послужила головним прикриттям початку боротьби проти вільної Зони. Відповідно до законодавства 1998 року, одна фізична особа була вправі придбати товари без ПДВ і митних пошлин на суму 250 доларів США на місяць. Частка товарів, реалізованих у вільній Зоні, не перевищувала 3-4% від обсягу легальної торгівлі в республіці, при цьому магазини Зони давали 35% від усіх доходів у торгівлі республіки.
Ще одна задача, розв'язувана вільною Зоною – це боротьба з чорним ринком. Наступ держави на вільну Зону на цьому фронті викликав об'єднання проти ЗСП сил, що мають прямий інтерес на чорному ринку. А чорний ринок у РМ дуже значний – більшість кількості всієї торгівлі.
Поява торгівлі в ЗСП зруйнувало монополію чорного ринку і викликало зниження на ньому цін. Але покупці віддавали перевагу вільній Зоні, тому що тут не було ризику як харчові продукти, а при покупці складної техніки клієнт одержував гарантії на наступне її обслуговування. Заробив економічний механізм боротьби з чорним ринком, але держава не скористалася їм для подальшого настання. Під впливом впливових сил тіньової економіки почалося формування суспільної думки на тему: «ЗСП завдає шкоди бюджету». Став проповідуватися гасло несправедливості різних умов для резидентів у вільній Зоні й інших підприємцях. До цього була підключена і легальна торгівля, хоча, як показує статистика, ЗСП на товарообіг легальної торгівлі не вплинула. Був знайдений привід і можливості для залучення в боротьбу проти вільної Зони і міжнародних структур.
У результаті 8 серпня 1998 року виправлення в закон про бюджет позбавили роздрібну торгівлю податкових і митних пільг, незважаючи на 10—літні гарантії, надані законом. Потім пішов ряд суперечних закону інструкцій Мінфіну. У розвитку вільної економічної зони наступив період спаду: бюджет одержав на 1 млн. лей менше, більша кількість працівників ЗСП пішли в примусову відпустку чи були звільнені, застигли будівництва, порушилися укладені контракти, залишилися неповерненими банківські кредити, збанкрутували багато резидентів і адміністрація.
Протягом 2,5 – 3 наступного років у результаті вичікувальної і нерішучої політики уряду РМ ЗСП не розвивалася, але і не вмерла остаточно, тому що були скасовані пільги тільки у відношенні роздрібної торгівлі. Всі інші переваги, що надає резидентам закон про ЗСП, залишилися. В даний час діяльність і інвестиції деяких резидентів продовжуються. ЗСП зберегла свою привабливість для інвесторів і може стати гарним трампліном для розвитку. Багато в чому це обумовлено збереженням ряду пільг і переваг при здійсненні виробничої діяльності, оптової торгівлі і наданні різного виду послуг. Наприклад, товари зроблені в ЗСП при вивозі з її території звільняються від акцизів і ПДВ, вони також звільняються від митних пошлин при їхньому вивозі на митну територію Молдови. При цьому примітно, що звільнення від митних пошлин застосовується при тимчасовому вивозі товарів із Зони, без їхньої реалізації, а також і при ввозі назад у переробленому чи доробленому виді, якщо ступінь переробки не перевищує 50%. Така можливість сприяє стимулюванню роботи як резидентів, так і їхніх партнерів за межами Зони, але на території Молдови. Цілком звільнені від сплати мита і товари, що вивозяться через ЗСП за межі митної території Молдови, незалежно від місця їхнього походження. Це сприяє розвитку оптової торгівлі. Зберігся і порядок звільнення від сплати ПДВ і акцизів на товари і послуги, увезених на територію ЗСП через межі Молдови, а також відбуваються з Молдови і призначених для кінцевого споживання. Товари, зроблені в Молдові і раніше імпортовані в ЗСП, можуть продаватися на території Зони без сплати митних процедур.
На території ЗСП ведеться активне будівництво офісних приміщень. Робота в сфері надання послуг на території ЗСП – одне із самих вигідних і перспективних напрямків діяльності. При відкритті офісу на території Зони фірма одержує можливість робити послуги без ПДВ. Також резиденти Зони одержують податкову пільгу по сплаті прибуткового податку в розмірі 45% від встановленої в Молдові ставки протягом перших п'яти років своєї діяльності. Т.е. ставка прибуткового податку складе всего 12,5%, весь інший прибуток можна використовувати на розвиток. Крім того, резиденти, що інвестували в розвиток ЗСП капітал, еквівалентний не менш $250000, на п'ять років цілком звільняються від сплати прибуткового податку.
Саме тому усе більше фірм, як на території Молдови, так і за її межами прибігають до послуг резидентів Зони. Закордонні партнери частіше використовують можливості складського збереження своїх товарів з наступним їх реекспортом чи оптовим продажем. Молдавські фірми, крім цього, прагнуть і до встановлення партнерських відносин з резидентами по переробці різних товарів.
Усе це активізує діяльність резидентів зони, сприяє зростаючому попиту на складські й офісні приміщення.
Вище ми докладно розглянули одну з вільних економічних зон Республіки Молдова. Крім цього, на території РМ утворені і функціонують наступні зони: "Виробничий парк "Отачь-бізнес" (№11), "Виробничий парк "Тараклія" (№12), зона вільного підприємництва "Твардіца" (№13), "Виробничий парк "Валканеш" (№14). Усі перераховані вище ЗСП знаходяться на початковому шляху свого розвитку, тобто на стадії становлення.
Висновок
Цілі, переслідувані іншими країнами при створенні ВЕЗ, переважно не відрізняються друг від друга. Спеціальні економічні зони можуть служити:
Фактором залучення економіки в МРТ через розвиток експортно-орієнтованого чи імпортозаміщуючого виробництва;
Стимулом розвитку окремих регіонів країни;
Засобом удосконалювання спеціальних галузевих виробництв;
Як територію вільного виробництва, де апробується особливий механізм переходу до ринку;
Способом непрямого впливу, що модернізує, на економіку через демонстраційні і навчальні ефекти, що виходять за межі зональної території;
Методом утворення в національній економіці так званих центів