Причорномор”я, а також Албанією, Азерб, Вірм та Грецією підписано Декларацію про причорноморське ек співробітництво. Головне завдання ЧЕС - оцінка існуючого потенціалу країн регіону та розробка на цій базі конкретних проектів співробітництва. Створено Чорноморський банк торгівлі та розвитку для фін інвест проектів та кредитування країн -акціонерів. Початковий розмір статутного капіталу банку склав 1 млрд дол. Частка У в ст капіталі ЧБТР- 13,5%. Основні завдання У в рамках причорноморського співробітництва полягають в розширенні експортної бази, орієнтованої на ринки сусідніх країн, налагодження з ними виробничо-коопераційних зв”язків і наук-тхн співробітництва, створення необхідної соц-економічної інфраструктури. Одне з вузьких місць У - транспортна проблема (нераціональна структура міжнародного вантажного сполучення, розрахована на перевезення масових експ та імп вантажів, невідповідність пропускної спроможності морських портів потребам зовнішньої торг, проблема модернізаціїх та збільшення числа залізниць та прикордонних переходів). Розглядається можливість створення асоціації чорноморських портів і регіонів, що підвищить роль місцевих органів управління у формуванні ЧЕС. Вони мають сприяти регіоналізації , залучаючи зарубіжні банківські структури до реалізації проектів у сфері пром, транспорту, телекомунікац, туризму, охорони навк середовища.Прагнення об”єднати зусилля міст і країн у вирішенні проблем чорноморського регіону стало основою для створення міжнар неурядової некомерц організації “Міжнар Чорноморський клуб”. У грудні 1992р. прийнято статут МЧК та підписано установчий договір про його створення і принципи діяльності. Головне завдання - створення стабільного економічного простору, особливо сприятливого для взаємодії в сфері бізнесу, торгівлі, екології, науки, культури, туризму.
Особливості ЧЕС: - поетапний характер реалізації угод; - селективний підхід до участі в тих чи інших проектах; - м”який характер інтеграції, коли участь в ЧЕС не заважає країні вступати до будь-яких інших угруповань чи договорів.
Найважливішими зовн-ек партнерами У залишаються республіки колишнього СРСР, що тепер об”єднані в СНД, до якого ввійшли всі члени колишнього Союзу, крім Прибалтики.
До країн СНД У експортує переважно с/г та хім прод. Основна проблема, пов”язана з укр Е с/г прод до СНД полягає в тому, що він зазнає сильного конкурентного впливу з боку іноземних країн, які займаються реекспортом укр прод.
Характерним також є постійне відставання обсягів укр експорту від імп, що відображається у негативному сальдо торговельного балансу з країнами СНД. Один з головних шляхів вдосконалення укр імп - це скорочення залежності укр економіки від імпорту енергоносіїв за рахунок вдосконалення структури виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій. З імп енергоносіїв тісно пов”язана проблема зовнішньої заборгованості РФ та тиск світової спільноти на У з метою закриття ЧАЕС.
Головним недоліком географічної стрк товарн імп є високий ступінь залежності від РФ та Туркменістану, що зумовлює необхідність диверсифікації перш за все джерел імп енергоносіїв та розвитку торг відносин з країнами-експортерами нафти та енергоносіїв. Позитивні тенденції - скорочення обсягів зовн торгівлі з країнами СНД та зростання торгівельних зв”язків з іншими кр світу, передусім - з Зах Європою.
Росія - четвертий найбільший іноз інвестор в У.
9. Міжнародні конфлікти.
Конфлікти виникають в тому разі, якщо відносини між країнами не відповідають рівню розвитку та характеру їхніх продуктивних сил. Це може виражатись у перерозподілі сфер впливу. Наприклад причини першої світової війни були в тому, що вплив різних розвинених країн на залежні території був непропорційним. Так Німеччина, що була достатньо розвиненою в промисловому плані на світову арену вийшла пізніше за інші країни, а тому мала недостатню кількість колоній (відносно свого потенціалу до їхньої експлуатації). Це змусило її вирішувати цей конфлікт силовими методами.
Інший випадок – Іран. Тут вся справа полягає в тому, що після того, як у країні була розвинена достатня інфраструктура для видобутку нафти, уряд відчув значну невідповідність у відносинах з зовнішнім світом, а таким чином і виник міжнародний конфлікт. Формою його прояву є політика релігійного ізоляціонізму. Завдяки достатнім ресурсам від продажу нафти країна може успішно здійснювати свою політику незалежно від волі інших.
Японія є прикладом відносно мирного розвґязання конфлікту. Хоча зараз політична вага цієї країни не відповідає її економічному потенціалу, але це зумовлено багатьма чинниками, що зумовлюють стабільність цієї ситуації. Перший з них (як визначає Бзежинський) – відсутність у Японії достатньої кількості природних ресурсів, тому вона вимушена проводити зважену політику стосовно багатьох країн-постачальників ресурсів. Хоча її імпорт сильно диверсифікований, але вона не може здійснювати такий сильний плив як США на інші країни. Ще одина причина є те, що в після воєнний період їй довелось наново входити на іноземні ринки, де вже були причутні США, через що Японія могла розраховувати лише на те, щоб йти в фарватері цієї країни, бо будь-які спроби самостійної діяльності болісно сприймались США. Вирішення конфлікту було знайдене у тривалому співробітництві та певних поступках американців. Так США фактично здали японцям свій ринок у багатьох його аспектах, японська власність у США набула гігантських розмірів. Разом з тим є певні передумови, що спричинятимуть у близькому майбутньому поступову втрату японією конкурентних переваг у сфері високих технологій. Так можна навести приклад, що через заборону на експорт зброї (на цьому наполягли США), Японія втратила шанс нормально розвивати своє літакобудування та її космічні програми носять обмежений характер. Тому у перспективній галузі вона все частіше повинна звертатись за послугами до фірм інших країн.
10. Дискримінаційні та преференційні режими взаємовідносин між країнами.
За визначенням Світової організації торгівлі всі нетарифні методи світової торгівлі відносяться до дискримінаційних. До них можна зарахувати як