Причини, виникнення і сутність інформації

Людина отримує різноманітну інформацію про навколишній світ, сприймає всі його різноманітні сторони за допомогою сенсорної сис-теми чи органів чуття.

Наприклад: люди-на бачить на своєму шляху автомобіль, що рухається, і відходить убік; шум грому, що наближається, змушує людину сховатися, — і таких прикладів можна навести безліч. Отримана інформація передається в мозок людини; він її аналізує, синтезує і видає відповідні команди виконавчим органам. Залежно від характеру одержуваної інфор-мації, її цінності буде визначатися наступна дія людини. Водночас, для з'ясування засобів відображення у свідомості людини об'єктів і процесів, що відбуваються в зов-нішньому середовищі, необхідно знати, яким чином улаштовані органи чуття, і мати уявлення про їх взаємодію.

З точки зору філософії інформація — об'єктивна сторона процесу
відображення як властивості всієї матерії. Вона всезагальна. Тому будь-яка взаємодія включає в себе інформаційний процес, вона є інформаційною взаємодією у тому розумінні, що залишає про себе пам'ять в іншому.

Усі матеріально-речові й матеріально-енергетичні системи одночасно є джерелами, носіями, а також споживачами інформації. На думку А.І.Берга, В.В.Бірюкова та інших "ні речовини, ні енергії, не пов'язаних з інформаційними процесами, не існує". Отже, неживий і живий світи розглядають сьогодні не тільки як світ речовини й енергії, а й як світ інформації.

Та матеріальна система, яка не розгортає в середині себе і в своїх наступних взаємодіях набуту інформацію, приречена на деградацію. Лише покладена і ззовні і розгорнута всередині об'єкта інформація може забезпечити не тільки зберігання системи в мінливих умовах її функціонування, а й подальше зростання її упорядкованості, складності та організації. Звідси випливає висновок, що відображення є процесуальною єдністю інформації і дії.

Інформація, будучи об'єктивною і всезагальною властивістю природи, має відповідну специфіку на різних рівнях своєї організації. Отже, якщо традиційна теорія відображення (копіювання, відтворення) не може пояснити феномена відображення як фактора субстратних змін, то в сучасній концепції відображення наділяється здатністю активно відтворювати дійсне буття речей у формі можливостей, потенцій і тенденцій розвитку інших речей; чинити організуючий вплив на перехідні процеси в системі, що розвивається, і тим
самим функціонально детермінувати її новоутворення. Як бачимо, відображення за такого його розуміння спроможне долати межу наявного буття і переходити в не наявне, нове.

В сучасних умовах до складу продуктивних сил включають і інформацію.

Інформація дає змогу у той чи інший спосіб пояснити, відобразити чи представити явище, процес, динаміку. Це ж саме можна говорити і про економічні явища та події.

Оволодіння економічними знаннями обов'язково передба-чає необхідність аналізу кількісних величин, змін їх за певний пері-од, прогнозних розрахунків зростання чи падіння виробництва пев-ного товару чи ціни на нього тощо. Дані, які відображують обсяги ви-робництва створеного продукту в країні за певний рік або окремої га-лузі, масштаби зовнішньої та внутрішньої торгівлі, темпи зростання цін, інфляції, безробіття публікуються у різних статистичних довідниках. Підприємства, фірми, інститути, різні організації та установи ве-дуть облік результатів своєї господарської діяльності в бухгалтерських звітах за квартал, рік, а також здійснюють соціально-економічний аналіз даних звітності. Міністерства, відомства, інші державні установи також ведуть облік економічної діяльності підприємств, що знаходяться у їхньому підпорядкуванні. Багато економічної інформації, у тому числі у вигляді таблиць, схем, графіків, діаграм, містить-у наукових працях, різноманітних фахових виданнях. Як же ними користуватися?

Розглянемо це на конкретних прикладах.

На швейній фабриці, що виробляє шкільну форму і є об'єктом нашого дослідження, за січень, лютий та березень 1998 р. було по-шито 10, 12 та 14 тис. форм. Про що свідчать ці статистичні дані? Яку економічну тенденцію вони характеризують?

Одним з можливих шляхів оцінки цих величин є зіставлення їх. Воно дає змогу зробити такі висновки:

1. У лютому виробництво зросло на 2 тис. форм (12-10), або на 2 : 10- 100 = 20 відсотків.

2. У березні виробництво зросло на 2 тис. форм більше, ніж у лютому, і на 4 тис. більше, ніж у січні, що становило відповідно 2 : 12 * 100 = 16,7 відсотка і 4 : 10 * 100 = 40 відсотків.

Економісти для оцінки кількісних величин широко застосовують середні величини. Вони допомагають відокремити незвичайне від загальновизнаного, показати, наскільки значними є відхилення між середньою та окремою цифрою. У нашому прикладі середньою буде величина (10 + 12 + 14): 3 = 12 тис. форм.

Використання середніх величин має важливе значення при зістав-ленні даних, що відбивають економічну діяльність певних підпри-ємств, економічних категорій (зіставлення заробітної плати, наприк-лад, за галузями народного господарства), темпів економічного роз-витку різних галузей тощо. Розглянемо дані, що характеризують про-цес природного скорочення чисельності населення в Україні:

Рік | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997

Зменшення чисельності

населення в країні,

тис. чол. |

на 39 |

на 100 |

на 184 |

на 243 |

на 300 |

на 310 |

на312

У середньому щороку за 1991-1997 pp. скорочення чисельності населення в нашій країні становило:

Це означає, що починаючи з 1994 р. зменшення чисельності на-селення в країні значно перевищує середнє значення цієї величини за останні 7 років. У 1995 і 1997 pp. спостерігалось значне приско-рення зменшення чисельності населення порівняно з середньою ве-личиною

Рис. 2. Приклад графічного відображення економічних процесів

Економічні процеси можуть відображуватися також у рисунках та графіках. Наприклад, процес природного скорочення чисельності населення графічно можна подати так, як показано на рис. 2.

Графіки — це наочне відображення залежності між двома змінни-ми. Гіпотетичне