сільськогосподарських товаровиробників, які користуються нормами п.11.29 Закону), не встановлює нової норми щодо порядку відображення в податковій звітності від‘ємної різниці між податковими зобов‘язаннями і податковим кредитом. Порядок зарахування від‘ємної різниці між податковими зобов‘язаннями і податковим кредитом відповідного звітного періоду виключно в рахунок зменшення податкових зобов‘язань наступного періоду вперше встановлено ст. 14 Указу Президента України від 07.08.98 р. №857/98 «Про деякі зміни в оподаткуванні» ще до набрання чинності розглядуваним Порядком, і відповідні зміни в податковій звітності (податкова декларація з ПДВ за скороченою формою) затверджено наказом ДПА України від 23.10.98 р. №499, який зареєстровано в Мін‘юсті України 10.11.98 р. за №715/3155. Тому сільськогосподарські товаровиробники, враховуючи встановлений Порядком механізм подальшого зарахування від‘ємного сальдо, повинні використовувати скорочену форму податкової декларації з ПДВ.
Проведення бюджетного відшкодування за рахунок бюджетних коштів по окремій декларації не передбачено, оскільки розрахунки по ПДВ здійснюються не з бюджетом. Право на отримання бюджетного відшкодування сільськогосподарський товаровиробник має лише по податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Слід сказати, що суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, по суті є державною дотацією, яка має цільовий напрям використання, за порушення якого передбачено відповідальність у вигляді безспірного стягнення таких коштів до державного бюджету.
Сільськогосподарські виробники щомісяця подають інформацію податковому органу про використання таких коштів. Така інформація надається у вигляді довідки, обов‘язковість надання якої одночасно з окремою декларацією передбачено постановою КМУ від 23.04.2003 №573.
3. Другий спецрежим оподаткування у сільгосптоваровиробників
Розглянемо спеціальний режим оподаткування, встановлений п. 11.29 Закону для сільськогосподарських товаровиробників (особливості застосування цього режиму визначено постановою КМУ від 26.02.99 р. №271 у редакції постанови КМУ 23.04.01 №374) .
Згідно з цим режимом не сплачуються до бюджету суми ПДВ, які визначено сільгосптоваровиробниками за результатами здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м‘яса в живій вазі.
Ці кошти залишаються у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, акумулюються на спеціальному окремому рахунку, що відкривається в установі банку і спрямовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
Це також зазначено в п. 5 Порядку №374. Тобто зазначені кошти використовуються для придбання ресурсів в матеріально-речовій формі.
Ця норма розповсюджується лише на тих сільськогосподарських товаровиробників, у яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50% від загальної суми валового доходу цього товаровиробника.
Загальна сума валового доходу визначається за даними бухгалтерського обліку як загальна сума доходу, отримана від усіх видів діяльності сільськогосподарського товаровиробника, отриманого за попередній звітний (податковий) рік без урахування ПДВ (п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід” та підп. 4.2.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”). У новостворених така сума визначається за даними першого звітного періоду в поточному році.
До виручки ж від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки включається вартість реалізованої продукції рослинництва і тваринництва, вирощеної на власних виробничих потужностях, продукції (без врахування ПДВ), що є результатом переробки власної сільськогосподарської сировини на власних виробничих потужностях та результатом переробки власної сільськогосподарської сировини на давальницьких умовах, враховуючи при цьому поняття “продукція”, якою є продукт виробництва в речовій формі (в предметному вигляді), кількісно вимірювана в натуральному і грошовому виглядах (“Вісник податкової служби України” №5 за 2003 рік).
При цьому до власного виробництва відносяться не тільки товари (роботи, послуги), що мають чітко виражену сільськогосподарську спрямованість. Це можуть бути і послуги з передачі власного майна в оренду, і несільськогосподарська продукція власних промислових чи харчових цехів (наприклад, випікання хліба, пошиття спецодягу, виробництво посуду тощо).
Слід зауважити, що право спеціального режиму обкладення ПДВ належить виключно сільськогосподарським товаровиробникам, які відповідно до класифікації видів економічної діяльності мають код галузі “Сільське господарство”. Саме таким сільськогосподарським товаровиробником має бути досягнуто відповідного обсягу реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, визначення питомої ваги якої передбачено пунктом 11.29 Закону.
Слід зазначити, що якщо сільськогосподарські товаровиробники, які мають право застосовувати особливий порядок оподаткування, визначений цим п. 11.29, використовують орендоване обладнання для переробки власної сільськогосподарської сировини, то обмеження щодо такого використання законодавством не передбачено («Вісник податкової служби України» №46 за 2002 рік, стор. 63).
Звітний (податковий) рік - це відповідно до п.11.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» період, який розпочинається 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня поточного року.
Пунктом 3 Порядку №374 визначено, що новоствореними вважаються суб‘єкти господарювання, котрі зареєстровані як суб‘єкти підприємницької діяльності у минулому році, але з поважних причин розпочали здійснювати операції з продажу товарів (робіт, послуг) лише в поточному році. Звітним вважається період з моменту реєстрації як платника ПДВ до кінця першого звітного (податкового) місяця, за який цим товаровиробником подається декларація з ПДВ (податкова декларація №2) щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва включаючи продукцію (крім підакцизної), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.
Чинність пункту 11.29 було продовжено з 10.02.2001 р. до 01.01.2006 р.
Оскільки підпунктом 7.7.1 ст.7 Закону визначено, що суми ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між податковими зобов‘язаннями і податковим кредитом звітного періоду, то і суми податку, які залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, визначаються згідно з нормами вказаного пункту як різниця податкових зобов‘язань і податкового кредиту звітного періоду.
Враховуючи, що для перерахування коштів, які залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, встановлюється порядок