митній території України, безпосередньо або через їх постійні представництва;
- суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари;
- фізичні особи-резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі на митну територію України;
- юридичні або фізичні особи, які купують підакцизні товари у податкових агентів.
Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору затверджуються законодавчо і є єдиними на всій території України для вітчизняних та імпортних товарів. Так, з 1 січня 2000 р. значно скорочено перелік підакцизних товарів, змінено ставки податку та запроваджено новий механізм обчислення акцизного збору для імпортованих товарів за застосування ставки акцизного збору у відсотках.
До підакцизних товарів віднесено: бензини моторні, дизельне пальне, автомобілі, тютюнові вироби, ювелірні вироби, спирт етиловий та алкогольні напої, пиво солодове.
В залежності від ставок акцизного збору, методики розрахунку суми податку, терміну його сплати в бюджет, джерел сплати суб'єктом підприємництва є певні особливості впливу акцизного збору на фінансово-господарську діяльність підприємств, зайнятих виробництвом і реалізацією підакцизних товарів або їх імпортом з наступною реалізацією.
Акцизний збір обчислюється за ставками, що визначаються у двох варіантах:
- у твердих сумах з одиниці реалізованого товару;
- за ставками у відсотках до обороту з продажу товарів.
Ставки акцизного збору встановлені у твердих сумах з одиниці товарів, що реалізовані. Ці ставки диференційовано залежно від якісних характеристик товару і визначено в гривнях (щодо тютюнових виробів) та в ЄВРО (щодо бензину, дистиляторів, пива, алкогольних напоїв).
Акцизний збір, обчислений в ЄВРО для товарів, що їх вироблено і реалізовано в Україні, сплачується у валюті України. При цьому використовується валютний (обмінний) курс Національного банку, що діяв на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару. Цей курс для обчислення ставок акцизного збору залишається незмінним протягом кварталу.
Акцизний збір, обчислений в ЄВРО для товарів, що імпортуються в Україну, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку, який діяв на день подання митної декларації.
За використання відсоткових ставок акцизного збору можливі такі варіанти визначення обороту, що оподатковується:
- для товарів, що реалізовуються за вільними цінами, оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами, без урахування акцизного збору і податку на додану вартість;
- для товарів, що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами, оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами без урахування торговельних знижок, а також суми податку на додану вартість;
- за закупівлі імпортних товарів оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої митної вартості та включаючи мито.
В той же час, процес збору акцизу характеризується рядом недоліків:
1) перелік підакцизних товарів формується за суб'єктивними ознаками (наприклад, віднесення того або іншого товару