Другий рівень - комерційні банки. До них відносять:

власне комерційні (депозитні) банки, основна діяльність яких по­в'язана з прийманням депозитів та видаванням короткострокових кредитів;

інвестиційні банки, які займаються розміщенням власних і запози­чених коштів у цінні папери, виступають посередниками між підпри­ємцями та вкладниками коштів на тривалий строк;

іпотечні банки, що надають довгострокові кредити під заставу не­рухомого майна;

ощадні банки, що обслуговують населення;

страхові та пенсійні фонди.

Комерційні банки виникли при переході від централізовано-керованої економіки до ринкової Як альтернатива державним банків­ським структурам, вони стали, по суті, першою сферою економіки, де реально відбувається її демонополізація, поступово починає діяти конкуренція, гроші та кредити набувають ринкового змісту. Банки під­тримують підприємців, здатних організувати виробництво і конкуру­вати своїми товарами з державними підприємствами. Проте поки що такі партнери - рідкість. Більшість нових підприємств звертається за кредитами для купівлі-перепродажу товарів.

Лізингові компанії

Бізнесмен, який відчуває нестачу вільних коштів, повинен знати, що є й інші способи фінансування господарської діяльності, які мо­жуть виявитися значно вигіднішими за банківський кредит. Одним із способів такого фінансування без кредитування є лізинг. Як правило, лізинг трактується як довгострокова оренда машин та обладнання. Лізинг не є „банківською операцією" у точному розумінні слова Він належить до так званої „близької до банківської" форми фінансуван­ня, яка може здійснюватися і торговельно-промисловими підприєм­ствами, спеціалізованими лізинговими компаніями, що засновуються різними юридичними та фізичними особами (банками, страховими компаніями, промисловими підприємствами, приватними особами). Форми надання лізингових послуг досить різноманітні, але найпоши­ренішими є транспортні засоби, обладнання і технології, ліцензії, „ноу-хау", програмні засоби та ін. Вартість лізингу створюється з регуляр­них платежів, що складаються з амортизації та відсотка за послуги. В умовах конкуренції лізинг дає можливість вижити малим, середнім і великим підприємствам, що потрапили у скрутне фінансове стано­вище.

Практика лізингових відносин зафіксувала такі види лізингових операцій.

Лізинг з неповною оплатою - це угода, яка укладається на строк, менший, ніж необхідний для повного фізичного зносу обладнання. Прикладом є оперативний лізинг, при якому зобов'язання лізингодавача, крім фінансування купівельної ціни обладнання, містять і зобо­в'язання із обслуговування, ремонту, технічного консультування лізингоотримувача

Лізинг зі спеціальним обслуговуванням - це угода, при якій лізин-годавач бере на себе абсолютну відповідальність за ремонт, обслу­говування та інші зобов'язання, пов'язані з правом власності.

Лізинг з повною оплатою - це угода, яка укладається на строк, що дорівнює циклу життя машин або обладнання, а лізингодавач отримує повну купівельну вартість його протягом базового періоду.

Роздільний лізинг - це форма фінансового лізингу, коли лізингова фірма фінансує частину операції, будучи власником майна та збері­гаючи за собою право власності. Друга частина фінансових коштів забезпечується позичками банку або іншого позичкодавача

Поворотний лізинг - власник продає майно лізинговій фірмі, а по­тім бере його в оренду на умовах фінансового лізингу.

Лізингові угоди оформляються контрактом, у якому визначають основні права і зобов'язання сторін. Реальна тривалість такого конт­ракту 3-5 років. Лізингові контракти є так званими незавершеними угодами і не включаються у баланс обох партнерів. Це означає, що виплати внесків лізингоотримувачем не дебетуються на його рахунок як зобов'язання, а у лізингодавача - не значаться як вимоги. Обопіль­ному розрахунку підлягають лише несплачені внески.

Лізингові компанії беруть на себе функції, подібні до функцій бан­ків. Вони надають орендарю фінансові кошти, яких не вистачає. Такі компанії займаються, як правило, лізингом машин і обладнання з по­рівняно тривалим строком служби, а також деяких видів нерухомості. Лізинг вигідний для підприємця, оскільки дає можливість придбати складне, а часом і рідкісне обладнання, яке за договором обслугову­ватиметься лізингодавачем краще, ніж це може зробити сам під­приємець. Ця форма підприємницької діяльності не набула у нас ще значного поширення

Факторингові фірми

Бізнесмену у багатьох випадках доводиться очікувати надходжен­ня платежів. А гроші потрібні негайно для проведення фінансових опе­рацій. У такому випадку можна продати борги спеціалізованим уста­новам - факторинговим фірмам, які звичайно, тісно пов'язані з бан­ками або належать їм. В результаті подібної операції бізнесмен, що продає боргові зобов'язання, протягом 2-3 днів отримує від 70 до 90 % суми вимог у вигляді авансу. 10-30 %, що залишилися, є для факторингової фірми гарантійною сумою, яка призначається до випла­ти при одержанні факторинговою фірмою рахунку на оплату вимог боржником. За ці послуги факторингова фірма стягує з бізнесмена певні відсотки. В основі цих угод лежить договір про факторинг, що укладається, як правило, на 2 роки. У рамках цього договору клієнт пропонує факторинговій фірмі купити всі його боргові вимоги до дебі­торів. Після перевірки платоспроможності укладається угода. З цього моменту до відома дебітора доводиться, що розрахунки він повинен вести не з колишнім клієнтом, а з факторинговою фірмою.

Звертаючись до послуг факторингу бізнесмен має можливість перетворити майбутній борг у наявні гроші в потрібний момент, отри­муючи до 80 % суми боргу до настання строку платежу, і тим самим поліпшити фінансове становище підприємства Він одночасно позбу­вається ризику можливих неплатежів, які бере на себе факторингова фірма, скорочує витрати на ведення дебіторських рахунків і кредит­ного контролю, отримує достовірну інформацію про платоспромож­ність клієнтів.

Як правило, факторингові фірми мають достовірну та оперативну інформацію про фінансове становище підприємства (фірми), сплату прострочених рахунків, надають своїм клієнтам різноманітні відомо­сті з бухгалтерського обліку, збутової статистики.

Система страхування

Страхування є складовою частиною фінансової системи. Його ор­гани сприяють формуванню грошових ресурсів, відшкодуванню збит­ків, заподіяних природою, допомагають накопичити, зберегти частину