Першочерговим фактором, що створює більший попит на певні пункти призначення, є збільшення кількості суден і пасажирів. Це дає змогу наповнити більше суден пасажирами-»повторювачами», які є частиною постійно зростаючого ринку круїзів. У той же час, ринкова частка основних п’яти круїзних портів Середземномор’я знизилась із 66% у 1992 р. до 45% у 1999 р. МедКруїз, асоціація, що представляє 66 середземноморських портів і порти, розміщені поблизу та за межами географічних кордонів регіону, здійснює широку промоцію цієї концепції (включаючи Червоне море, Чорне море та порти Гібралтару), намагаючись поширити її до реґіонів, які співпрацюють з Середземноморським. У цьому напрямку щорічник Медкруїзу та його вебсторінка подають ту ж інформацію про кожен з портів, зважаючи на його розміри, історію чи статус самого порту.

Це служитиме потенціалом для Чорного моря до тих пір, поки відкриваються та розвиваються «нові» пункти призначення, навіть зважаючи на деякі особливості напрямків розвитку:

Якість пунктів призначення

Якість є поняттям суб’єктивним, тому необхідно детальніше розглянути, яким чином вона пов’язана із круїзною галуззю промисловості (якість круїзних маршрутів переважно визначають за реакцією пасажирів, тобто прямим опитуванням їх в кінці круїзу та оцінки моніторингу на дату прибуття у пункт призначення). Аспект привабливості реґіону та його природи вказує на початковий потенціал пункту призначення, але вони не є єдиними факторами успішної діяльності порту. Насправді вони є важливими поряд із такими факторами, як технічний та організаційний аспекти допоміжних засобів та відпочинку. «Інфраструктура» генерування якості доволі ускладнена і повинна контролюватися більш ніж одним органом. Взаємозалежність між туроператорами, портовими органами влади, урядовими агентствами (тобто митницею), ресторанами, магазинами, громадянами є суттєвою для визначення якості, оскільки погані зв’язки цього ланцюга можуть призвести до спотвореного сприйняття самого пункту призначення.

Тому як приклад на таких ринках, як український ринок портів Чорного моря та російський ринок портів Чорного моря, необхідно гармонізувати діяльність національних митних служб та міграційних правил і портових тарифів, які взаємодіють із реґіональними та місцевими органами влади.

Щодо цього Флемінг Гайд (Fleming Guide) дав авторитетну оцінку загальної якості круїзних портів, оцінку відгуків транзитних пасажирів про певні пункти прибуття в аспекті різних параметрів, таких як безпечність, сполучення між портом і містом, відповідність роботи місцевих представників з обслуговування круїзних потоків, оцінка цікавості екскурсій і пляжів, можливостей відвідування магазинів, культурних закладів і можливостей відпочинку тощо. П’яти-зіркова система класифікує багато портів Середземномор’я та Чорноморського по-бережжя, як це показано у таблиці 14, де Ялта та Одеса стоять в одному ряді з іншими важливи-ми портами Середземноморського побережжя.

Таблиця 15. Класифікація Середземноморських та Чорноморських портів за Філдінгом
Гайдом (1997 р.)

5-ти зіркові | Портофіно, Венеція, Монте Карло, Стамбул

4-зіркові | Ніцца, Сан Тропе, Вільфранш, острів Ельби, Портовенере, порти Сардінії, Лісбоа, Міконос, Роді, Бодрум, Дікілі, Кушудаси.

3-зіркові | Порти Корс, Капрі, Чівітавекіа, Легорн, Соренто, Таорміна, Ла Валетта, Касабланка, Барселона, Кадіз, Ібіза, Малага, Майорка, Массол, Александрія, Корфу, Кріт, Делос, Афіни, Санторіні, Аланья, Анталія, Ялта

2-зіркові | Гібралтар, Генуя, Варна, Суез, Хайфа, Одеса

1-зіркові | Неаполь, Палермо, Туніс, Ашдод, Констанца

Джерело: круїзи по світу згідно з Філдінгом, 1997р., опубліковані у Марконсалт, 2001 р.

Види круїзів

Однією з причин вибору споживачами маршрутів по Середземноморському побережжю є те, що Карибська монокультура круїзів не подібна на Південно-Європейську, Північно-Африканську та Чорноморську, де перед пасажирами постають проблеми іншої країни, культури, звичок і віку. Промоція певних «тем» круїзів допомагає переконати новачків ввійти на ринок, а «повторювачів» віднайти альтернативні рішення в тих же реґіонах. Крім загальних тем круїзів про сонце та пляжі, такі теми, як мистецтво, історія, археологія, музика, кухня, фольклор, магазини, культура, релігія, переважно поєднуються під час одного круїзу, що є могутнім промоційним інструментом, зокрема на Чорноморському побережжі.

Для прикладу, в останньому випуску «Морської торгівлі», виданому в Генуї, було опубліковано про ідею створення природного історичного парку в Криму, що могло б стати унікальним способом представлення туристам основних історичних подій Кримського півострова та ознайомити їх з етнічною культурою та народом Криму.

Період круїзного сезону

Диверсифікація круїзної пропозиції, про яку йшлося вище, та використання нових пунктів призначення привели до розвитку сталого попиту протягом року. Найпоширенішим прикладом цього є те, що відвідування найвідоміших історичних міст може бути кращим, ніж натовпи протягом літа. Деякі круїзні маршрути показали, що внаслідок зниження цін зимові круїзи на Середземноморському побережжі користуються більшою популярністю, що пояснюється ретельнішим вибором тем (пунктів) прибуття. Використання концепції зимових круїзів у розширеному Середземноморському побережжі може призвести до скорочення кількості суден, що зберігаються у Карибських портах протягом зими, та відсутність цих суден у Середземноморських портах протягом чотирьох (шести) місяців.

Перевантаження пунктів прибуття

Перевантаження є результатом успішної діяльності. Вплив цього може спочатку бути позитивним, де вигода для споживачів залежить від успішного місця прибуття. Але може раптово перетворитися у негативний ефект, враховуючи завантаження, що призводить до неспроможності прийняти пункту прибуття та погіршення репутації.

Ці питання становлять проблему визначення та втілення «спроможності» портів і міст. Про це ведеться багато суперечок, як і про позитивний та негативний впливи круїзної сфери