65
Земля | 42,5 | 50 | 35
Община | 15 | - | -
нафту, тютюн, спирт, страхові внески, а також мито. До власних податків земель відносяться податки на майно, автотранспортні засоби, нерухомість, на тоталізатор і лотереї, на спадщину.
Для поповнення місцевих бюджетів одним із важливих податків є промисловий. Об’єкт оподаткування – юридичні і фізичні особи. Податок повинен компенсувати частину затрат, які виникають у общини у зв’язку з діяльністю підприємства. Промисловим податком оподаткувуються чисті прибутки акціонерних товариств, страхових компаній та промислових підприємств. Ставка оподаткування складає від 1 до 5 відс. По цьому податку встановлений неоподатковуваний мінімум.
У Франції основні податкові надходження до державного бюджету забезпечують непрямі податки, перш за все, податок на додану вартість і внутрішній податок на нафтопродукти. Із прямих податків у формуванні доходної частини держбюджету найважливішу роль відіграють прибутковий і корпораційний податки.
В загальній структурі місцевих податкових надходжень на прямі податки припадає біля 58 відс. Серед них основними являються: промисловий податок, податок на житло (квартиру), земельний податок.
До місцевих бюджетів надходить також частина загальнодержавного податку на додану вартість, котрий збирається централізовано. Крім того, деякі місцеві податки є факультативними, тобто встановлюються виключно в тих випадках, коли місцеві органи влади не можуть забезпечити бездефіцитність бюджету. Це податки на розваги, на утримання місцевих доріг, вулиць, на домашню прислугу, реєстраційні збори і т.п.
Докладніше структура поточних доходів місцевих бюджетів в деяких економічно розвинутих країнах представлена в таблиці 1.5. З наведених даних видно, що в цих країнах на власні доходи місцевих бюджетів в середньому припадає 59,5 відс., а на трансферти із бюджету центральної адміністрації – 40,5 відс.
В багатьох країнах місцеві бюджети при формуванні своїх поточних доходів в значній мірі залежать від трансфертів із бюджету центральної адміністрації. Це – Нідерланди, Італія, Ірландія, Канада, Португалія. В цих країнах трансферти складають відповідно від 80 до 62 відс. поточних доходів. Трансфертне фінансування місцевих бюджетів з боку центральної адміністрації свідчить про інтенсивний перерозподіл національного доходу
Таблиця 1.5
Структура поточних доходів бюджетів місцевих органів влади в країнах з ринковою економікою (у відсотках до поточних доходів),1992р.
Країни | Власні доходи
Доходи від державної власності і підприє-мсництва | Податки | Інші доходи | Власні доходи, всього | Регулюючі доходи трансферти від цент-ральної адміністра-ції
Прямі | Непрямі | Всього
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8
Країни з “податковою автономією”, вищою за середню (вище 50,2 відс.)
Ісландія | 8,6 | 50,7 | 39,8 | 90,5 | 0,1 | 99,2 | 0,8
США | 3,4 | 79,8 | 8,8 | 88,6 | 0,3 | 92,3 | 7,7
Люксем-бург | 1,9 | 30,4 | 53,9 | 84,3 | 6,9 | 93,1 | 6,9
Іспанія | 1,9 | 32,8 | 43,2 | 76,0 | 5,3 | 83,2 | 16,8
Австрія | 2,2 | 30,1 | 42,5 | 72,6 | 11,2 | 86,0 | 14,0
Швейца-рія | 4,6 | 65,6 | 3,5 | 69,1 | 7,9 | 81,6 | 18,4
Швеція | 2,4 | 64,3 | 0,3 | 64,6 | 5,8 | 72,8 | 27,2
Японія | 2,3 | 26,8 | 34,6 | 61,4 | 0,4 | 64,1 | 35,9
Норве-гія | 1,5 | 55,2 | 1,9 | 57,1 | - | 58,6 | 41,4
Німеч-чина | 5,0 | 24,8 | 31,4 | 56,2 | 6,4 | 67,6 | 32,4
Фран-ція | 2,3 | 24,9 | 31,0 | 55,9 | 4,1 | 62,3 | 37,7
Фінлян-дія | 3,3 | 55,3 | 0,0 | 55,3 | 1,6 | 60,2 | 39,8
Данія | 1,6 | 47,5 | 4,1 | 51,6 | 2,9 | 56,1 | 43,9
Країни з “податковою автономією”, нижчою за середній (менше 50,2 відс.)
Бельгія | 16,3 | 35,4 | 7,4 | 42,8 | - | 59,0 | 41,0
Австра-лія | 14,5 | - | 39,9 | 39,9 | 4,1 | 58,5 | 41,5
продовження таблиці 1.5
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8
Велико-брита-нія |
2,3 |
- |
37,2 |
37,2 |
8,5 |
48,0 |
52,0
Канада | 2,4 | - | 37,6 | 32,6 | 0,7 | 35,7 | 64,3
Португа-лія | 3,0 | 23,3 | 5,9 | 29,2 | 6,2 | 38,4 | 61,4
Греція | 12,6 | 9,3 | 5,3 | 14,6 | 1,5 | 28,7 | 71,3
Італія | 1,7 | 6,3 | 4,4 | 10,7 | 8,3 | 20,7 | 79,3
Ірлан-дія | 3,4 | - | 7,5 | 7,5 | 11,8 | 22,7 | 77,3
Нідерла-нди | 8,5 | 1,9 | 4,5 | 6,4 | 5,1 | 20,0 | 80,0
через бюджетні канали з метою усунення диспропорцій в розвитку регіонів. В цих країнах всі основні податки надходять до бюджету центральної адміністрації, місцеве ж оподаткування ледве перевищує 10 відс. поточних доходів. Головним питанням регіональної економічної політики, що стоїть на порядку денному у країнах з трансфертним фінансуванням територій, є питання підвищення ефективності бюджетного перерозподілу, а також зниження фінансової залежності місцевих органів влади від “центру” і посилення їх податкової автономії.
Слід відмітити, що вагоміша частка бюджетних трансфертів – у країнах унітарного типу (особливо Нідерланди, Італія, Греція), тоді як у федеративних (США, Німеччина) – вона нижче. Це підтверджує висновок, зроблений ще у 70-ті роки у доповіді щодо країн з розвинутою ринковою економікою Мак-Дугласом Комісії Європейського співтовариства: рівень перерозподілу між регіонами в