Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації

Міжнародна торгівля посідає особливе місце в склад-ній системі світогосподарських зв'язків. Хоча в сучасних умовах головною формою міжнародних економічних відносин є не вивіз товарів, а зарубіжне інвестування, все ж міжнародна торгівля за своїми масштабами й функціями в загальному комплексі МЕВ зберігає винятково важливе значення. Вона опосередковує прак-тично всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб'єктів, міжнародний трансфер технологій і т. п.

І історично, і логічно інтернаціоналізація господарського жит-тя почалася зі сфери товарного обороту. Від епізодичної мінової (без посередництва грошей) торгівлі розвиток ішов до локальних ринків. Великі географічні відкриття стимулювали закордонну торгівлю (це стало однією з найважливіших передумов становлен-ня капіталізму в Англії та на Європейському континенті). В XVI— XVII ст., за доби так званого первісного нагромадження капіталу, відбулося об'єднання локальних центрів міжнародної торгівлі в єдиний світовий (капіталістичний) ринок.

Таким чином, становлення світового ринку як системи, як результату потужного і невпинного процесу інтернаціоналізації виробництва й обміну пов'язане з промисловим переворотом, з розвитком розширеного відтворення на індустріальній основі. По-глиблення міжнародного поділу праці в умовах сучасної техноген-ної цивілізації веде до подальшого бурхливого розвитку світового товарообороту.

Каналами зовнішньої торгівлі щорічно проходить 1/5 всієї виробленої у світі продукції, і ця частка постійно зростає, особ-ливо в умовах міжнародної інтеграції.

Міжнародна торгівля — сфера міжнародних товарно-грошових відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами).між продавцями і покупцями різних країн. Міжнародна, торгівля являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

Під терміном «зовнішня торгівля» розуміють торгівлю будь-якої країни з іншими країнами, що складається з оплачуваного ввозу (імпорту) й оплачуваного вивозу (експорту) товарів.

Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують три важливі параметри: загальний обсяг (товарооборот), товарна структура і географічна структура.

З другої половини XX ст., коли міжнародний обмін набув «вибухового» характеру, світова торгівля розвивається високими темпами. В період 1948—1997 рр. світовий торговельний оборот зріс у 17 разів. Період між 1950 і 1970 р. був надзвичайно плідним для розвитку міжнародної торгівлі. Саме в цей період було досяг-нуто щорічне 7-процентне зростання світового експорту. Однак уже в 70-ті роки цей показник знизився до 5 %, ще більш ско-ротившись у 80-ті роки. Наприкінці 80-х світовий експорт проде-монстрував помітне пожвавлення (до 8,5 % у 1988 р.). Після явного спаду на початку 90-х у середині 90-х років він знову набрав високих стійких темпів.

Таблиця 7.1

Темпи зростання світового промислового виробництва

і світової торгівлі, % |

1980 - 1986 | 1986 - 1990 | 1990 - 1996 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997

Світове

Промислове

виробництво | 2,0 | 3,5 | 1,5 | 3,5 | 2,5 | 2,5 | 4,5

Світова торгівля | 0,5 | 6,0 | 6,0 | 10,0 | 8,5 | 5,0 | 10

Джерело: World Trade Organization. Annual Report 1998. Vol. II. Р. 9.

До стабільного зростання міжнародної торгівлі спричинилося кілька факторів:

1) розвиток міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва;

2) НТР, яка сприяла оновленню основного капіталу, створенню нових галузей економіки, що прискорило реконструкцію старих;

3) активна діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку;

4) регулювання (лібералізація) міжнародної торгівлі в межах Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ);

5) лібералізація міжнародної торгівлі, перехід багатьох країн до режиму, що передбачає скасування кількісних обмежень імпорту й істотне зниження митних стягнень, — утворення вільних еко-номічних зон;

6) розвиток торговельно-економічної інтеграції: усунення регіо-нальних бар'єрів, формування спільних ринків, зон вільної торгівлі;

7) здобуття політичної незалежності колишніми колоніаль-ними країнами. Виділення серед них «нових індустріальних країн», економічна модель яких орієнтується на зовнішній ринок.

Науково-технічний прогрес привів до істотних зрушень у то-варній структурі міжнародної торгівлі, а саме: збільшилась частка готових виробів і скоротилась питома вага продовольства і си-ровини, окрім палива. Якщо в 1950-х роках частка сировини і палива приблизно дорівнювала частці готових виробів, то до сере-дини 1990-х років частка сировини, продовольства і палива впала до 30 %, з яких 25 % припадає на паливо і 5 % — на сировину. Водночас частка готових виробів зросла з 50 % до 70 %. Більш ніж 1/3 всієї світової торгівлі в середині 90-х років — це торгівля машинами й обладнанням.

Зменшення частки сировини в міжнародній торгівлі пояс-нюється такими факторами:*

розширенням виробництва синтетичних матеріалів на базі роз-витку хімічної промисловості;*

переходом на ресурсозберігаючі технології;*

впровадженням прогресивних методів обробки первинних ма-теріалів.

Унаслідок розвитку хімічної промисловості та змін у структурі паливно-енергетичного балансу різко зросла торгівля мінераль-ним паливом — нафтою і природним газом. Так, у 1996 р. світовий експорт нафти зріс на 18,5 %, а експорт сільськогосподарської й мінеральної сировини впав більш ніж на 5 %. Частка палива в міжнародній торгівлі в 1996 р. становила 8,1 % (20 % у середині 70-х років).

Таблиця 7.2

Товарна структура міжнародної торгівлі

Товари | 1960 | 1970 | 1980 | 1990 | 1997

млрд. дол. | % | млрд. дол. | % | млрд. дол. | % | млрд. дол. | % | млрд. дол. | %

Всього | 127,4 | 100,0 | 312,0 | 100,0 | 1993,3 | 40,9 | 3433,8 | 100,0 | 5442,1 | 100,0

Продовольчі і сировинні товари, паливо | 56,3 | 44,2 | 103,2 | 33,1 | 815,3 | 40,9 | 840,0 | 24,5 | 1082,5 | 19,9

продовольчі

товари | 22,3 | 17,5 | 41,3 | 13,2 | 201,1 | 10,1 | 297,3 | 8,7 | 423,1 | 7,8

промислова

сировина