Виникнення і загальне поняття “Міжнародна економіка”

В сучасному світі виробляти всі види товарів, так як і створювати і удосконалювати всі типи факторів виробництва, не під силу ні одній, навіть найбагатшій країні.

Міжнародна економіка є тим механізмом, який може забезпечити досягнення цих цілей в інтересах всіх країн.

Після кризи 30-х років, яка потрясла буквально весь світ світове господарство виявилось розбалансованим. Країни входили в торгові війни між собою. З появою перших комп’ютерів, які показали здатність замінити не тільки фізичний, але й розумовий труб людини, що нерідко називають науково-технічною революцією, фінансування, хоча і продовжувало грати свою обслуговуючу роль, перетворилось в самостійну сферу міжнародного спілкування. Причому його масштаби, які погано піддаються оцінці, можуть виявитись значно більшими, ніж масштаби світової торгівлі і міжнародного руху факторів виробництва. До середини ХХ ст. поступово виникло розуміння того, що світове господарство не в силі стабільно функціонувати без якихось спільних для всіх країн механізмів координації і управління.

На мікрорівні фірми стали активніше утворювати вертикальні схеми управління відтворювальними процесами, в багатьох країнах світу. На макрорівні буквально протягом десятиріччя виникла ціла система міждержавних економічних і фінансових організацій з мандатом спостерігати за світовим економічним розвитком, попереджувати про виникнення дисбалансів і надавати країнам у випадку необхідності все стороню підтримку. В їх числі – Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Світова торгова організація, Організація Об’єднаних Націй, декілька об’єднань в Європі і багато інших.

Все це дозволяє зробити висновок, о в другій половині ХХ ст.. ринкова економіка перейшла в нове, більш високе, ніж світове господарство, стала міжнародною.

Ознаки міжнародної економіки є:

розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;

розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все в формах вводу – виводу капіталу, робочої сили і технології;

міжнародні форми виробництва на підприємствах. розташованих в декількох країнах, в першу чергу в рамках ТНК;

самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов’язана з обслуговуванням ні міжнародного руху товарів ні руху факторів виробництва;

система міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання в цілях забезпечення збалансованості і стабільності економічного розвитку;

економічна політика держав, яка виходить із принципів відкритої економіки.

Отже, міжнародна економіка (international economics) – частина теорії ринкової економіки, яка вивчає закономірності взаємодії господарських суб’єктів різних держав в області міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва і фінансування і формування міжнародної економічної політики.

[1, ст.. 36-38, 7, ст.. 28-31]

Легко зауважити, що перша ознака є характерною для світового ринку; перша, друга та третя разом – для світового господарства, а всі вони загалом характеризують міжнародну економіку в цілому.

Таблиця 1.2. Структура міжнародної економіки

Міжнародне регулювання

і нагляд | Економічні | Фінансові

Міжнародні організації

Товарами | Послугами | Капіталу | Робочої сили | Техно-логії | Валютою | Цінними

паперами | Дери-ватами | Креди- тами | Міжнарод. розрах.

Міжнародна торгівля | Міжнародний рух факторів виробництва | Міжнародна торгівля фінансовими інструментами

Державне регулювання | Регулювання зовнішньої торгівлі | Регулювання руху факторів виробництва | Валютне і фінансове регулювання

Мікроекономічна політика | Мікроекономічна політика

Базові поняття | Світове господарство

У ній можна виділити 4 рівні: базові поняття; державне регулювання; форми міжнародних економічних відносин; міжнародне регулювання і нагляд. На першому рівні закладаються концептуальні базові поняття, основні на тому, що сучасна економіка за своєю суттю є міжнародною і базується на МПП та поділ факторів виробництва між країнами. Міжнародний поділ праці і його міжнародна кооперація стали основою виникнення світового ринку.

Розвиток світового ринку товарів зумовив інтенсифікацію міжнародного економічного обміну не лише товарами, а й переміщенням факторів виробництва, насамперед капіталу та робочої сили, що привело до виникнення світового господарства.

Важливе значення для міжнародної економіки має економічна політика держав, механізми регулюванням економіки загалом і її зовнішніх аспектів зокрема. Міжнародній економіці властивий прагматичний підхід до вибору теорії, моделей та інструментів економічної політики. Вона використовує досягнення різних шкіл економічної думки (неокласичної, неокейнсіанської, школи раціональних очікувань). Теоретичні напрацювання привели до висновку про необхідність державного втручання в економіку і її регулювання в тих чи інших формах. Питання про ступінь державного втручання в економічний розвиток є актуальним і сьогодні. Основними формами державного регулювання на мікрорівні є регулювання зовнішньої торгівлі та руху факторів виробництва, а на макрорівні – валютне і фінансове регулювання. Міжнародна економіка проявляється у конкретних формах міжнародних економічних відносин, а саме: міжнародна торгівля товарами і послугами; міжнародний рух факторів виробництва-капіталу, робочої сили; технології; міжнародна торгівлі фінансовими інструментами – валютою, цінними паперами, дериватами, кредитами; міжнародні розрахунки.

Міжнародне регулювання і нагляд здійснюють міжнародні економічні та фінансові організації. Вони покликані спостерігати за світовим економічним розвитком, запобігати дисбалансом та надавати країнам всебічну підтримку. Серед них – Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Організація Об’єднаних Націй тощо.

Взаємозв’язки у наведеній схемі складні. Окремі форми МЕВ перетинаються і не існують у чистому вигляді. Але ця схема дає змогу зрозуміти саму суть структури міжнародної економіки.

Функціонально міжнародна економіка поділяється на мікро та макроекономіку.

Міжнародна мікроекономіка – це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності міждержавного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва та ринкові характеристики – попит, пропозицію, ціну тощо.

Міжнародна макроекономіка – це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства загалом.

[7, ст. 31-33; 1; ст. 38-42]

3. ПРЕДМЕТ ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ.

При визначенні предмета теорії міжнародної економіки слід виходити з 2-х основних понять, які можна вважати критеріями виокремлення