по-третє, коригування розрахованих і діючих нормативів з урахуванням вимог мінливих умов господарювання (зміна обсягу виробництва, ціни використовуваних сировини і матеріалів, паливних і енергетичних ресурсів, постачальників і споживачів, форм застосування розрахунків);

по-четверте, наявність раціональної системи фінансування обігових коштів. Це означає формування обігових коштів за рахунок власних ресурсів і позикових коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства;

по-п’яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням обігових кошті. Мається на увазі проведення аналіз ефективності кругообігу використання коштів із метою прискорення їхньої оборотності.

4. Визначення потреби в обігових коштах.

Нормування оборотних коштів – це економічно обґрунтований розрахунок мінімальної потреби у фінансових ресурсах, необхідних підприємству для створення мінімальних запасів товарно – матеріальних цінностей, які забезпечують його нормальну роботу.

Якісно розроблений норматив власних оборотних коштів має важливе значення для підприємства . Він створює підґрунтя для цільового і ощадливого використання фінансових ресурсів, сприяє зменшенню запасів у виробництві та обігу, успішному виконанню планів виробництва, реалізації продукції, підвищенню рентабельності і зміщенню фінансового стану підприємства. Високі якості нормативу підприємство може досягти, якщо нормування націлене на визначення дійсно мінімальних запасів на всіх стадіях руху оборотних засобів і засобів обігу, якщо при нормуванні враховуються найпрогресивнішої норми витрат сировини, матеріалів, інші норми (наприклад норми часу, необхідного для підготовки матеріалів для запуску у виробництво, норми тривалості виробничого циклу окремих виробів тощо).

В даний час підприємствам надане право самостійно розраховувати нормативи обігових коштів. При цьому можуть використовуватися два методи: прямого розрахунку і економічний.

Відповідно до Постанови кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 квітня 1993 року, № 279 “Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій і джерела їх покриття” Міністерством економіки України разом із міністерством фінансів України розроблений Типовий порядок визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей.

Нормування обігових коштів передбачає урахування багатьох чинників, що впливають на господарську діяльність підприємства:

- по перше, умови постачання підприємств товарно-матеріальними цінностями, як: кількість постачальників, термін постачання, розмір транзитних партій, кількість найменувань матеріальних цінностей, форми розрахунків за матеріальні цінності;

- по-друге, організація процесу виробництва, зокрема тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, номенклатура випущеної продукції;

- по-третє, умови реалізації продукції, насамперед кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість характер випущеної продукції вид транспорту, яким відвантажується продукція, форми розрахунків за відвантажену продукцію.

Значення нормування обігових коштів полягає в наступному:

- по-перше, правильне визначення нормативу обігових коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва і реалізації продукції;

- по-друге, нормування обігових коштів дозволяє ефективно використовувати обігові кошти на кожному підприємстві;

- по-третє, обґрунтовані нормативи обігових коштів сприяють зміцненню режиму економії, виявленню і використанню внутрішньогосподарських резервів.

Нормування повинно забезпечити оптимальну потребу в обігових коштах, тому, що заниження її величини призводить до фінансових труднощів (утворення прострочених платежів, заборгованість за позикою, тощо), а надлишок коштів послабляє режим економії і дозволяє підприємствам використовувати засоби не по призначенню, супроводжується створенням зайвих запасів сировини і матеріалів.

4а. Нормування обігових коштів методом прямого розрахунку.

При використанні цього методу передбачені такі етапи роботи:

1. Визначення норм запасу по окремим статтях обігових коштів. Норма обігових коштів являє собою відносний показник, що виражається в днях, процентах або гривнях. Норми запасу в днях по виробничих запасах розраховуються по окремим видам матеріальних цінностей, а при великій номенклатурі – по тій частині, що складає по вартості і не менше 70-80% спільних витрат по статті в цілому.

2. Встановлення одноденної витрати матеріальних цінностей виходячи з кошторису витрат на виробництво. Одноденну витрату на підприємствах несезонних галузей промисловості рекомендується розраховувати по четвертому кварталу планового року, що має найбільший обсяг виробництва. У сезонних галузях промисловості одноденна витрата визначається по кварталу з найменшим обсягом виробництва. По незавершеному виробництву при визначенні одноденних витрат виходять із суми витрат на виробництво валової або товарної продукції.

3. Визначення нормативу обігових коштів по кожній статті в грошовому вираженні проводиться шляхом множення одноденних витрат у грошовому вираженні на норму запасу в днях.

4. Вирахування сукупного нормативу або загальної потреби в обігових коштах по підприємству проводиться шляхом сумування часткових нормативів по окремим статтям.

5. Заключний етап нормування – визначення норм і нормативів по окремих статтях обігових коштів для підрозділів підприємства, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція.

Найбільш трудомісткою і складною є розробка норм запасу. Норми запасу в днях застосовуються протягом декількох років, якщо істотно не змінюють умови виробництва, постачання і збуту, розрахунку й інші.

Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих нормативів не кожному підприємстві з урахуванням усіх чинників, пов’язаних з особливостями постачання, виробництва і реалізації продукції.

5. Нормування обігових коштів для утворення запасів сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів.

Виробничі запаси створюються на підприємстві для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції. У складі виробничих запасів найбільш питому вагу займають сировина, матеріали і покупні напівфабрикати.

Норматив обігових коштів по цих запасах визначається по такій формулі:

Н = О * N, де

Н – норматив обігових коштів по сировині, матеріалам і покупним напівфабрикатам (тис. грн.);

О – одноденна витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн.);

N – норма обігових коштів (дні).

Одноденна витрата сировини, матеріалів та покупних напівфабрикатів визначається по кошторису витрат на виробництво IV кварталу планового року без відрахування поворотних відходів. Розмір одноденної витрати по номенклатурі спожитої сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів обчислюється шляхом ділення суми їх витрат на виробництво IV кварталу планового року на 90. норма обігових коштів визначається