Вважається, що установчий договір і статут юридичної особи мають однакову юридичну силу і тому вони затверджуються і змінюються в однаковому порядку. Проте у разі суперечності між положеннями установчого договору і статуту слід віддавати перевагу установчому договору Киселев А. Порядок подготовки учредительных документов и создания уставного фонда предприятия // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. - №12. – с.20..

Останнє є вельми спірним. З одного боку, засновники, уклавши між собою на загальних зборах установчий договір висловили цим волю вищого органу управління юридичної особи. Але метою установчого договору залишається регламентація відносин між засновниками суб’єкта підприємницької діяльності. А основним документом, яким регламентується діяльність юридичної особи, є статут, затвердження якого засновниками також відображає волю вищого органу управління юридичної особи. Тому, в разі виникнення суперечностей, безпосередньо пов’язаних з діяльністю підприємства (наприклад, порядок призначення директора, визначення кола його повноважень тощо), перевага має надаватися положенням статуту. В разі, якщо суперечності виникли з питань відносин між засновниками, перевага має надаватися положенням установчого договору.

До змісту установчих документів в юридичних осіб загальні вимоги, крім тих, які вже зазначені, це такі як Закону України “Про підприємства в Україні” та Закон України “Про господарські товариства”, містяться в законах України від 26 травня 1988 р. №8998-ХІ “Про кооперацію в СРСР”, від 14 лютого 1992 р. №2114-ХІІ “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, від 10 квітня 1992 р. №2265-ХІІ “Про споживчу кооперацію”, від 17 липня 1997 р. №469/97 ВР “Про сільськогосподарську кооперацію” та в інших нормативних актах. Для зручності слід навести реквізити установчих документів підприємств та господарських товариств. При цьому необхідно пам’ятати, що господарські товариства є видом підприємств, а тому до них, крім спеціальних положень Закону України “Про господарські товариства”, застосовуються загальні положення Закону України “Про підприємства в Україні”, в тому числі і щодо змісту установчих документів Киселев А. Порядок подготовки учредительных документов и создания уставного фонда предприятия // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. - №12. – с.21..

Так, загальними вимогами до статуту підприємства вказані основні положення щодо виду і організації діяльності цього підприємства.

А щодо господарських товариств, то встановлюються спеціальні вимоги до конкретного виду господарського товариства.

Так, установчі документи акціонерного товариства повинні містити: види акцій, що випускаються; номінальна вартість акцій; співвідношення акцій різних видів; кількість акцій, що купуються засновниками; наслідки невиконання зобов’язань по викупу акцій; строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів).

В установчих документах товариства з обмеженою відповідальністю повинні бути вказані розмір часток кожного з учасників і розмір, склад та порядок внесення учасниками вкладів.

В установчих документах товариства з додатковою відповідальністю повинно міститися положення про граничний розмір відповідальності учасника.

Установчі документи повинні включати положення щодо: розміру частки кожного з учасників; розміру, складу та порядку внесення вкладів; форми участі учасників з повною відповідальністю у справах товариства; сукупний розмір часток вкладників у майні товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.

Установчі документи для реєстрації подаються в оригіналах в одному екземплярі, завірені в установленому порядку. Згідно ст. 34 Закону України “Про нотаріат” в державних нотаріальних конторах завіряється достовірність підписів на документах і засвідчується відповідність копій документам і випискам з них. Більш детально це врегульовано ст. 75 і “Інструкцією про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України”, затверджений приказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. №18/5.

Установчі документи повинні бути складені на державній мові або мові переважної національної більшості населення даної території (ст. 1 Закону України “Про мови в Україні”). Всі установчі документи підписуються заявником і нумеруються.

Власник (власники) або уповноважені особи, які надають установчі документи для реєстрації, несуть відповідальність за відповідність таких документів вимогам діючого законодавства.

З усього вище сказаного слідує, що установчими документами є статут і установчий договір. Статут – це установчий документ, який згідно з діючим законодавством передбачається для створюваної організаційно-правової форми підприємства.

Що стосується установчого договору, головним є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками юридичної особи, насамперед майнового і організаційного характеру – їх прав та обов’язків, порядку внесення внесків, порядку розподілу прибутків та збитків тощо.

2. Ринок та його функції

ПОНЯТТЯ РИНКУ. З давніх часів ринок визначали як місце (ринкову площу), де здійснюється купівля або продаж товарів. Ось чому у багатьох слово «ринок» асоціюється з базаром — місцем обміну вироблених благ. Це правильно лише частково. Ринок — поняття більш широке і містке. Це і магазини, універмаги, універсами, різні палатки, де продаються продукти харчування, одяг, взуття, товари щоденного вжитку. Є рин-ки, на яких продаються і купуються цінні папери (акції, облігації). Це фондові біржі. На товарних біржах, де пропонуються товари (зер-но, цукор, цемент) за стандартними якісними показниками, покупці та продавці вступають у конкретні відносини. Два учасники або більше беруть на себе юридичні зобов'язання, якими визначаються їхні дії та відповідальність. Ці та інші відносини між продавцями і покуп-цями з приводу існуючих та потенційних товарів утворюють ринки. Як явище господарського життя ринок з'явився багато сотень років назад як наслідок природно-історичного розвитку виробницт-ва і обміну,