Виробнича діяльність підприємницьких структур
Функціонування - це динамічний, часом непередбачений для бізнесу процес, що характеризується пошуком нового, відмовою від застарілих стереотипів, догм.
У відносинах бізнесу беруть участь підприємці, споживачі, наймані працівники, держава У кожного свої функції, своя технологія виробництва Так, наймані працівники, як суб'єкти бізнесу, зайняті випуском продукції або наданням послуг - це їх основна функція, виробнича діяльність. Споживачі мають власний технологічний механізм пошуку товарів, послуг. Для держави виробничою діяльністю є процеси регулювання економіки, у тому числі бізнесу. Функції підприємця - організація та управління створеними структурами.
Тільки в індивідуальному, малому бізнесі функції власника, виробника та керуючого можуть поєднуватися. В корпоративному бізнесі, що грунтується на партнерстві, колективній власності, виробнича діяльність чітко деференційована Отже, виробництво технологічно в усіх різне. Тому ми не розглядаємо виробництво в окремих галузях (машинобудуванні, будівництві, торгівлі, фінансах). Ці питання бізнесу вивчають інші науки. Наше завдання зосередити увагу на виробничій діяльності підприємницьких структур з погляду економіки, тобто відносин організації та функціонування власної справи, бізнесу, і тут є багато спільного, типового для функціонування підприємств бізнесу.
Бізнес-план як інструмент виробничої діяльності
Адміністративно-командна система негативно впливала на процеси організації виробничої діяльності. Так зване „планування" як атрибут минулого вразило багато підприємницьких структур. Проте причина не лише в цьому. Багато підприємців бояться планування, бо тут необхідно концептуально обміркувати і викласти ідеї, мету, завдання виробництва, способи і методи ведення виробничої діяльності. Для цього необхідні знання, досвід, яких часто не вистачає підприємцям-початківцям.
Виробнича діяльність будь-якої підприємницької структури починається з планування. Якщо раніше плани часом мали формальний характер, бо працівники не були зацікавлені у них, та і не завжди знали, що там і як планується, то бізнесмен, власник, організатор справи, не може бути байдужим до свого підприємства Він повинен чітко знати сильні й слабкі сторони підприємства (фірми) та вміти спланувати його роботу. У разі нехтування, ігнорування планування його очікує повільна, ділова смерть. Тому кожний бізнесмен повинен складати бізнес-план, який:
дає можливість визначити життєздатність підприємства (фірми) за умов конкуренції;
містить орієнтири, відповідно до яких бізнесмен діятиме на етапі становлення та розвитку підприємства (фірми);
прогнозує процесії розвитку виробництва;
конкретизує шляхи досягнення мети і подолання перешкод;
служить важливим інструментом виробничої діяльності підприємства (фірми);
є фактором, що стимулює інтереси потенційних інвесторів у їх пошуках вкладення коштів на розвиток виробництва.
Ступінь деталізації бізнес-плану залежить від характеристики підприємства незалежно від того, належить воно до сфери послуг чи до виробничої сфери. Склад бізнес-плану залежить також від обсягів передбачуваного ринку збуту, наявності конкурентів та перспектив зростання підприємства.
Планування може бути довгостроковим (на 5 і більше років), середньостроковим (на 2-3 роки), поточним (на 1 рік, півроку, квартал). Так, у японській компанії „Тойота" планування здійснюється на три роки, рік, півроку, три місяці.
Бізнес-план може мати таку структуру:
1. Титульний аркуш - назва та адреса фірми; імена та адреси засновників; суть проекту; вартість проекту; посилання на секретність.
2. Вступна частина - основні положення запропонованого проекту; діяльність підприємства (фірми), кошти, що необхідно вкласти; очікуваний попит на продукцію та вірогідність досягнення успіху.
3. Аналіз стану справ у галузі - поточна тенденція і тенденція її розвитку; потенційні конкуренти і споживачі.
4. Суть запропонованого проекту - продукти, послуги, приміщення під офіс, обладнання для нього, адміністративний і виробничий персонал; інформація про підприємця та його партнерів.
5. виробничий план - описання виробничого процесу; операції, пропоновані субпідрядчикам; виробничі приміщення; станки, обладнання; постачальники сировини.
6. План маркетингу - оцінка ринку збуту; ціни, кгнали збуту, реклама; прогноз нової продукції; цільові показники.
7. Організаційний план - форма власності; інформація про основних пайовиків; ступінь відповідальності партнерів (пайовиків); інформація про членів керівного складу; організаційна структура, розподіл обов'язків.
8. Оцінка ризику і страхування - слабкі сторони підприємства (фірми); ймовірність появи нових технологій; альтернативні стратегії; форми та методи страхування.
Юридичний план - практичне обслуговування господарської практики, консультативні послуги для відділів, виробництв, партнерів (пайовиків), захист прав власників, інтересів підприємств (фірм) та ін. Ю. Фінансовий план - план доходів і видатків; план грошових надходжень та платежів; балансовий план; точка самоокупності; джерела та використання коштів; стратегія фінансування.
11. План управління - організація та функції управління; структура управління; вибір управлінської стратегії; методи управління.
12. Додатки - копії ліцензій, контрактів, сертифікатів тощо; ділове листування; копії документів, з вилученими вихідними даними; прейскуранти постачальників та ін.
Бізнес-план (рис. 10) повинен бути детальним. Він не обмежується обсягами, хоча лаконічність його викладення необхідна. Зміст бізнес-плану - це творчість авторів, тому обмежимося лише його структурою, залишаючи за читачем право на складання змістової частини.
Складання бізнес-плану - нагальна потреба, продиктована виробничою діяльністю. Складати його повинні фахівці, професіонали при безпосередній участі бізнесмена Робота над планом - це робота над організацією виробничої діяльності. Вона допомагає керівникові краще все обміркувати, зважити. При розробці бізнес-плану можна дійти висновку про те, що перешкоди на шляху до успіху надто серйозні. Зрозуміло, цей висновок краще зробити раніше, ніж тоді, коли будуть втрачені гроші і час.
Сьогодні вже очевидно, що без бізнес-плану не можна управляти виробничою діяльністю. Добре розроблений план замінює техніко-еко-номічне обгрунтування виробництва За його виконанням можна робити висновок про те, чи все відбувається, як намічено, і в разі потреби вживати необхідні заходи. Звичайно, навіть найкращий бізнес-план може застаріти, якщо зміняться умови. Наприклад, зовнішні фактори: економічна ситуація в країні, нові вимоги споживачів, поява нових технологій, зміна політики конкурентів, а також