Ринок капіталів призначений для довгострокового інвестування коштів в основний капітал. На ринку капіталів надаються середньо-та довгострокові кредити, перебувають в обігу середньо- та довгостро-кові боргові цінні папери, а також інструменти власності — акції, для яких термін обігу не встановлюється. Емітуючи акції та облігації, залучаючи банківські кредити, корпорації формують на ринку капі-талів фінансові ресурси, необхідні для модернізації і розширення виробництва, впровадження нових технологій, освоєння виробницт-ва нових видів продукції. Фізичні особи та будівельні організації за-лучають кошти для придбання та будівництва нерухомості. Фінан-сові інститути формують власні фінансові ресурси, які перебувають у їх використанні протягом усього періоду функціонування і забез-печують економічне зростання та економічну стабільність фінансо-вому інституту.

В цілому на ринку довгострокових запозичень держава, підприєм-ницькі структури і населення отримують за визначену плату в дов-гострокове або безстрокове користування фінансові ресурси інших учасників ринку. Ринок капіталів розвивається більшою мірою в країнах з досить визначеними та сприятливими економічними пер-спективами. Становлення ринку капіталів передбачає невисокі тем-пи інфляції, а також стабільність політичної та економічної ситу-ації в країні.

3. Залежно від місця, де відбувається торгівля фінансовими ак-тивами, розрізняють біржовий та позабіржовий ринки. Біржовий ринок пов'язують із поняттям біржі як особливий спосіб орга-нізованого ринку, що сприяє збільшенню мобільності капіталу та виявленню реальних ринкових цін активів. Біржовий ринок є пе-реважно вторинним ринком, оскільки на ньому в більшості випад-ків відбувається торгівля емітованими раніше фінансовими актива-ми. На позабіржовому ринку діють так звані торгово-інформаційні системи. Учасниками таких систем є фінансові посередники, які ма-ють змогу ознайомитись з попитом-пропозицією на фінансові ак-тиви та укласти угоди з тими посередниками, пропозиції яких їх зацікавлять.

На різних сегментах фінансового ринку біржовий та позабіржо-вий ринки відіграють різну роль. Так, на валютному ринку торгівля валютними ресурсами переважно зосереджується на позабіржовому міжбанківському ринку. На ринку цінних паперів як біржовий, так і позабіржовий ринки мають велике значення. Організаторами торгівлі на біржовому ринку цінних паперів виступають фондові та спе-ціалізовані біржі з торгівлі ф'ючерсними та опціонними контракта-ми. На позабіржовому ринку торгівля цінними паперами здійсню-ється через торговельно-інформаційні системи, які створюються тор-говцями цінними паперами відповідно до законодавства конкретної країни.

4. Якщо для класифікації взяти поняття глобальності, то можна здійснити поділ фінансових ринків на міжна-родні та національні. Останні, у свою чергу, можуть бути поділені на ринки резидентів та нерезидентів (див. рис. 1.7.).

Рис. № 1.7. Класифікація фінансових ринків за умовами емісії та меха-нізмом обігу фінансових активів

Ринок резидентів є ринком фінансових активів, емітованих ре-зидентами на національному ринку. Ринок нерезидентів — це ри-нок, на якому нерезиденти емітують фінансові активи відповідно до законодавства певної країни. Ринки нерезидентів досить розвинені лише в окремих країнах, де державне регулювання сприяє розвитку таких ринків.

На міжнародному фінансовому ринку активи, емітовані поза юрис-дикцією будь-якої однієї країни, пропонуються інвесторам багатьох країн. Учасниками міжнародного ринку виступають уряди, центральні банки, фінансові інститути, великі промислові корпорації, а також міжнародні фінансові інститути та організації. Основними фінансо-вими інструментами, що мають обіг на міжнародному ринку, є єврокредити, єврооблігації, євро акції.

Існування на міжнародному ринку даних фінансових інструментів свідчить про розвиток відносин між його учасниками, які намагаються зробити фінансові відносини більш зручнішими та ефективнішими.

Фінансовий ринок на міжнародному рівні може бути як повністю сегментований, так і повністю інтегрований. Якщо ринок повністю сегментований, інвестор з однієї країни не може вкласти кошти в цінні папери в іншій країні. При цьому цінні папери одного ступеня ризику на різних ринках мають різну ставку доходу, що обумовлюється як сегментованістю ринків, так і різницею в курсах валют та відмінностями в системах оподаткування. В повністю інтегрованому ринку інвестор може інве-стувати кошти будь-де. При цьому цінні папери одного ступеня ри-зику забезпечують інвестору однаковий рівень доходу. Сьогодні фінан-сові ринки різного рівня і ринки різних фінансових інстру-ментів різною мірою інтегровані. В наслідок цього емітенти мають можли-вість щодо залучення більш дешевого капіталу поза місцевим рин-ком, а інвестори — щодо вкладення коштів на ринках інших країн та на міжнародному ринку.

Постійний розвиток міжнародних ринків та інтеграційні проце-си сприяють розвитку світової економіки, оскільки дають можливість кращого розподілу фінансових ресурсів у світовому мас-штабі. Водночас вони роблять більш взаємозалежними економіки різних країн і зменшують можливості урядів країн в регулюванні процесів на національних фінансових ринках. Яким чином відбувається функціонування фінансових ринків інших країн, яким чином держава впливає на їх розвиток, які вади та переваги мають ці ринки ми розглянемо в наступному розділі.

1.3. ПРАКТИКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ РОЗВИНУТИХ КРАЇН

За останнє десятиріччя фінансові ринки багатьох країн, а особливо фондові, стали більше та активніше. Це пов’язано з розширенням обсягів міжнародної торгівлі і, як наслідок, зростанням міжнародних фінансових потоків. Американські ринки цінних паперів та в особливості Нью-Йоркська фондова біржа продовжують домінувати на світових фондових ринках. В Європі як і раніше лідерами є Лондонська, Паризька, Цюріхська фондові біржі. Яскравий представник ефективного функціонування фондового ринку Японії –Токійська фондова біржа. Нові ринки виникли у Тихоокеанському регіоні. У більшості країн Східної Європи ринки цінних паперів знаходяться у процесі становлення, а ринки Латинської Америки оживилися після декількох десятиліть.

Розглянемо більш детальніше, як відбувався розвиток цих ринків і як вони здійснюють свою діяльність на сьогоднішній день, які фінансові інструменти використовують і як відбувається регулювання цих ринків.

У 1792