Всього доходів | 2461 | 100 | 2653 | 100 | 2344,2 | 100

якого ставки оподаткування збільшено в 1,81 рази, а також з об’єктивними причинами – збільшенням кількості громадян-власників транспортних засобів.

Лише 1,71 відс. припадає на державне мито, а також на різні збори та неподаткові доходи (штрафи, фінансові санкції, реєстраційні й ліцензійні збори тощо). Їхня частка у структурі доходів бюджету незначна (близько 3 відс.) і є порівняно незмінною протягом останніх трьох років. Інші закріплені податки та збори (податок на промисел, плата за воду), а також доходи від приватизації майна не забезпечують будь-якого значного надходження до бюджету.

Окремо слід звернути увагу на місцеві податки і збори. Питання місцевого оподаткування вперше отримало певне вирішення у Декреті Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20 травня 1993 р., яким встановлено 17 місцевих податків і зборів. Законом України “про систему оподаткування” у 1994 році було внесено зміни до переліку місцевих податків і зборів, і їх стало на два менше. У лютому 1997 р. Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування”, де передбачено вже 16 видів місцевих податків і зборів.

Практика застосування місцевих податків і зборів засвідчує, що їх використання в Україні малоефективне, що їх роль у формуванні місцевих бюджетів поки що незначна. Як свідчать дані таблиці 2.1, у 1996 році частка місцевих податків і зборів становила 1,3 відсотки, в 1997 р. – 1,32, а у 1998 році їхня частка хоча й незначно, але все ж підвищилась і становила 1,86 відс.

Слід зазначити, що на території району стягується лише 3 із 16 місцевих податків і зборів: комунальний податок, ринковий збір, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг.

Таблиця 2.2

Розмежування надходжень від місцевих податків і зборів по

окремим видах місцевих бюджетів в 1996-1998 рр. (тис. грн.)

Вид податку | Роки | Місцеві бюджети | В тому числі

Районний | Сільські | Селищний

Всього | Фактично надійшло | Питома вага, відс | Фактично надійшло | Питома вага, відс | Фактично надійшло | Питома вага, відс

Комунальний податок | 1996 | 18,8 | - | 0,00 | 7,06 | 37,56 | 11,74 | 62,44

1997 | 21,22 | 1 | 4,71 | 6,98 | 32,91 | 13,24 | 62,38

1998 | 26,5 | 5,6 | 21,13 | 3,7 | 13,96 | 17,2 | 64,91

Ринковий збір | 1996 | 7,24 | - | 0,00 | - | 0,00 | 7,24 | 100

1997 | 8,17 | - | 0,00 | - | 0,00 | 8,17 | 100

1998 | 10,2 | - | 0,00 | - | 0,00 | 10,2 | 100

Збір за місце торгівлі | 1996 | 4,96 | - | 0,00 | 3,85 | 77,62 | 1,11 | 22,38

1997 | 5,61 | - | 0,00 | 4,28 | 76,4 | 1,33 | 23,60

1998 | 70,0 | - | 0,00 | 5,5 | 78,57 | 1,5 | 21,43

Дані таблиці свідчать, що близько 73 відс. суми місцевих податків і зборів стягується Новгородківською селищною Радою і лише 27 відс. – сільськими Радами. Найбільшу питому вагу (близько 70 відс.) займає комунальний податок, так як платниками цього податку є промислові та інші підприємства, що розташовані на відповідній території. Поряд з вищесказаним слід відзначити, що при наявності в селищі Новгородка діючого готелю селищною Радою не був впроваджений готельний збір, який зміг би стати ще одним джерелом надходжень до місцевого бюджету.

Ще проблематичніше забезпечення власними та закріпленими джерелами доходів районного бюджету. До нього, як правило надходить частина ресурсних податків (20 відс. плати за воду, 60 відс. плати за спецвикористання надр, 10 відс. плати на землю) суми від перевищення розрахункового фонду споживання та різні збори і неподаткові доходи. Власні та закріплені доходи в районному бюджеті становлять незначну частку, близько 6 відс.

Натомість левова частка доходів бюджету району формується за рахунок відрахувань від регулюючих загальнодержавних податків і зборів та дотацій із вищестоящого бюджету. Як показують дані таблиці 2.1 у 1996 році відрахування від 3 регулюючих податків становили 37,9 відс. у доходах бюджету району; в бюджеті на 1997 рік їх частка передбачалася в розмірі 13 відс., а в 1998 - 12,87 відс. Частка дотацій з обласного бюджету у 1996 році становила 41,5 відс. доходів зведеного бюджету району, в 1997р. у вигляді дотацій до району надійшло 63,8 відс. усіх доходів, а в 1998 році частка дотацій трохи зменшилась і становила 60,28 відс.

Таким чином, за даних умов місцеві органи самоврядування практично повністю залежать від рішень вищестоящих органів влади, а тому місцеве самоврядування залишається здебільшого декларованим.

Оскільки рівень соціально-економічного розвитку регіонів неоднаковий, їх доходи відносно вирівнюються за допомогою таких інструментів, як диференціація норм відрахувань від загальнодержавних регулюючих доходів та надання дотацій нижчестощим бюджетам.

До 1997 року в Україні 4 регулюючих загальнодержавних податки: податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств і організацій, акцизний збір та прибутковий податок із доходів громадян. Причому як регулюючий використовувався в основному лише ПДВ, норми відрахувань від податку на прибуток, акцизного збору та прибуткового податку з доходів громадян диференціювалися незначно.

З прийняттям нового Закону “Про податок на додану вартість” питання фінансової забезпеченості району стало ще проблематичнішим ( в 1996р. частка