Таблиця 2

Дані для побудови графіка

залежності між доходом і споживанням

(в умовних грошових одиницях)

Дохід за місяць | Споживання за місяць | Точки

10 | 10 | А

30 | 30 | Б

40 | 30 |

В

50 |

40 | Г

60 | 45 | Д

Рис. 3. Графік залежності доходу і споживання

Оскільки визначальною величиною у цьому разі є доход, то, як прийнято, його відображують на горизонтальній осі графіка. Спо-живання ж — це величина змінна, адже залежить від доходу, тому його показують на вертикальній осі графіка.

Вибравши масштаби, на вертикальній і горизонтальній осі графіка (рис. 3) позначають точки, що відбивають залежність між доходами і споживанням. Роблять це так: 10 грошових од. дорівню-ють 2 см. Отже, точка А знаходитиметься на перетині перпендику-лярних ліній від горизонтальної та вертикальної осі на зазначеній позначці, точка Б—на лінії перетину перпендикулярних на відстані 6 см і т. д.

Висхідна лінія на графіку свідчить про прямий зв'язок між дохо-дом і споживанням. Це означає, що споживання безпосередньо зале-жить від доходів: чим вищі доходи, тим більше можливостей для споживання, і навпаки.

Економістів цікавлять також зміни у рівні цін, заробітної плати, рівень зайнятості та безробіття тощо. Для дослідження цих показ-ників застосовують відсоткове відношення. Наприклад, для того щоб охарактеризувати темп зменшення обсягів житлового будівництва в Україні за період 1990—1996 pp., треба визначити величину змен-шення виробництва, поділити її на кількість збудованого житла у 1990 p., який називається базовим, і помножити результат на 100. Так ми отримаємо відсоткове відношення. За даними Міністерства статистики України, у 1990 і 1996 pp. в нашій країні було введено в експлуатацію житлових будинків загальною площею відповідно 14,5 і 6,8 млн м2.

Для визначення відсоткового зменшення будівництва житла слід здійснити такий розрахунок:

(7,7: 14,5)- 100 = 53,1%.

Отримана величина є свідченням того, що житлове будівництво у 1996 р. становило 53,1 відсотка порівняно з 1990 р. Однак ця циф-ра не розкриває причин, що вплинули на зменшення житлового будів-ництва в країні.

Важливе значення в сутності інформації займають статистичні спостереження. Статистичне спостереження – це спланований захід по збору даних про суспільно-економічні явища, процеси, роботу суб’єктів господарської діяльності, соціально-економічний та кількісний стан населення держави тощо.

Статистичне спостереження – це перша стадія статистичного дослідження, науково-організаційний збір даних про явища і процеси суспільного життя.

Але не всі первинні дані можуть бути покладені в основу висновків і узагальнень. Тому до статистичних даних, придатних для науково-обгрунтованих узагальнень, ставиться ряд вимог:

1) вони повинні бути повними, а не уривчастими (це означає, що дані треба збирати за певний період чи за певний момент часу);

2) дані повинні бути достовірними і точними;

3) дані обов’язково повинні бути одноманітними і порівняльними.

У процесі статистичного спостереження формується необхідна статистична інформація, яка потім піддається систематизації, зведенню, обробці, аналізу і узагальненню.

У статистичний практиці застосовують дві організаційні форми спостереження:

- звітність суб’єктів, які досліджуються;

- спеціально організоване статистичне спостереження.

Звітністю називають форму спостереження, при якій статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств і фірм у вигляді обов’язкових звітів про їх роботу за установленими формами та у відповідні строки.

Звітність як форма спостереження має свої переваги. По-перше, вона має стабільний характер, що дає можливість співставлення даних, ведення динамічних рядів з тих чи інших показників тощо.

Звітність поділяють на спеціалізовану (що має свої особливості) і типову (що є єдиною формою і змістом для всіх підприємств); на централізовану (що проходить через систему державної статистики) і децентралізовану (яка опрацьовується, збирається відповідними міністерствами і відомствами). Звітність буває: загальнодержавна і відомча.

Спеціально організоване статистичне спостереження є одержання статистичних даних на основі перепису, разових обліків та обстежень.

Спеціально організовані статистичні спостереження організовуються у тому випадку коли відсутня стабільна статистична звітність. До спеціальних спостережень належать: переписи(населення, худоби, багаторічних насаджень тощо), одноразові обліки, опитування, вибіркові обстеження та інші.

Таким чином, завданням статистичного спостереження є одержання достовірної вихідної інформації, яка об’єктивно висвітлює фактичний стан речей. Неправдива інформація не може бути використана для статистичних узагальнень.

План статистичного спостереження складається з двох частин: програмно-методологічної і організаційної.

Програма спостереження – це перелік чітко сформованих питань, на які необхідно одержати відповіді. В програму включають тільки ті питання, які відповідають завданням дослідження і на які можуть бути одержані достовірні відповіді.

Програмно-методологічна частина плану складається з мети, визначення об’єкта, одиниць спостереження даного об’єкта, елементів сукупності показників і програми самого спостереження.

Організаційна частина плану спостереження визначає місце, час і органи спостереження, графік підготовки і інструктажу кадрів, матеріально-технічну базу спостереження.

Види спостережень визначаються ознаками групування. За обхватом одиниць сукупності спостереження поділяють на суцільне і несуцільне. При суцільному спостереженні обстеженню і реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності. Прикладом суцільного спостереження є державна статистична звітність або перепис населення. До несуцільного обстеження відносять: вибіркове спостереження і монографічне спостереження.

При вибірковому спостереженні обстежуються не всі елементи сукупності (тобто структурні складові об’єкту дослідження з визначеними елементами і одиницями виміру), а певна, випадкова, або не випадкова попередньо визначена їх частина.

Монографічне спостереження передбачає детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності. Таке обстеження застосовується тоді коли масове обстеження не висвітлює необхідних сторін того чи іншого суспільного явища.

За часом проведення статистичне спостереження поділяють на поточне, періодичне і одноразове.

Поточне спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів (інформації) по мірі їх виникнення. Наприклад, так організовано облік витрат матеріалів на виробництво продукції, або реєстрація шлюбів, розлучень, народжених і померлих тощо.

Періодичне спостереження