Для створених у 1991–1992 рр. бірж упродовж наступних років виникла проблема впровадження термінових контрактів. Одночасно на державному рівні приймали дещо несподівані для біржовиків та органів державного регулювання ринку цінних паперів недосконалі законодавчі акти, такі як відомий Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» [1], в якому вперше можна натрапити на визначення термінових контрактів: товарних, валютних, фінансових ф’ючерсів, форвардів та опціонів.

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) випускає свої нормативні документи [18] та готує Законопроект «Про похідні цінні папери» [4], який, однак, не виносять на розгляд Верховної Ради України. Проте 21 грудня 2001 р. у першому читанні ухвалюють Законопроект «Про строкові фінансові інструменти», який запропонував голова підкомітету з питань господарського законодавства Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій С. О. Москвін [5]. За цим законопроектом до термінових фінансових інструментів належать лише ф’ючерси та опціони, причому біржові, але у ньому не введено поняття «термінового ф’ючерсного ринку», «термінових ф’ючерсних цін», не подано вичерпного переліку учасників тощо.

Автор статті вивчає процеси функціонування ф’ючерсних ринків упродовж 10 останніх років. Варто зазначити, що саме на сучасному етапі, коли ці ринки на Заході, особливо в Європі, переживають революційний етап свого розвитку, спостерігалася втрата інтересу до проведення аналогічних досліджень в Україні. Вищевказане призвело не лише до зменшення кількості захищених дисертаційних робіт з біржової проблематики, а й до вилучення із нормативної частини навчальних планів підготовки економістів у вузах курсів «Біржова справа», «Ринок цінних паперів», «Похідні фінансові інструменти» тощо.

Для спеціальності «Біржова діяльність» було передбачено підготовку фахівців лише першого рівня акредитації. Нині можна констатувати, що в Україні не відбувається відновлення ринкової біржової культури та наукової школи, не ведеться підготовка нового покоління фахівців, здатних діяти у динамічному середовищі. І це тоді, коли, як твердять фінансові інженери, професори Сент-Джонського університету (штат Нью-Йорк) Дж. Ф. Маршал та В. К. Бансал, сучасні корпорації, передусім багагатонаціональні, відчувають начальну потребу в талантах такого типу, які досі зосереджувалися в колах біржових ділків. Такі фірми дедалі частіше усвідомлюють свою потребу в аналізі ризиків, в управлінні ризиками та в здатності зменшити фінансові витрати за рахунок проникнення на нетрадиційні ринки. Попит з боку корпорацій на талановитих людей такого типу, без сумніву, зростатиме [11].

На цьому фоні неодноразові спроби становлення термінових сегментів на валютному та зерновому біржових ринках України були приречені на провал. Такий стан справ зумовив суттєве відставання вітчизняної науки з проблематики новітніх технологій управління фінансовими ризиками в умовах підвищеної цінової змінності, визначення місця та ролі термінових фінансових ринків у прогнозуванні майбутнього профілю економіки тощо.

Показовим є те, що саме у цей час суттєво активізують свою діяльність європейські ф’ючерсні біржі, більшості з яких 10 років тому ще не існувало. Нині ж Лондонська міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів (LIFFE), Паризька біржа фінансових ф’ючерсів (MATIF) суттєво наростили обсяги торгівлі, причому річні темпи зростання кількості укладених контрактів становлять понад 500%.

Спостерігається процес злиття та інтеграції європейських термінових бірж, які успішно конкурують з американськими. Так, за 2000 р. на перше місце у світі за обсягами укладених контрактів вийшла створена лише у 1998 р. у результаті злиття німецької Deutsche Terminborse (DTB) та Швейцарської SOFFEX електронна біржа EUREX (European Derivatives Exchange). Цей процес супроводжується активізацією досліджень, вивченням нових інструментів і технологій науковцями та фінансистами-практиками біржових і позабіржових ринків. У цьому напрямку наукової діяльності ми суттєво відстали і від країн Східної Європи та Росії, чиї ф’ючерсні майданчики нині належать до світової мережі.

Сучасна ф’ючерсна товарна біржа – це фінансовий інститут, що істотно спрощує торгівлю, здешевлює її. Деякі економісти Заходу вважають виникнення такої біржі комерційною революцією, вбачають у ній організаційну та планувальну силу, що динамізує всю економіку.

Завдяки діям транснаціональних корпорацій (ТНК) як торговельних, так і промислових, концентрується і централізується виробництво, особливо сільськогосподарської та промислової сировини, що підвищує товарність виробництва. Товарна продукція надходить на ринок як товарний капітал, що підлягає ризикові зміни ринкової кон’юнктури, а це, в свою чергу, зумовлює його страхування через біржовий механізм. Ф’ючерсна торгівля постійно вдосконалюється, концентрується у провідних фінансових центрах світу.

Щоправда, трагічні події 11 вересня 2001 р. показали, наскільки незахищеною у плані фізичного знищення вона може бути. Однак світова фінансова еліта в цьому випадку знайшла оптимальне вирішення даної проблеми через запровадження одночасних електронних торгів у різних фінансових центрах у режимі реального часу, що дало змогу під час американської трагедії здійснювати операції на європейських та азійських торговельних майданчиках.

Роль ф’ючерсного ринку в економіці постійно змінюється. Це питання викликає не лише теоретичний інтерес, воно має практичне значення. Однак його вирішення є надзвичайно складним і багатоплановим. Будучи специфічним фінансовим інститутом, що обслуговує потреби товарного та віднедавна і фінансового ринку, ф’ючерсна біржа – ринок цін, вона формує біржові котирування, а через хеджовий механізм – фактичні ціни реального товару або фінансового інструменту.

Ф’ючерсна біржа нині є фінансовим закладом, що доповнює банківське кредитування на стадії реалізації та зберігання товару. Це інструмент перерозподілу виробленої додаткової вартості з інвестиційною сферою. Фірми, що постійно використовують ф’ючерсний механізм, більш конкурентоспроможні через можливість оптимізації цін на товари, капітал і валюту.

Останнім часом роль ф’ючерсних бірж зростає, куди й переливається капітал.