Рисунок 4

Динаміка зміни ціни ф’ючерсного контракту
на фондовий індекс «S&P500» [30]

Рисунок 

Динаміка змін цін на ф’ючерсні контракти
з європейськими індексами

Як бачимо, терміновий фінансовий ринок наочно репрезентує динаміку реальних сегментів товарного та фінансового ринків. У цьому контексті корисність його важко переоцінити, тобто можна стверджувати, що процес функціонування термінових ринків може бути не лише окремим об’єктом дослідження – це окремий напрямок фінансової науки.

Ми цілком поділяємо точку зору Д. М. Михайлова [13: –51], який, опираючись на праці відомого зарубіжного дослідника Дж. Крістофера (J.[28], пропонує, крім відомого поділу фінансового ринку на первинний, що забезпечує випуск фінансових інструментів на ринок, та вторинний, що забезпечує їх ліквідність, ввести для ідентифікації термінового сегмента поняття третинного ринку.

Підтримуючи сформовану цим автором позицію, творчо розвиваючи її, ми пропонуємо своє бачення фінансового ринку, виділяючи в його структурі наш об’єкт дослідження, а саме – організовані (біржові) термінові ринки. На рис. ми схематично показали модель фінансового ринку з виділенням основних суб’єктів (домашніх господарств, держави, підприємств, банків, інших фінансових посередників), які вступають у відносини купівлі-продажу фінансових інструментів як з метою інвестування, так і фінансування інвестицій. На схемі показано джерела фінансування всіх учасників ринку безпосередньо і через фінансових посередників на біржовому та позабіржовому сегментах ринку. Особливо підкреслено те, що інструменти термінового ринку є, як правило, позабалансовими, що значною мірою підвищує їх ризиковість.

Доцільність виділення термінових ринків у третинний ринок підтверджує окрема статистика щодо їх функціонування, яку ведуть міжнародні фінансові організації. У квартальних і річних звітах Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Банку міжнародних розрахунків тощо вже впродовж багатьох років діяльності термінових похідних ринків приділяється цьому дедалі більша увага.

Так, у звіті за третій квартал 2001 р. Банк міжнародних розрахунків BIS [29: 29] виділив значний за обсягом розділ, що має назву «Ринки похідних фінансових інструментів». За розрахунками цього міжнародного органу, приріст загальної вартості біржових ф’ючерсних та опціонних контрактів на 1 жовтня 2001 р. відповідно до другого кварталу цього ж року становив 139700 млрд. дол., або 3%, що стало новим рекордом, зареєстрованим останнім часом.

Рисунок 6

Схема фінансового ринку

На наш погляд, потрібно одразу внести певні корективи щодо сприйняття цих достовірних статистичних даних. Багато дослідників зарубіжних ринків (а користуючись їх висновками – і вітчизняні вчені), порівнюють обороти реальних фінансових ринків та ринків похідних фінансових інструментів, причому отримані від цього результати змушують робити дуже сумнівні висновки.

Так, науковець З. О. Луцишин [10: 50] порівнює фінансові агрегати, не поясняючи суті цього поняття, з фінансовими «бульбашками», що висмоктують сили з реальної економіки, лише на основі порівняння капіталізації економіки США в обсязі 16 трлн. дол. з обсягом деривативів у сумі 55 трлн. дол. Такі порівняння, на нашу думку, не мають сенсу, оскільки обсяг укладених контрактів, наприклад біржових ф’ючерсів та опціонів, не може служити орієнтиром для оцінювання дійсних інвестицій у третинний ринок. Під час укладання ф’ючерсних та опціонних контрактів інвестується лише від 2 до 10% реальних коштів і ліквідних цінних паперів як маржових внесків або премії, що й є інвестиціями з найвищим ризиком. Інвестовані у ф’ючерсні або опціонні контракти маржові внески можуть принести значні доходи або спричинити до втрат, які значно перевищують їх розміри.

Доволі переконливо цей аспект демонструє К. Пензин [17], експерт Московської міжбанківської валютної біржі – одного з ліквідних термінових майданчиків російського біржового ринку. Порівнюючи обсяги ринку деривативів лише однієї Чиказької товарної біржі (CME), які у 2000 р. становили 155 трлн. дол., з обсягами ринку акцій Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE) та позабіржової системи комп’ютерного котирування Асоціації дилерів з торгівлі цінними паперами США (NASDAQ), що за 1999 р. становили 13 трлн. дол., можна підтвердити гіпертрофований розвиток третинного ринку.

Однак К. Пензин, досконало розуміючи суть ф’ючерсних та опціонних контрактів, спробував самостійно підрахувати обсяги реально інвестованих сум в опціонні контракти, здійснивши справді коректне порівняння обсягів ринку акцій з обсягами ринку опціонів на акції, укладених за той самий час на Чиказькій біржі опціонів (CBOE) та Американській фондовій біржі (AMEX). За його приблизними підрахунками та статистичними даними названих бірж, реальний обсяг ринку опціонів у вигляді сплачених премій і розрахунків при їх виконанні становив близько 530 млрд. дол., тобто лише 4% від обсягів ринку акцій. То чи можна вести мову про фінансові «бульбашки»?

Таким чином, адекватне відображення обсягів третинних ринків нині є гостро необхідним і для країн Заходу. Більше того, основні показники статистичної звітності бірж та інших фінансових інституцій щодо проведення операцій на позабіржовому ринку термінових похідних фінансових інструментів були свого часу прийняті на основі того, що ці операції обліковували учасники за балансами, а біржі не бажали відкривати інформацію щодо маржових внесків за ф’ючерсними контрактами та сплаченими преміями за опціонними. Замість цього була введена статистика щодо кількості та обсягів укладених угод, щодо обсягу відкритих позицій за контрактами на біржах, приріст яких є справді вражаючим, особливо за останніх 10 років.

Цей аспект, на нашу думку, потрібно врахувати в Україні у процесі формування термінових, особливо біржових, ф’ючерсних ринків. Варто одразу ввести обов’язкову звітність бірж щодо обсягу маржових внесків плюс розрахунки при виконанні або ліквідації ф’ючерсних контрактів та обсяг премій плюс розрахунки при виконанні опціонних контрактів. Поряд із загальноприйнятою на світових ринках ця статистика дасть змогу одразу достовірно відображати частку