реґіональна мережа приваблива для користувачів, так і негативною, якщо користувачі надаватимуть перевагу іншим мережам. Перетворення цих зовнішніх факторів у внутрішні може відбуватися за сприяння центральних органів влади (Оейтс, 1972 р.; Джілберт (Гілберт), 1996 р.). Але інтер-модальна конкуренція обмежує рамки побудови таких мереж.
У даному аспекті запровадження нової високошвидкісної залізничної лінії у Марселі зумовить і зміни у пропозиції реґіонального залізничного транспорту: 70 нових реґіональних експрес-поїздів (РЕП) будуть введені в експлуатацію, відбудеться модернізація реґіонального вантажного транспорту... Не зважаючи на це, нині користувачі надають більшу перевагу TGV перед реґіональним залізничним транспортом, що пояснюється незадоволенням користувачів реґіонального залізничного транспорту, поїз-ди якого дуже часто запізнюються. Органи влади, що займаються управлінням реґіо-нальним транспортом, здійснюють активну діяльність щодо усунення випадків порушення норм (затримок через нагромадження вантаж-ного транспорту, відмін ліній реґіональних поїздів через нестачу контролерів і маши-ністів, змін, що відбуваються через запро-вадження нових ліній TGV на залізничній станції Марселя та недостатньо ефективну діяльність французького SNCF..., багато змін потребує і процес з’єднання станцій TGV із реґіональною залізничною мережею у Фран-ції). Стратегічна схема залишається тією ж: поліпшення сполучуваності Марселя із великими містами Європи і, особливо, із Парижем і Ліоном, розвиток інтермодальних взаємозв’язків.
Запровадження великої інфраструктури типу TGV у Марселі матиме також негативний вплив, який потрібно врахувати: поліпшення сполучуваності прибережних районів із найдинамічнішими районами призведе до збільшення конкуренції між цими містами, як це можна спостерігати на прикладі таких міст Франції, як Марсель та Ліон, які нині дуже близькі. Результат створення такої структури – нова синергія та збільшення спеціалізації: цілком очевидно, що значимість Марселя посилиться у вихідні дні, в період відпусток та у вихідні дні банків, що стане результатом запровадження нової політики Франції щодо скорочення робочого тижня. Крім цього, із розвитком сфери професійних та організо-ваних подорожей Марсель відіграватиме провідну роль: круїзи, круїзи із зупинками на кілька днів, конґреси, семінари, подорожі, пов’язані з туристичними агентствами... Зай-маючи таке стратегічно вигідне положення, Марсель дуже схожий на Одесу. На ринку прокату автомобілів має також відбутися збільшення активності, зокрема у сфері «мультимодальних послуг»: готель – поїзд – автомобіль, що поєднує в собі квиток на поїзд, прокат автомобіля та проживання в готелі.
Щодо реґіонального планування, то запровадження такого типу інфраструктури матиме неоднозначний вплив на реґіон, його внутрішні райони та на країни-сусіди. Тому такий вплив дуже важко оцінити. Загалом спостерігатимуться дві зміни: з одного боку, створення такої інфраструктури буде вигідним для Марселя, оскільки у цьому реґіоні відбудеться розвиток нових видів економічної діяльності та розміщення нових промислових ресурсів. Цей аспект дуже важливий і стосується основної стратегії місцевих органів влади Марселя та його реґіону: підвищення конкуренції між найголовнішими Європейсь-кими реґіонами за залучення інвестицій і компаній, що означатиме, з іншого боку, створення нових робочих місць і фінансові прибутки. Такі міста Південної Франції, як Марсель (а це стосується і Одеси), мають особливу перевагу: такий фактор, як погода, не можна назвати незначним при прийнятті рішень державними структурами, про які йдеться у даній статті. Таким чином, великі міжнародні компанії, задіяні переважно у високоприбуткових галузях, здійснюють свою діяльність у районі Марселя (наприклад, компанії AOL). Такі реґіони Південної Франції, як Ніцца, Софія, Антиполіс, надзвичайно привабливі для науково-дослідної діяльності, частково через те, що «кліматичні умови дуже сприятливі для процесу мислення»... Зрозуміло, що запровадження TGV у Марселі посилить цей напрямок делокалізації людського капіталу по всьому Півдні Франції. Чи матиме Одеса подібну вигоду, пройшовши таку еволюцію? З одного боку, така інфраструктура матиме вплив «вкачування у великі міста та викачування із великих міст» ресурсів, прикладом чого служать міста-супутники навколо Парижа. Хороше сполучення із столицею перетворило їх на «сплячі міста», а не на інноваційні та динамічні зони. У цьому випадку створення інфраструктур перешкодило місцевому та реґіональному розвитку: загалом цих два фактори взаємопротилежні (прикладом є зворотний ефект та ефект поширення із Мірдаля (Myrdal)). Відмінності культур Марселя та Парижа разом із кліматичним чинником і перевагою географічного розташування дасть змогу обмежити зміну централізації на децентралізацію прибережних і периферійних міст.
І на завершення слід додати, що для перспективи прибережних міст і міст, що знаходяться далеко від столиці, дуже важливо запропонувати хорошу якість послуг на залізничних мережах та автострадах (автомагістралях), що означатиме кращу сполучуваність і привабливість для внутрішніх районів. TGV користується великим успіхом на залізничних шляхах Франції: вона обслуговує 60% пасажирських перевезень... і технічно розвивається у багатьох напрямках. SNCF нині випробовує високошвидкісну підвісну технологію, що в майбутньому зацікавить і Україну для сполучення, наприклад, Києва та Одеси, що не потребуватиме створення нової та дорогої інфраструктури. І, нарешті, оптимізація залізничної мережі може відігравати важливу роль для створення коридорів для вантажоперевезень, що дасть можливість Одесі встановити прямі шляхи з іншими містами Європи через Польщу та Угорщину. Тепер ідуть переговори щодо запровадження сполучення між Лондоном і Сопроном, кордоном між Польщею та Угорщиною. Така еволюція не завадить розвиткові технологій вантажоперевезень: SNCF аналізує можливість запровадити нічні лінії вантажоперевезень засобами TGV для пришвидшення транспортних послуг перевезень посилок. Ми сподіваємося, що в майбутньому Одеса зможе приєднатися до цього розвитку.
5. Сфера круїзів
Деякі емпіричні факти
Сфера круїзів стає дедалі поширенішою у світі та розвивається швидкими темпами. Великий попит споживачів разом зі збільшенням пропозиції (як щодо вантажів, так і щодо портового обладнання), що відбулося протягом 1996–1998рр., привело до зростання кількості пасажирів, яких обслуговує дана галузь,