¦ Торговельні мережі (ланцюги) передбачають спільне володіння декількома магазинами. В них використовують систему централізованих закупівель і прийн-яття рішень. Потужні мережі можуть мати добре відоме фірмове ім'я (приміром, мережа „Сірз" у США).

¦ Роздрібні франчайзи (інакше — організації власників привілеїв) найбільше поширені серед ресторанів, закусочних швидкого обслуговування („Макдональдс") тощо. Вони ґрунтуються на договірних відносинах між виробником, оптовиком і роздрібним торговцем. При тому фірма-франчайзер надає роздрібникам право використовувати свою добре відому марку, унікальну технологію, набір правил тощо.

Це своєрідна форма ланцюга, яка дає змогу дрібним підприємцям користува-тися перевагами вже накопиченого досвіду, системи постачання і образу відомої потужної фірми. Остання ж отримує відповідні відрахування і жорстко контролює діяльність дрібних учасників.

¦ Орендований відділ — це найчастіше відділ в універмазі, який здають в орен-ду третій стороні. Керівник такого відділу відповідає за всі аспекти його діяльності і виплачує частку від доходу у вигляді орендної плати.

Характер торгового обслуговування

¦ Самообслуговування характерне для магазинів типу «універсам». Ці підприємства з вільним вибором товарів мають менші експлуатаційні ви-трати і тому часто надають покупцям знижки. Використовують їх, як зви-чайно, для продажу товарів повсякденного попиту.

¦ Обмежене обслуговування характерне для магазинів, де продають товари по-переднього вибору і споживачам потрібно більше інформації. Торговельний персонал працює із споживачами індивідуально. Крім того, у таких магазинах часом пропонують додаткові послуги у вигляді продажу товарів у кредит тощо. Експлуа-таційні витрати цих магазинів вищі.

¦ Повне обслуговування, притаманне фешенебельним магазинам, передбачає розмаїття товарів особливого попиту (ювелірні вироби, відеотехніка, модний одяг). Серед послуг, що їх надають такі магазини,—демонстрації моделей одягу, „доведен-ня" товару, використання різних схем кредитування, забезпечення безоплатної до-ставки покупок тощо. Відповідно вони мають найвищі експлуатаційні витрати.

Цінова політика

¦ Середній рівень цін

Більшість магазинів пропонує товари саме за середніми цінами і від-повідно середньої якості та середнього рівня послуг.

¦ Високий рівень цін

Магазини високих цін, пропонуючи своїм покупцям товари і послуги вищої якості, керуються принципами: „Ви пам'ятатимете товари довго і після того, як забудете їх ціни". Такі магазини орієнтуються на покупців із високим рівнем дохо-дів, в яких серед спонукальних мотивів переважають не ціни, а престижність і ви-сока якість товару.

¦ Низький рівень цін

Магазини низьких цін торгують стандартними товарами за порівняно низь-кими цінами для масового споживача. При зниженій нормі прибутку на одиницю товару вони забезпечують прибутковість за рахунок збільшення обсягів збуту.

Різновидом таких магазинів є магазини-склади — роздрібні підприємства з дуже скромним інтер'єром, обмеженим обсягом послуг. Це, приміром, продо-вольчі магазини, що працюють прямо з контейнерів.

Досить поширені меблеві магазини-склади, розміщені, як звичайно, у при-міських районах із низькою орендною платою. Покупець вибирає товар і оформ-ляє замовлення, вибраний товар доставляють транспортом магазину за зазначе-ною адресою.

Позамагазинна роздрібна торгівля

¦ Торговельні автомати, конструкцію яких постійно вдосконалюють. Сучасні автомати за кордоном можуть приймати монети чи паперові гроші, видавати здачу.

Через автомати продають сигарети, цукерки, безалкогольні напої, газети тощо. Вони забезпечують цілодобовий продаж товарів і самообслуговування.

Водночас це досить дорога форма роздрібної торгівлі. Автомати потребують інтенсивного обслуговування унаслідок постійного оновлення запасів, частих по-ломок, крадіжок.

¦ Торгівля на рознос за принципом „у кожні двері" — одна з найдавніших форм роздрібної торгівлі. Вона задовольняє потреби клієнтів з огляду на зручність при-дбання та прояв уваги до їхньої особистості.

Це також дорогий вид роздрібної торгівлі, але він має своїх прихильників серед фірм-виробників.

¦ Торгівля на замовлення товарів поштою або телефоном

Інформацію про товар можна надавати у вигляді оголошень у газетах, журналах, по радіо або телебаченню. Часом таку інформацію розсилають у вигляді листів та проспек-тів потенційним клієнтам, прізвища яких занесені у спеціальні списки адресатів.

Замовити товар можна також за каталогами. Дедалі більшої ваги набуває інфо-рмація з комп'ютерних мереж. Замовлення надсилають поштою або приймають телефоном.

Така форма роздрібної торгівлі виявилась ефективною при продажу книжок, одягу, подарунків, предметів домашнього вжитку.

Раціональну форму організації роздрібної торгівлі І конкретних торговель-них посередників вибирають, виходячи з цілей і фінансових ресурсів фірми з ура-хуванням розглянутих характеристик роздрібних підприємств.

1.4. Основи збутової логістики

Важливе місце в системі збуту товару займають такі функції:—

транспортування товару від виробника до споживача;—

підтримання на підприємстві товарних запасів;—

пакування, складування та зберігання товару;—

оброблення замовлень та адміністративні витрати, пов'язані з раніше наве-деними функціями.

Значення цих функцій зростає у міру того, як збільшується відстань між виро-бником і споживачем. У господарській практиці багатьох розвинених країн широ-ко використовують нові методи й технології доставки та розподілу товарів. Вони ґрунтуються на концепції логістики.

Поняття та види логістики

Логістика — процес управління рухом та зберіганням сировини, компо-нентів І готової продукції з часу сплати грошей постачальником до часу отримання грошей за доставку готової продукції споживачеві.

Логістика (хоча й має глибоке історичне коріння) — доволі молода наука. Діяль-ність у галузі логістики має кінцеву мету, яка отримала назву „сім правил логістики".

1. Вантаж— необхідний товар.

2. Якість — необхідної якості.

3. Кількість — у необхідній кількості.

4. Час — має бути доставлений в необхідний час.

5. Місце — у необхідне місце.

6. Споживач—для відповідного споживача.

7. Витрати — з мінімальними витратами.

Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо ці умови вико-нані, тобто необхідний товар необхідної якості в необхідній кількості доста-влений для відповідного споживача у необхідне місце з мінімальними ви-тратами.

Встановлено, що застосування на практиці принципів логістики дає змогу скоротити до 30—50% рівень запасів сировини та палива, до 25—30% — транспортні витрати.

Учасниками логістичних операцій можуть