За прогнозами департаменту ДПА близько 3 млрд.грн. буде повернено бюджету, знову зобов’язавши платників податку на прибуток підприємств подати декларації з 11 місяців 2006 року та сплатити податкове зобов’язання до 29 грудня 2006 року. За прогнозами також збільшиться ставка акцизного збору на пиво солодове з 0,27 до 0,31грн. за літр. Таке підвищення в розрахунку на півлітрову пляшку збільшить податок всього на 2коп., та водночас дозволить залучити до бюджету додатково близько 97млн.грн.

Отже, хоча акцизний збір за ступеню перевищення запланованого рівня за результатами бюджетних надходжень у 2002 році займає щільне третє місце, та його питома вага у сукупних доходах основного фінансового плану держави складає лише п`яте місце.

З цього випливає кілька висновків. По-перше, акцизний збір, як складова доходної частини бюджету, містить у собі певний прихований потенціал, тобто здатен генерувати надходження коштів при вмілому його застосуванні та розумному підході до проблеми оптимальності по відношенню до непрямого оподаткування.

З другого боку, такий факт можна пояснити як результат недосконалого планування показників доходу бюджету або неочікуваного ефекту від внесення тих чи інших змін до відповідних нормативних актів, що регламентують порядок нарахування і сплати акцизного збору.

Надходження у зведений бюджет України акцизного збору з вироблених в Україні товарів з роками збільшується, та як у 2002 році він складав 3604,9 млн. грн., а у 2005 році—7346,5 млн. грн.. Також збільшується надходження акцизного збору із ввезених на територію України товарів (2002 рік—493,3 млн. грн., 2005 рік—598,9 млн. грн.)

Таблиця 2

Надходження до бюджетів України від акцизного збору

в 2003—2005 роках.

Роки | Зведений бюджет,

млн.грн | У тому числі

Державний бюджет | Місцеві бюджети

Всього, млн.грн | Відсотків до Зведеного бюджету | Всього, млн.грн | відсотків до Зведеного бюджету

2003 | 5246,1 | 5141,0 | 98,0 | 105,1 | 2,0

2004 | 6704,4 | 6660,6 | 99,3 | 43,8 | 0,7

2005 | 7945,4 | 7881,8 | 99,2 | 63,6 | 0,8

Аналіз взаємозв’язку динаміки справляння акцизного збору та зміни відповідних ставок оподаткування дає змогу зробити висновок про те, що сума податку від акцизного збору до місцевих бюджетів зменшується з роками, це видно із даних таблиці. Як можна було переконатися з наведених в таблиці даних, підвищення податкових ставок, яке в своїй основі мало за мету адекватне збільшення державних бюджетних надходжень.

Практика подолання негативних наслідків запровадження високих ставок у попередні роки свідчать, що нарощування обсягів виробництва, збільшення відповідних надходжень до бюджету та скорочення масштабів нелегального ринку можливі за умови приведення розмірів податкових ставок у відповідність із купівельною спроможністю споживачів.

Загальне коло питань щодо вдосконалення акцизного оподаткування, які сьогодні та в найближчій перспективі мають бути вирішені в Україні, охоплює такі: впорядкування переліку підакцизних товарів; визначення розміру ставок акцизного збору; рівень диференціації акцизних ставок в межах однієї групи підакцизних товарів; порядок зміни податкових ставок та одиниця виміру; становлення співвідношення між акцизним збором і податком на додану вартість; скорочення пільг.

ВИСНОВКИ

У кожній країні податкова система є стержнем економічної системи. Саме тому основне завдання сьогодення - вдосконалення податкової системи України. Діюча система оподаткування сьогодні не задовольняє ні державу, ні платників податків. Цілий ряд прорахунків та перекосів, які були допущені при її створенні, призвели до того, що податки не виконують повноцінно ні фіскальної, ні стимулюючої функцій. Сфера матеріального виробництва практично задушена ними, що веде до скорочення оподатковуваних оборотів, а значить, і до зменшення бюджетних надходжень. У результаті функціонуюча податкова система замість стимулювання виробництва спричиняє його скорочення, а замість поповнення доходної частини бюджету - призводить до його зубожіння. Суть проблеми полягає в тому, що при створенні цієї системи не було повною мірою враховано теоретичні принципи оподаткування, виведені на основі багатовікового досвіду.

Не потребує доказів те, що податки є ефективним знаряддям реалізації державної політики стосовно життєдіяльності суспільства, а саме: перерозподілу національного продукту в усіх аспектах, компенсації недоліків ринкових механізмів розміщення ресурсів і забезпечення соціальними благами, заохочення бізнесу, ділової і інвестиційної активності, антициклічного регулювання економіки, стабілізації ринкової кон`юктури. Разом з тим слід усвідомити і такий, не менш важливий, факт: податки є вельми небезпечною зброєю у розпорядженні держави. В руках фахівців вони можуть сприяти економічному і соціальному розвитку країни, і навпаки, в руках професійно неграмотної влади - призвести до розвалу економіки і зубожіння народу. Не треба забувати про те, що оцінка податків у категоріях ринкових відносин має передбачати не тільки їх пряму дію і вплив на фінансовий стан держави: слід враховувати і побічний, додатковий тягар податків як фактору, що стримує інвестування, скорочує споживання тощо.

Податкова система й податкова політика повинні грунтуватися на міцній концептуальній основі, а не виходити лише з фіскальних міркувань і інтересів. З цього випливає обов`язкова необхідність існування фундаментальної податкової концепції, яка може коригуватися залежно від завдань, що стоять перед державою в той чи інший історичний період. Вона має включати модель впливу економічних ефектів оподаткування на результати господарювання, обсяг, характер і напрям інвестицій, сукупного попиту та особистого споживання, галузеву і територіальну структуру економіки. Загалом економічній теорії податків належить займатися насамперед оподаткуванням і податковою політикою як фактором соціально-економічної стабільності. Практика, керована такою теорією, не може через неадекватні обставини чи непосильні податки допустити порушення сутт`євої для