Вплив дерегулювання позначився для виробників на зменшенні доходів і видатків. Це пояснюється тим, що Регулювання - певний монополістичний стан, який, за визначенням, веде до зростання доходів та видатків. У деяких галузях (автомобільні вантажні перевезення, наприклад) доходи скоротилися більше, ніж видатки. На залізничному транспорті ситуація склалась інакше: видатки зменшилися, а скорочення доходів було значно пом'якшене завдяки новим можливостям диференціювати ціни у різних секторах ринку, що дало змогу збільшити прибутки.

Конкурентоспроможність країн світу

Базуючись на опитуванні більш ніж 8700 крупних бізнесменів світу, укладачі звіту прийшли до висновку, що корупція залишається одним з основних слабких місць української економіки, за нею йдуть складне та розпливчате законодавство, поганий доступ до джерел фінансування та неефективний уряд.

Економіка Фінляндії залишається самою конкурентноздатною в світі, будучи лідером другий рік поспіль. Далі йдуть США, Швеція, Тайвань, Данія та Норвегія. На думку експертів СЕФ, "північні країни демонструють чудові економічні показники, вони мають дуже низький рівень корупції, а їхні фірми діють в юридичних умовах, які широко забезпечують виконання контрактних зобов'язань та верховенство закону".

Економіка Фінляндії: сучасні пріоритети і тенденції розвитку

Економічна ситуація у Фінляндії в даний час досить сильно відрізняється від тієї, яка спостерігалася 10 років тому, коли наша країна виходила з глибокої економічної кризи. Можна стверджувати, що фінська економіка сьогодні стала більш інтернаціональною, конкурентоздатною, прозорою. За даними Transparency International за останні декілька років, Фінляндія вважається країною з найменшим рівнем корупції в світі. У нас низька злочинність, а бюрократія не є важким вантажем для фінського бізнесу.

У 2004 році ВВП на душу населення у Фінляндії складав близько 29 тис. євро. По цьому показнику ми випередили такі високорозвинуті країни, як Франція, Німеччина, Швеція, Японія. ВВП Фінляндії характеризується часткою приватних (18,6%) і комунальних (48,1%) послуг, що росте, високою питомою вагою промисловості (24,9%), а так само, як і в багатьох индустриализированных країнах, часткою аграрного сектора, що зменшується (3,1%).

З 1990-х років почався стрімкий розвиток високих технологій, що спричинило за собою серйозні зміни в промисловому виробництві. Кращий приклад цього явища – успіх компанії Nokia на ринках миру. Подібні процеси сталі можливі в результаті глобалізації ринків телекомунікацій, а також завдяки довгостроковій національній політиці Фінляндії по підтримці розвитку науки і технології.

Глобалізація і конкуренція значно підсилили потребу в інноваціях. Як свідчать останні міжнародні звіти, Фінляндія є одним з світових лідерів по таких параметрах, як конкурентоспроможність і потенціал зростання (див. табл. 1). Наші сильні сторони – сприятливе інноваційне середовище, наукова і технологічна компетенція, високий рівень освіти.

Звичайно, економіка Фінляндії стала конкурентоздатною не за один день. Це результат національної стратегії, яка була вибрана в 1980-х роках і виявилася успішною. Важливу роль зіграв уряд країни, який збільшив державне фінансування досліджень і розробок. З початку 1990-х, об'єм державного і приватного інвестування в НИОКР зріс в три рази. Сьогодні цей сектор складає 3,5% від ВВП, і даний показник є одним з найвищих в світі. Велика частина фінансування здійснюється компаніями, але внесок державних ресурсів також дуже важливий для приватного сектора. В даний час у Фінляндії на тисячу працівників доводиться більше 10 дослідників, і це найвищий показник серед країн ОЭСР.

До серйозних чинників розвитку слід віднести і фінську систему освіти. Останні опити ОЭСР показують, що наші школярі на першому місці по читанню, математиці і іншим наукам. Система утворення Фінляндії заснована на наданні рівних можливостей для всіх громадян, і освіта у нас безкоштовна, навіть в університетах.

Додатково до відмінних показників в області середньої і вищої освіти, університети Фінляндії вносять вагомий внесок до успіху фінських компаній. Адже високий рівень освіти, а також інтенсивна і плідна співпраця компаній і університетів – найважливіші передумови для ухвалення і впровадження високотехнологічних рішень. В результаті за останніх 10 років частка експорту продукції високих технологій збільшилася в 4 рази, і на даний момент вона перевищує 20%.

Загалом, у Фінляндії розвинені дві галузі сільського господарства: скотарство на півночі країни і фермерство – на півдні. Як ми вже відзначали, частка аграрного виробництва в структурі ВВП Фінляндії продовжує зменшуватися. За період з 1991-го по 2003 р. кількість працівників, зайнятих в сільському господарстві, скоротилося з 173,2 тис. до 103,1 тис.

Оскільки сільське господарство Фінляндії було традиційне добре захищеним, вступ країни до Євросоюзу зробив відчутний вплив на розвиток цієї галузі. Залучення до загальної сільськогосподарської політики і внутрішніх ринків ЄС мало такі наслідки:

у перші два роки ціни виробника впали на 36%, а вартість виробництва – приблизно на 20%;

кількість фермерських господарств зменшилася, а середній розмір ферми збільшився (втім, і сьогодні половина фінських ферм не перевищує за площею 20 га);

ферми по виробництву худоби і молока постійно розширюються.