6.2. Факторинг без попередньої оплати

Внутрішній факторинг передбачає, що постачальник, його конт-рагент та банк перебувають у тій самій країні.

Зовнішній факторинг передбачає, що одна зі сторін факторинго-вої угоди перебуває за кордоном.

Конвенційний (відкритий) факторинг — це тип факторингу, коли підприємство-постачальник повідомляє підприємство-покупця (де-бітора) про те, що права на одержання оплати переуступлено банку або факторинговій компанії.

Конфіденційний (закритий) факторинг передбачає, що ніхто з контрагентів постачальника не знає про переуступку ним прав на одержання оплати банку чи факторинговій компанії.

Факторинг з правом регресу дозволяє банку (факторинговій компанії") повернути підприємству-постачальнику розрахункові до-кументи, від оплати яких відмовився покупець, і вимагати повер-нення підприємством-постачальником коштів.

Факторинг без права регресу означає, що банк (факторингова компанія) бере на себе весь ризик щодо платежу.

Повне факторингове обслуговування включає, крім суто факто-рингових послуг, і надання ряду інших: аудиторських, обліку дебіторської заборгованості, повного управління борговими зобов'яза-ннями тощо. Частковий факторинг — це оплата банком (факто-ринговою компанією) лише рахунків-фактур постачальника.

Факторинг з попередньою оплатою передбачає негайну оплату розрахункових документів постачальника, як тільки їх буде надано банку (факторинговій компанії).

Факторинг без попередньої оплати — це такий вид факторингу, коли банк (факторингова компанія) зобов'язується оплатити пере-дані йому постачальником розрахункові документи лише в день оплати документів боржником.

Факторингові послуги банк не надає:*

за платіжними зобов'язаннями бюджетних організацій;*

за платіжними зобов'язаннями збиткових і неплатоспромож-них підприємств;*

за платіжними зобов'язаннями господарських організацій, оголошених некредитоспроможними;*

за компенсаційними або бартерними угодами;*

за договорами, умови яких застерігають право покупця повер-нути товар протягом певного часу, а також за договорами, які вима-гають від продавця здійснення післяпродажного обслуговування;*

підприємствам, що мають велику кількість дебіторів, заборго-ваність кожного з яких є незначною.

Практично суть факторингу зводиться до такого. Банк купує в підприємства-постачальника право на стягнення дебіторської забор-гованості покупця продукції (робіт, послуг) і перераховує постачаль-нику 70-90% суми коштів за відвантажену продукцію в момент по-дання всіх необхідних документів. Після отримання платежу від покупця банк перераховує продавцю залишок коштів (30-10%) за мі-нусом відсотків за факторинговий кредит та комісійної винагороди.

Перед укладенням факторингової угоди банк вивчає підприємст-во-постачальника з погляду відповідності таким вимогам.

1. Продукція має бути високої якості і користуватись попитом на ринку.

2. Постачальник повинен мати стійкі темпи зростання виробниц-тва і дотримувати чітко встановлених умов продажу продукції.

3. Підприємство має бути фінансове стійким та мати добру репу-тацію.

Для здійснення факторингових операцій постачальник подає в банк такі документи:

1) заяву;

2) баланс на останню звітну дату;

3) копії розрахункових документів, виданих на покупця;

4) інші документи на вимогу банку.

Укладаючи факторингову угоду, підприємство повідомляє банку (факторинговій фірмі) такі дані:*

найменування,.адресу кожного платника та умови торгівлі з ним;*

суму боргових вимог, що переуступаються;*

суму боргу кожного платника (з урахуванням сум за рахунка-ми-фактурами, сум недоплат);*

дані про умови платежів для кожного платника або стосовно різних видів рахунків;*

іншу інформацію, необхідну для інкасації боргових вимог, у тім числі листування з платником, інформацію про здійснені заходи щодо стягнення належних сум.

Плата за факторингове обслуговування залежить від виду факто-рингу, фінансового стану підприємства-позичальника, масштабів і структури його виробничої діяльності та надійності покупців. Ви-значаючи плату за факторинг, ураховують відсоток за кредит і сере-дній термін обороту коштів банку в розрахунках із покупцем.

Приклад 3.

Підприємство звернулось у банк з проханням викупити рахунки-фактури (дебіторську заборгованість) на суму 20000 грн. Плата за кредит — 32% річних. Середній термін обертання коштів у розра-хунках з покупцем — 10 днів. Комісійна винагорода за факторингове обслуговування 3%. Плата за факторинг складається із плати за кре-дит та комісійної винагороди, тобто:

Плата за факторинг у цілому становитиме:

173,3+600 =773,3 грн.

Факторингові послуги банку (факторингової компанії) мають для підприємств такі переваги:

1) більша гарантія стягнення (інкасування) дебіторської заборго-ваності покупця;

2) надання продавцю короткострокового кредиту;

3) зменшення кредитних ризиків продавця;

4) продавець має можливість оперативно поліпшити своє фінан-сове становище, оскільки оплата за продукцію (роботи, послуги) здійснюється банком (факторинговою компанією) протягом 2-3 днів з моменту укладення факторингової угоди.

Недоліком факторингу для підприємства є вища вартість цієї послуги порівняно зі звичайним кредитом.

В Україні факторингове обслуговування підприємств не набуло поширення у зв'язку з низьким рівнем платіжної дисципліни в на-родному господарстві.

Список використаної літератури

1. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. Київ.//Либідь-1995.

2. Балабанов И.Т. Финансовый менеджмент. Москва.//Финансы и статистика-1994.

3. Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995.

4. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М., 1998.

5. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприя тия. — М.: Финансы, 1997.

6. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. — К.:

КНЕУ, 1998.

7. Фисенко М. А. Финансы предприятий. — Минск, 1995.

8. Шеремет А. Д. Финансы предприятий. — М.: Финансы и статисти-ка, 1997.

9. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. – Москва. –1994.