Література

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств // ВВР. – 1997. – № . – С. .

Закон України «Про цінні папери і фондові біржі» // ВВР. – 1991. – № . – С. .

Закон України «Про товарну біржу» // ВВР. – 1992. – № . – С. .

Проект Закону України «Про похідні цінні папери» // Українська інвестиційна газета. – № ). – 18 травня. – 1999. – С. .

Проект Закону України «Про строкові фінансові інструменти» // Бизнес. – 2001. – № ). – С. –17.

Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС, 2000. – 416 с.

Задоя А. О., Ткаченко І. П. Структура та функції сучасного фінансового ринку // Фінанси України. – 1999. – № . – С. –11.

Килячков А. А., Чалдаева Л. А. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: Юрист, 2000. – 704 с.

Корякін І. М. Співробітництво Укрексімбанку з міжнародними фінансовими організаціями щодо підтримки малого та середнього бізнесу // Матеріали міжнародної наукової конференції «Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України)», м. Київ, 19–20 листопада 1998 р. – С. –137.

Луцишин З. О. Сутність і тенденції розвитку світового фінансового середовища // Вісник НБУ. – 2001. – № . – С. –43.

Маршалл Дж. Ф., Бансал В. К. Финансовая инженерия: Полное руководство по финансовым нововведениям / Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 784 с.

Матросов С. Рынок деривативов Западной Европы // Рынок ценных бумаг. – 2001. – №  (202). – С. –34.

Михайлов Д. М. Мировой финансовый рынок. Тенденции и инструменты. – М.: Экзамен, 2000. – 768 с.

Мозговой О. Н. Фондовый рынок Украины. – К.: Феникс, 1997. – 276 с.

Найман Є. Л. Трейдер-Инвестор. – Киев: ВИРА-Р, 2000. – 640 с.

Найман Э. Л. Малая энциклопедия Трейдера. – К.: Логос, 1997. – 236 с.

Пензин К. Современное состояние и тенденции развития мирового рынка биржевых опционных контрактов // Рынок ценных бумаг. – 2001. – №  (198). – С. –50.

Правила випуску та обігу фондових деривативів // Галицькі контракти. – 1997. – № . – С. .

Сорос Дж. Новая глобальная финансовая архитектура // Вопросы экономики. – 2000. – № . – С. .

Токмакова І. В., Краснов В. Г. Сутність і структура фінансового ринку // Фінанси України. – 2001. – № . – С. –120.

Чухно А. А., Селиванов С. А. Фондові ринки країн-членів Європейського Союзу та України // Фінанси України. – 1999. – № .

Шаповалов Є. А. Використання в Україні світового досвіду похідних фінансових інструментів / Автореф. дис. кан. екон. наук: 08.05.01. – Київ: НАН України, Інститут світової економіки та міжнародних відносин, 2001. – 17 с.

Шаров О. М. Тенденції розвитку європейського фондового ринку // Вісник НБУ. – 2001. – № . – С. –43.

Энг М. В., Лис Ф. А., Мауэр Л. Дж. Мировые финансы / Пер. с англ. – М.: ДеКА, 1998. – 768 с.

Action Future. – 2001. – № . – Septembre–octobre–novembre.

Bourse plus. – 2001. – № . – Samedi. – 8

Finances magazine. – Dec. 01-jan. – 2002.

JohnsonNew Players, New Rules Financing the 1990s. – Dublin: Lafferty Publications Ltd, 1992. – 347

Rapport trimestriel BRI, septembre. – 2001. – P. –35.

www.finwin.com.

www.crb.com.

www.bourse-de-paris.fr.

Роман БЕРЕЗЮК,

Ірина МИХАЛЬЧУК

© Роман Березюк, Ірина Михальчук, 2002.

Березюк Роман, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії, Тернопільська академія народного господарства, Україна.

Михальчук Ірина, аспірант, Тернопільська академія народного господарства, Україна.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ІМПЕРАТИВ
МОДЕЛЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ
ТОВАРНОЇ ІННОВАЦІЇ

Резюме

Розглянуто проблеми розробки стратегії інноваційного розвитку України, необхідність та способи застосування методу диференційованого підходу до характеристики національної макроекономічної системи як засобу вирішення внутрішньоекономічних та зовнішньоекономічних суперечностей в реалізації сучасної інноваційної політики держави. Обґрунтовано зовнішньоекономічний імператив моделювання стратегії товарної інновації.

Ключові слова

Стратегія товарної інновації, європейський імператив стратегії товарної інновації, товарні групи комплементарного, контрадикторного та індиферентного типів, коефіцієнти мультиплікації імпорту й експорту, комутативний ефект, коефіцієнти загальної та галузевої комутативності.

Стратегія інноваційного розвитку взагалі і товарної інновації зокрема за умов посилення європейського вектора розвитку України претендуватиме на успіх лише у тому випадку, коли буде здатна поєднати, знайти точки дотику національних інтересів з економічними інтересами країн Європейського Союзу.

Необхідно враховувати те, що з позицій інтересів країн ЄС не всі товарні потоки і галузі української економіки мають однозначний характер. Із цієї точки зору їх доцільно розмежувати на три групи. Першу групу можуть скласти галузі, що продукують товари комплементарного типу. До них можна віднести товарні групи, здатні органічно інтегруватися до європейських товарних ринків. Звичайно, для окремих європейських фірм поява нових продуцентів і конкурентів на порівняно збалансованому і багатому ринку товарів не є бажаною, але якщо розглядати це явище у широкому аспекті, враховуючи загальнонаціональні, міжнародні та загальносвітові стратегічні інтереси, то варто визнати, що існує ряд галузей, де Україна могла би бути корисною для країн Європейського Союзу. Йдеться про ті групи українських товарів, які доповнили і ліпше реалізували б потреби споживачів на ринках ЄС, забезпечили б зниження валових і середніх витрат, підвищили б продуктивність усіх факторів виробництва, оптимізували б використання природних ресурсів, поліпшили б структуру споживання та екологічну ситуацію.

Другу групу становлять контрадикторні товари, нарощення виробництва яких в Україні суперечитиме інтересам країн ЄС: порушуватиме загальну рівновагу на європейських товарних ринках, внесе розлад у цінову стратегію фірм ЄС внаслідок виникнення або посилення демпінгових процесів, погіршить загальноєвропейську екологічну ситуацію.

До третьої групи належатимуть товарні потоки та галузі індиферентного типу. Індиферентні товари – це ті українські товари або товарні групи, виробництво яких прямим чином не впливатиме на економічні інтереси країн ЄС.

Однак у той же час стратегічна модель товарної інновації, зважаючи на чинники зовнішньоекономічної дії, має бути зорієнтована на реалізацію внутрішніх національних економічних інтересів. Тут необхідним є диференційований підхід до характеристики різних товарних груп вітчизняного виробництва. Доцільно, на наш погляд, в усій макроекономічній системі України