На рис. та 8 показано обсяги світової біржової торгівлі основними терміновими похідними фінансовими інструментами, до яких належать контракти з довготерміновими та короткотерміновими відсотковими ставками, біржовими індексами, валютою з 1997 по перше півріччя 2001 р. загалом і за економічними зонами земної кулі. Наведені діаграми показують суттєве зростання обсягів укладених біржових угод у першому півріччі 2001 р., переважно на короткотермінові відсоткові ставки, що свідчить про зростання кредитного ризику на світовому фінансовому ринку. Невеликий обсяг валютних контрактів підтверджує існування тенденції до зменшення валютних ризиків, що стало можливим завдяки запровадженню євро. Аналіз другої діаграми показує, що Європі належить близько половини світового термінового ринку.

Рисунок 7

Обсяг торгівлі ф’ючерсними й опціонними контрактами
відповідно до їх типів
(за даними BIS на 1 жовтня 2001 р.) у тис. млрд. дол. [30].

Рисунок 8

Обсяг торгівлі ф’ючерсними й опціонними контрактами
відповідно до економічних зон
(за даними BIS на 1 жовтня 2001 р.) у тис. млрд. дол. [29].

Більше того, на основі результатів аналізу, здійсненого Асоціацією ф’ючерсної торгівлі (Futures Industry Association) за той самий період, видно, що приріст обсягів термінових контрактів на світових біржах був забезпечений за рахунок європейських бірж. Приріст відбувався переважно на контрактах із відсотковими ставками. Цей процес свідчить про деяке монетарне послаблення на ринку грошей як у США, так і в Європі (падіння відсоткових ставок), а також про зміни в управлінні фінансовими ризиками. Азійські біржі, зокрема в Японії, так і не змогли повернути собі втрачені під час фінансової кризи 1997–1998 рр. позиції.

Характерна риса європейського термінового ринку – те, що контракти, пов’язані з управлінням кредитним ризиком, стають різноманітнішими. Зростає ліквідність і прозорість ринків базових активів у результаті стандартизації фінансових інструментів. На ринку ф’ючерсних контрактів з акціями деякі географічні індекси замінюють індексами, зорієнтованими на економічні сектори, так званими пан’європейськими індексами, що, у свою чергу, дає змогу здійснювати арбітражні операції всередині сектору та між секторами. При цьому створення індексів за секторами пов’язане з потребами інвесторів, які кардинально змінили стратегію портфельного менеджменту, що на даний час орієнтується на загальноєвропейський ринок, переважно на сектори, а не на окремі країни [29].

На рис. показано у порівнянні обсяги біржової торгівлі 3 (із 7) найбільших американських бірж, а саме Чиказької торговельної палати (Chicago Board of Trade – CBOT), Чиказької товарної біржі (Chicago Mercantile Exchange – CME) та Чиказької біржі опціонів (Chicago Board Options Exchange – CBOE) з 3 найбільшими європейськими терміновими біржами (з 25), а саме з Лондонською міжнародною біржею фінансових ф’ючерсів (London Iternational Financial Futures Exchange), MONEP та EUREX. Наведені на рис. 9 дані підтверджують те, що на перше місце у світі вийшли європейські біржі, яких 10 років тому не існувало взагалі.

На основі вищесказаного можемо стверджувати, що терміновий ринок та його біржовий сегмент після 150 років свого існування (перший форвард було укладено у Чиказькій торговельній палаті в 1875 р.) практично змінив структуру. Нині цей ринок переважно має термінові контракти на фінансові активи, біржові індекси; частка контрактів із товарними активами незначна.

Рисунок 9

Порівняння обсягів торгівлі інструментами
3 найбільших європейських та 3 американських бірж
за 1999–2000 рр.

Особливість функціонування світового термінового ринку – швидкий розвиток позабіржового сегмента. На рис. показано динаміку позабіржового ринку термінових фінансових інструментів загалом з 1998 р. – року фінансової кризи – до грудня 2000 р.; на ньому видно, що на кінець 2000 р. загальний обсяг укладених контрактів становив 95199 млрд. дол., причому найбільше контрактів укладають на відсоткові ставки, які за обсягом у 95–97 разів перевищують контракти з товарними активами.

Наведений вище аналіз свідчить про те, що цілі (мета) спекулятивного характеру мають підпорядковане значення на ринках, основним мотивом широкого використання похідних є вирішення суперечностей між циклічністю коливань ринкової кон’юнктури та необхідністю забезпечення стабільного фінансового стану учасників товарного і фінансового ринків.

Рисунок 10

Динаміка позабіржового ринку похідних фінансових інструментів (всього контрактів у млрд. дол.)*

*Автор склала за даними [29: 89].

На рис. показано, як політика уряду та центральних банків щодо облікових відсоткових ставок впливала на зростання ринку термінових контрактів у США та Європі. Якщо облікові ставки змінювалися, незалежно в який бік, то зростала кількість укладених ф’ючерсних контрактів з короткотерміновими відсотковими ставками, зокрема на 13-титижневі казначейські векселі, депозитні сертифікати банків, євро-доларові депозити тощо. Наприклад, лише у другому півріччі 2001 р. обсяг укладених ф’ючерсів на інструменти грошового ринку зріс порівняно з першим кварталом на 4% і досягнув 111300 млрд. дол. [12: 30].

Рисунок 11

Порівняння позабіржового ринку термінових контрактів
із відсотковими ставками (форварди, свопи, опціони)
та термінових контрактів на товари, золото та
інше (форварди і свопи)*

*Автор склала за даними [26: 89].

Змінність відсоткових ставок, особливо їх різке падіння у 2001 р. як у США, так і в Європі, призвела до зменшення обсягів укладених ф’ючерсних контрактів на державні облігації США та Японії і збільшення їх у Європі (рис. ).

Зазначені тенденції підтверджують динамічний зв’язок ринку похідних фінансових інструментів із ринком реальних активів. Так, нині на терміновому ринку активно впроваджують нові біржові ф’ючерсні контракти на свопові зобов’язання (Swapnote). Обсяг ф’ючерсних контрактів на ставки обмінних контрактів у євро терміном на 2, 5 та 10 років лише у другому кварталі 2001 р. становив 99 млрд. дол.

Рисунок 12

Порівняльна динаміка обсягів термінових контрактів
та відсоткових ставок у США і Європі за 1994–2001 рр.

Ці контракти терміново стали потрібні