2.4Співробітництво в науково-технічній сфері

Важлива складова українсько-китайських відносин – співробітництво в сфері науки та техніки. Тут, як відомо, і в Україні, і в Китаї в багатьох відношеннях досягнуто видатних успіхів світового рівня. Уряд КНР, як і уряд України, надають великого значення розвитку фундаментальної та прикладної науки. Науковий потенціал України приваблює Китай можливістю знайомитися з методами досліджень на перспективних напрямках, розробками нових і новітніх технологій.

Тому, на наш погляд, дуже показово, що першою угодою між Україною і Китаєм, підписаною після проголошення незалежності України і визнання її КНР, стала Угода про науково-технічне співробітництво між двома країнами. Цей документ передбачав, зокрема, проведення спільних досліджень і розробок, обмін їх підсумками, науково-технічною інформацією, ноу-хау і ліцензіями на компенсаційній основі, підготовка кадрів тощо. З 1992р. діє Угода про співробітництво між НАН України та Академією наук КНР. З науковими центрами і промисловими підприємствами КНР здійснюють співробітництво 14 установ НАН України. Лідером у науково-технічному співробітництві з КНР є Інститут електрозварювання ім. Є. Патона, який підтримує прямі зв’язки з Інститутом зварювання (Харбін), Всекитайською імпортно-експортною компанією точного машинобудування, Хейлунцзянською компанією „Сай Де”, Пекінською корпорацією „Чхун Ке”, Міністерством машинобудування КНР, Міністерством залізниць КНР та ін. Прямі угоди уклали Інститут електродинаміки НАН України та Інститут електромеханіки КНР, Інститут технічної теплофізики НАН України та Інститут технічної теплофізики КНР, Інститут ядерних досліджень України з Інститутом ядерної науки і технологій Сичуанського університету тощо.

2.5.Співробітництво у військовій сфері

Головним напрямком просування українських торгівців машинними технологіями та зброєю став саме східний вектор. Україна та Китай беруть участь у виробництві танка „Аль Халід”, яке у 2000 році розпочав Пакистан. Україна також веде і закінчує виконання контрактів із Китаєм за такими військово-технічними проектами, як поставки турбін для кораблів і систем радіолокації.

Реалізується проект „Аль Зарат” – модернізація танків Т-59, що відповідають китайській моделі Т-55. Військово-технічне співробітництво України й КНР на сьогодні взагалі являє собою надзвичайний резерв праці.

2.6.Співробітництво в сфері аерокосмічних технологій

Контакти з Китаєм в цій галузі пов'язані перш за все з авіабудуванням (контракти з АНТК ім. Антонова), ракетобудуванням (контракти з Дніпропетровським КБ "Південне"), співпраці у космосі тощо.

Відповідно до укладеного між Україною і Китаєм договору, Харківський військовий університет розпочав підготовку китайських фахівців протиповітряної оборони (у військовому містечку "Рогань-1" під Харковом почало працювати Навчальне авіаційне командування). Не виключено, що в майбутньому Україна почне готувати й курсантів-льотчиків із КНР, а також здійснюватиме медичне забезпечення підготовки космонавтів, що особливо важливо для реалізації китайської космічної програми "Проект 921".

Крім того, на аерокосмічній виставці в китайському місті Чжухаї було підписано кілька угод про модернізацію та обслуговування китайської авіатехніки, зокрема модернізацію китайського літака У-8, який є копією українського літака АН-12. Крім того укладено угоду в галузі освоєння космосу. Зокрема, передбачено спільну роботу над новими космічними технологіями і, в тому числі, над створенням мікросупутника. Одним із головних напрямів співробітництва буде вдосконалення техніки для виведення супутників, створення платформ мікросупутників і просування амбітного проекту космічного повітряного старту. Продовжуються переговори про придбання Китаєм славнозвісного Ан-70, який у своєму класі випередив на кілька років провідні авіаконструкторські бюро світу. Причому Київ уже погодився продати й технологію для будівництва машин даного класу в КНР. Крім того, Україна підключилася до китайської програми створення літака для регіональних перевезень –APJ-21. Це реактивна машина на 60-90 місць, що має стати основною на регіональних авіалініях у ХХІ столітті. Прототипом для нього може стати АН-74, у який, утім, китайці просять внести низку конструктивних доробок.

Підписання українсько-китайської угоди про захист інтелектуальної власності дає можливість українським фахівцям поділитися з китайцями своїм досвідом у ракетобудуванні та створенні радарних оборонних систем високої точності.

Співробітництво з Китаєм у галузі аерокосмічних розробок є головним шляхом України на космічні ринки Азії. Перші кроки в цьому напрямку вже було зроблено: у 2002 році ракета "Дніпро" вивела на навколоземну орбіту п'ять невеличких іноземних супутників, один із яких належить Малайзії, два - Саудівській Аравії. Є свої космічні програми у Індії, Пакістану та Іраку. Участь Києва може бути розширена як у питаннях створення супутників, так і в реалізації самих запусків.

2.7.Металургійна та хімічна продукція

Аналізуючи географічну структуру експорту металургійної та хімічної продукції, слід відзначити істотну вагу східного регіону. Найбільшим споживачем вітчизняного прокату є Китай та країни Південно-Східної Азії, на які, наприклад, 2000 року припадало близько 26,6% (5,85 млн. тонн) експорту. Щодо готової продукції, то і тут основний обсяг експорту прийшовся на Близький Схід (Ірак, Туреччина), Індію, Китай, країни Південно-Східної Азії.

За даними української митниці, у 2001-му році з України до члену ВТО Китаю поставлено 2 602 845 тонн сталі (на суму 415,16 млн. дол.), тобто 75,58% від загального обсягу експорту до цієї азіатської країни, у 2000 році ця цифра досягала 84,7% (532,620 млн. дол.), а в 1999-му - 93,94% (686,089 млн. дол.), що свідчить про існування серйозних проблем у просуванні української металургійної продукції.

2.8.Співробітництво в енергетичній сфері

Життєво важливим для України є співробітництво з Китаєм у галузях ПЕК, оскільки це одна з країн в яку ми найбільше експортуємо енергоносіїв. Зокрема сюди Україна експортує трубопрокат. Перспективним напрямком співробітництва також є ремонт та заміна більш сучасним значної кількості раніше встановленого обладнання; науково-технічне співробітництво у нафтогазовій сфері, дослідженні та розробці родовищ.

Висновки

Більшість проблем, так само як і успіхів, економічного співробітництва України з Китаєм пов'язана