з курсу „Міжнародні відносини„

на тему:

„Україна та Китай”

План

Вступ. Розділ І

1.1.Методи реферування

1.2.Загальна інформація про Китай

1.3.Характер, перспективи та проблеми розвитку українсько-китайських відносин

Розділ ІІ

2.1.Політичні відносини

2.2.Торговельно-економічні відносини

2.3.Гуманітарне та освітнє співробітництво

2.4.Співробітництво в науково-технічній сфері

2.5.Співробітництво у військовій сфері

2.6.Співробітництво в сфері аерокосмічних технологій

2.7.Металургійна та хімічна продукція

2.8.Співробітництво в енергетичній сфері

Висновки

ІІІ Розділ

Список використаної літератури

Вступ. Розділ І

Актуальність: Україна молода, суверенна держава, яка співпрацює і має ділові та партнерські контакти з багатьма країнами світу у багатьох сферах. В наш час ця співпраця є важливою оскільки будь-яка держава не може без неї функціонувати і бути повноцінним об’єктом міжнародних відносин. Однією з таких країн з якими Україна має добре налагоджені стосунки є Китай.

Мета: дослідити характер, історію (від набуття Україною незалежності до наших днів) і перспективи розвитку українсько-китайських відносин.

Завдання: виявити основні сфери співпраці КНР та України та дати їм оцінку.

Предмет: співробітництво у всіх сферах між Україною і КНР.

Об’єкт: КНР та Україна.

Ціль: дослідити чи відносини між обома країнами є взаємовигідними і чи вони потребують подальшого розширення.

Розробленість теми: дана тема часто висвітлюється в таких журналах як: „Віче”, „ПІЧ”, „ПІК” і газетах таких як: „Голос України”, „Україна молода”, „2000”. В вищезгаданих виданнях добре описане співробітництво КНР і України в таких сферах: 1)науки та техніки; 2)науково-технічне; 3)гуманітарне; 4)аерокосмічне; 5)військовій сфері та ін.

1.1.Методи реферування

Найбільш поширеною методикою згортання інформації є реферування. Слід згадати, що реферування – це процес згортання первинної інформації, що міститься у вихідному документі. Реферування є найбільш поширеною методикою згортання інформації, який ґрунтується на аналітико-синтетичних методах опрацювання інформації і дає можливість надавати споживачам змістову інформацію у стислій формі.

1.Першою і найбільш стислою методикою згортання інформації є бібліографування – це методика представлення інформації у вигляді опису документа. Вона має дуже високий рівень згортання інформації.

2.Анотування – методика подання інформації у вигляді переліку питань, які розглядаються в змісті документа або певного фрагмента інформації.

3.Метод фрагментування – це методика подання змісту документів у вигляді окремих фрагментів, що функціонують без логічного взаємозв’язку між ними.

Розрізняють три основних методи викладу інформації у рефераті: екстрагування, перефразування, інтерпретація.

Екстрагування – це побудова реферату на основі витягу із вихідного тексту речень, що містять змістові аспекти. Тобто текст реферату будується з речень тексту первинного документа. Ці речення визначаються за зовнішніми ознаками, т. з. маркерами (словесними кліше, мовними зразками). Найчастіше цей метод викладу інформації застосовується при автоматизації реферування.

Перефразування – це побудова реферату на основі передачі змісту вихідного документа у перефразованому вигляді. При такому методі допускається заміщення, суміщення та узагальнення текстових речень. Текст реферату лише частково співпадає з вихідним документом.

Інтерпретація – це побудова реферату на основі узагальненого уявлення про зміст вихідного документа. При такому методі референт оперує не самим текстом первинного, а його змістом. Найчастіше зустрічається при реферуванні зарубіжних матеріалів або документів великого обсягу (напр. дисертацій).

1.2.Загальна інформація про Китай

Офіційна назва - Китайська Народна Республіка (скорочено: Китай).

Державний устрій - Державний устрій. Китай - "народна" республіка. Вищий орган державної влади - Всекитайські збори народних представників, його постійно діючий орган - Постійний комітет. Глава держава - голова КНР.

Географічне розташування Країна знаходиться у східній частині Азії. Узбережжя континентальної частини Китаю на сході і півдні омивається водами Бохайського, Жовтого, Східно-Китайського і Південно-Китайського морів Тихого океану. У морях, що омивають Китай, розкидано 5,4 тис. островів.

Площа сухопутної території Китаю - 9 597 000 кв. км. За цим показником країна поступається лише Росії і Канаді. У меридіальному напрямку територія Китаю простягається на 55 тис., у широтному напрямку - на 5,2 тис. км.

Довжина сухопутного кордону - 22,8 тис. км.

Загальна площа територіальних вод - 4,73 млн. кв. км.

Загальна довжина берегової лінії складає 32 тис. км, у тому числі довжина континентальної берегової лінії - 18 тис. км, острівної - 14 тис. км.

Адміністративно-територіальний розподіл. Країна поділяється на 4 міста центрального підпорядкування, 23 провінції, 5 автономних районів і 2 особливі адміністративні райони.

Чисельність населення. За чисельністю населення Китай займає перше місце у світі, у ньому проживають 1,29533 млрд. осіб. В країні проживають представники 56 національностей.

Столиця - 27 вересня 1949 року столицею КНР було оголошено місто Бейпін, також ухвалено перейменування Бейпіну у Пекін (7 200 тис. жителів).

Інші великі міста - Шанхай (9 000 тис. мешканців), Тяньцзінь (6200 тис.), Сянган (5 500 тис.), Шеньян (5 000 тис.), Ухань (4 000 тис.), Гуаньчжоу (4 000 тис.).

Державна мова - китайська.

Релігія. Китай - країна, де одержали поширення не одна, а кілька релігій. Наприклад, буддистська, даосистська, іслам, які є найбільш розповсюдженими релігіями. Поширені також католицизм і християнство.

Державне свято - 1 жовтня (1949 р.) - День проголошення Республiки.

Державний прапор - 27 вересня 1949 року у якості державного прапора КНР затверджено п`ятизірковий червоний прапор. Червоний колір символізує революцію, п'ять зірок та їхній взаємозв'язок символізують велику згуртованість революційних народних мас під керівництвом КПК. Жовтий колір зірок символізує світло.

Державний герб. Державний герб КНР зображує трибуну Тяньаньмень, осяяну сузір'ям з п'яти зірок і обрамлену колоссями і зубчастим колесом, що символізує новодемократичну революційну боротьбу китайського народу з часу руху "4 травня" і народження Нового Китаю, диктатури народної демократії, керованої робітничим класом і заснованої на союзі робітників і селян.

Державний гімн - 27 вересня 1949 року у якості Державного гімна КНР затверджено "Марш добровольців" (слова Тянь Ханя, музика Не Ера).

Грошова одиниця