Водночас в Указі Президента України «Про Програму заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі» одним із ключових етапів завершення Україною вступу до СОТ визначено гармонізацію національного законодавства з нормами та вимогами цієї організації.
Про важливість та складність процесу гармонізації національного законодавства свідчить той факт, що в країнах Центральної та Східної Європи, які вже є членами СОТ, кількість нормативно-правових актів, що потребували гармонізації з угодами СОТ, коливалася від 800 до 1500.
Гармонізація законодавства разом з товарними тарифами, сільським господарством i послугами є основними темами на двосторонніх переговорах з країнами — членами СОТ, які були розпочаті Україною у 1997 р. i тривають досі.

У процесі гармонізації національного законодавства кожна країна — претендент на вступ до СОТ повинна дотримуватися певних правил. Серед таких правил можна виокремити чотири основних, на яких побудовано багатосторонню торговельну систему СОТ.

Перше правило — захист вітчизняної промисловості тільки за допомогою тарифів. Це правило дозволяє країнам захищати внутрішнє виробництво від іноземної конкуренції, за умови що такий захист забезпечується тільки через застосування тарифів, які підтримуються на низькому рівні. Правило містить важливий виняток, що дозволяє країнам, які мають труднощі з платіжним балансом, вводити обмеження імпорту з метою захисту свого фінансового стану.

Друге правило передбачає зменшення та скасування тарифів i інших бар’єрів у торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів. Тарифні ставки та інші зобов’язання, погоджені в ході таких переговорів, наводяться у Розкладі поступок кожної країни. Така країна зобов’язується не застосовувати тарифи або інші мита та збори за ставками, що перевищують ставки, зазначені у її Розкладі.

Третє правило в основі містить принцип режиму найбільшого сприяння, який передбачає, що погоджуючись на надання такого режиму, країна-член зобов’язується провадити недискримінаційну політику i не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно з іншими в усіх питаннях, пов’язаних із зовнішньою торгівлею товарами. Так, якщо країна накладає мито на експорт товарів у певний пункт призначення, то вона повинна застосовувати мито за такими самими ставками на експорт у всі інші пункти призначення.
Четверте правило — це правило національного режиму, яке доповнює принцип режиму найбільшого сприяння i вимагає, щоб після сплати мита та інших зборів імпортований товар отримав режим не менш сприятливий, ніж той, що отримують аналогічні товари, вироблені вітчизняними виробниками. Тобто країна не може застосовувати до імпортних товарів внутрішні податки i збори за ставками, вищими за ставки, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів.

Трансформацію українського законодавства відповідно до принципів, норм i стандартів СОТ, апробованих протягом десятиріч у багатьох країнах світу, вже сьогодні можна віднести до позитивних наслідків приєднання України до СОТ.

Так, трансформація податкового законодавства приведе до формування прозорого i стабільного правового поля діяльності платників податків, сприятиме становленню справедливого конкурентного середовища з одночасним збільшенням надходжень до державного бюджету за рахунок скасування податкових пільг та відповідного розширення бази оподаткування.
Розглядаючи процес приведення національного законодавства України у відповідність до вимог СОТ, слід зазначити таке.

Як правило, у країни-претендента основним координатором процесу вступу до СОТ є спеціально створений з цією метою орган, до якого входять представники різних міністерств, відомств та організацій. В Україні таким органом є Міжвідомча комісія з питань вступу України до СОТ. Цю Комісію з метою забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади стосовно вирішення питань вступу України до СОТ було утворено у 1996 р. Указом Президента України. Головою Комісії є віце-прем’єр-міністр України. До складу Комісії входять представники законодавчої i виконавчої гілок влади. Одним з основних завдань Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ є аналіз актів законодавства України з метою гармонізації та приведення їх у відповідність з нормами i принципами СОТ, договорами i домовленостями, підписаними в рамках багатосторонніх торговельних переговорів країн — членів СОТ.

Крім того, з метою належного забезпечення процесу адаптації національного законодавства до норм СОТ у структурі окремих міністерств i відомств утворені та діють підрозділи (робочі групи) з питань вступу до СОТ. У структурі Державної податкової адміністрації України таким відокремленим підрозділом є відділ адаптації нормативно-правових актів України до законодавства ЄС та співробітництва з СОТ.

Основними напрямами роботи вищезазначених підрозділів є:
проведення аналізу чинного законодавства на відповідність нормам i вимогам угод СОТ;

підготовка законопроектів щодо усунення невідповідності законодавчих актів України нормам та вимогам СОТ і надання їх Кабінету Міністрів України з метою внесення цих законопроектів в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України та прийняття відповідних нормативно-правових актів;
постійний моніторинг законопроектів та законодавства, що приймається, на відповідність нормам i вимогам угод СОТ. Такий моніторинг потрібно здійснювати i після вступу України до СОТ;

підготовка фахівців з питань приєднання та функціонування СОТ;
прогнозування наслідків вступу України до СОТ, розроблення й реалізація заходів щодо підвищення конкурентоспроможності галузей економіки, які можуть зазнати негативного впливу у зв’язку зі вступом України до СОТ;
забезпечення ефективного інформаційного забезпечення процесу вступу України до СОТ.

З урахуванням досвіду вступу до СОТ інших країн, а також враховуючи діюче в Україні законодавство, у відповідність з нормами СОТ передусім має бути приведене податкове та митне законодавство, законодавство щодо державної підтримки промисловості,