з вимог нормативних актів Російської Федерації, а також конкретних умов договору з кооперативом;
- перевіряти в кооперативу в повному обсязі документацію про фінансово-господарську діяльність, наявність грошових сум, цінних паперів, матеріальних цінностей, одержувати роз'яснення по виниклих питаннях і додаткові зведення, необхідні для аудиторської перевірки;
- одержувати по письмовому запиті необхідну для здійснення аудиторської перевірки інформацію від третіх осіб;
- залучати на договірній основі до участі в аудиторській перевірці аудиторів, що працюють самостійно або в інших аудиторських фірмах, а також інших фахівців;
- відмовитися від проведення аудиторської перевірки у випадку не надання кооперативом необхідної документації.
C своєї сторони керівники й інші посадові особи кооперативу, що перевіряється, зобов'язані:
- створювати аудиторові (аудиторській фірмі) умови для своєчасного і повного проведення аудиторської перевірки, надавати всю документацію, необхідну для її проведення, а також давати по запиті аудитора роз'яснення і пояснення в усній і письмовій формі;
- оперативно усувати виявлені аудиторською перевіркою порушення ведення бухгалтерського обліку і складання бухгалтерської (фінансової) звітності.
Результатом аудиторської перевірки є висновок аудитора (аудиторської фірми), - документ, що має юридичне значення для всіх юридичних і фізичних осіб, органів державної влади і керування, органів місцевого самоврядування і судових органів. Висновок повинний складатися з трьох частин - вступної, аналітичноі підсумкової.
Кожна сторінка аудиторського висновку підписується аудитором, що проводив перевірку, і завіряється його особистою печаткою. При проведенні перевірки аудиторською фірмою аудиторський висновок, крім того, підписується в цілому керівником аудиторської фірми або уповноваженим їм іншою посадовою особою фірми і завіряється печаткою фірми. Кооператив зобов'язаний надавати зацікавленим особам тільки підсумкову частину аудиторського висновку.
2.5.Відповідальність членів виробничого кооперативу.
Кооператив відповідає за своїми обов'язками всім майном, власником якого він є. Установлено також, що кооператив не відповідає по боргах його членів. У той же час члени кооперативу несуть по боргах кооперативу субсидіарну відповідальність, тобто вони покривають борги кооперативу при відсутності в ньому коштів і майна. У цьому випадку члени кооперативу зобов'язані компенсувати відсутню частину боргу (або весь борг) за рахунок своїх власних засобів. Наявність субсидіарної відповідальності насторожує людей при виборі організаційної форми своєї майбутньої діяльності.
Відповідно до статті 8 Закону «Про кооперацію» у статуті повинні бути визначені розмір і умови субсидіарної відповідальності членів кооперативу по його боргах. Що стосується розміру відповідальності, то такий запис означає, що самі загальні збори членів кооперативу, повинні вирішити, яку суму в нього внести. Закон відносить рішення цього питання до компетенції зборів, що затверджує статут або зміни, що вносять у його.
У свою чергу, Закон «Про кооперацію» взагалі не зробив ніякого застереження у відношенні величини субсидіарної відповідальності членів кооперативів, не позначив її нижньої границі. У той же час, це питання великої важливості. У визначеній ситуації членам кооперативу, може бути, прийдеться вирішувати: або поступитися частиною власних засобів, або ж кооператив буде оголошений банкрутом, а його майно буде розпродане для того, щоб погасити його борги.
У цьому випадку члени кооперативу втратять усе майно, що належить кооперативові на праві власності, кооператив буде ліквідований. Виходячи з цього, не слід мінімізувати в статуті кооперативу величину субсидіарної відповідальність його членів. Вона повинна бути такий, яку в стані заплатити члени кооперативу при виникненні небезпеки ліквідації кооперативу через його нездатність заплатити свої борги.
Звертання стягнення на пай члена кооперативу по його особистих боргах допускається лише при недоліку іншого майна для покриття таких боргів у порядку, передбаченому статутом кооперативу. Стягнення по особистих боргах члена кооперативу не може бути звернене на неподільний фонд кооперативу.
Після вилучення паю або його частини кооперативові варто визначити своє відношення до свого члена, що не має паю, або якщо має лише частина його. У цьому випадку можуть бути прийняті різні рішення. Можливо, член кооперативу візьме зобов'язання у визначений термін відновити пай або пайовий внесок, і кооператив - наглядацька рада або правління, якщо немає наглядацької ради, з ним погодиться, прийнявши відповідне рішення. У противному випадку він повинний бути виключений із членів кооперативу рішенням загальних зборів членів кооперативу. Така підстава для виключення члена кооперативу повинне бути передбачено статутом кооперативу.
Розділ 3. Припинення діяльності виробничого кооперативу.
3.1.Реорганізація виробничого кооперативу.
Відповідно до статті 28 Закону «Про кооперацію» реорганізація кооперативу у формі злиття, приєднання, поділу, виділення або перетворення може бути здійснена добровільно за рішенням загальних зборів членів кооперативу. Рішення про реорганізації (за винятком перетворення в господарське товариство або суспільство), приймаються трьома чвертями голосів присутніх на загальних зборах членів кооперативу. Рішення про перетворення кооперативу в господарське товариство або суспільство приймається по одноголосному рішенню членів кооперативу.
При реорганізації кооперативу складаються передатний акт або розділовий баланс, що повинні містити положення про правонаступництві по всіх зобов'язаннях реорганізованої юридичної особи у відношенні всіх його кредиторів і боржників, включаючи і зобов'язання, що заперечуються сторонами. Передатний акт і розділовий баланс затверджуються засновниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про реорганізації юридичних осіб, і представляються разом з установчими документами для державної реєстрації знову виниклих юридичних осіб або внесення змін в установчі документи існуючих юридичних осіб. He надання разом з установчими документами відповідно передатного акта або розділового балансу, а також відсутність у них положень про правонаступництво по зобов'язаннях реорганізованої юридичної особи, волочуть відмовлення в державній реєстрації знову виниклих юридичних осіб.
При складанні розділового балансу можливі різного роду зловживання на користь однієї або декількох сторін.
Передатний акт або розділовий баланс затверджуються загальними зборами членів кооперативу, що приняли