94. Цілі й особливості формування Чорноморського економічного співробітництва.

Специфічне місце серед інтеграційних угруповань різних масштабів і форм може посісти Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС), вдекларацію про створення якого 1992 року підписали керівники Албанії, Азербайджану, Болгарії, Вірменії, Грузії, Греції, Росії, Румунії, Туреччини, України. Особливості: 1.ЧЕС, являючи собою потенційно місткий внутрішній ринок зі значним науково-технічним потенціалом, може стати і ключовим місцем торгівлі між Європою, Близьким Сходом та Азією. Практично створюється трансрегіональне інтеграційне угруповання. 2. це перше велике інтеграційне угруповання країн пост-конфронтаційного етапу розвитку світової економіки, яке може поєднати країни, що до останнього часу розвивались, маючи різні політичні та економічні установки. 3. до ЧЕС увійшли новоутворені незалежні країни - колишні республіки СРСР, які вперше роблять спробу зінтегруватись на певній організаційній основі без явного домінування Росії, на відміну, наприклад,від Економічного Союзу на основі СНД. ЧЕС лише в одному відповідає інтеграційним критеріям: це є інтеграція на регіональній основі з яскраво вираженим об'єднуючим фактором - Чорним морем. Загалом ЧЕС можна розглядати як потенційний феномен. Тут очевидні майже всі ключові дезінтеграційні фактори - від політичної нестабільності країн-учасниць, їх економічної та інфраструктурні несумісності, яскраві соціально-культурні відмінності, глибокі інструменти регулювання торговельно-економічних взаємовідносин. Проблеми:*функції регулювання зовнішної торгівлі в країнах-учасницях реалізуються на різних рівнях: * істотно різняться не лише механізми та інструменти, а й стратегії і тактики регулювання * для країн ЧЕС характерні різні масштаби, терміни та глибина участі у ГАТТ, *істотні відмінності в ключових параметрах інвестиційного клімату. До основних напрямків причорноморського співробітництва можна віднести такі: * формування інфраструктури бізнесу через створення та розвиток спільних фінансових та інформаційних мереж; * будівництво спільними зусиллями об'єктів транспортної інфраструктури, розвиток транспортно-експедиторського співробітництва; * комплексне використання і охорона ресурсів Чорного моря; * співробітництво в розвитку паливно-сировинної бази регіону, у справі раціонального енергоспоживання; * реалізація спільних проектів щодо технологічного переобладнання металургійних виробництв країн-учасниць; * співробітництво в агропромисловій сфері, розвиток харчової і переробної промисловості; * участь у конверсії оборонної промисловості; * розвиток сучасної системи телекомунікацій, зокрема реалізація проекту будівництва оптиковолоконної лінії зв'язку між Туреччиною, Болгарією, Румунією та Україною; * кооперація в розвитку уніфікованої митної системи та вироблення ефективного механізму взаємних розрахунків з орієнтацією на створення в майбутньому Чорноморського платіжного союзу; * співробітництво в розвитку процесів приватизації підприємств, стимулювання малого і середнього бізнесу тощо.

З точки зору основних інтеграційних критеріїв ЧЕС слід розглядати як потенційну зону вільної торгівлі

95. Особливості інтеграції центральноєвропейських країн.

Передумови загальноєвропейської економічної інтеграції складаються в процесі поглиблення інтернаціоналізації господарського життя європейських країн в умовах динамічних глобальних змін у розвитку світової економіки та політики. Важливе значення при цьому має внутрішньоєвропейська політико-правова, економічна, соціально-культурна та інфраструктурна інтеграційна сумісність. З політичної точки зору Європа являла собою, з одного боку, перенасичений озброєннями регіон з комплексом воєнно-політичних проблем, а з іншого - регіон, де в період після Другої Світової Війни успішно розробляються механізми співробітництва в цій сфері, особливо нині в рамках Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Формуються умови та структури забезпечення загальноєвропейської безпеки. Важливу інтегративну роль відіграють географічна компактність Європи в поєднанні з різними природно-ресурсними умовами, та великими можливостями розширення ринків товарів, капіталів і праці. Соціально-культурна сумісність європейських країн випливає з історично тривалого сусідства їх народів, постійного взаємовпливу культур. При цьому відмінності національних традицій, культурних особливостей, мовне розмаїття є не бар'єрами, а каталізаторами інтеграції. Проте слід урахувати, що політичні рішення в напрямку загальноєвропейської інтеграції не відразу стають адекватними соціальній свідомості населення країн, особливо постсоціалістичних. У цьому контексті зростає роль Ради Європи, до якої входять 21 Європейська держава. Розвитку загальноєвропейських інтеграційних процесів сприяють очевидні переваги формування спільної інфраструктури, а також необхідність скоординованого вирішення екологічних проблем. Ключовим зовнішнім фактором, що стимулює загальноєвропейську економічну інтеграцію є глобальна конкуренція, яка в сучасних умовах переходить на рівень континентальних регіональних інтеграційних угруповань. Важливе значення, має те, що східноєвропейський регіон стає епіцентром розвитку глобальної конкуренції, де свої економічні інтереси прагнуть реалізувати США,