правила складання та затвердження бюджету та інші суттєві норми визначають, хто і в якому обсязі затверджуватиме квоти доходів і видатки місцевого бюджету. Крім компетенції, неабияке значення тут має послідовність затвердження, тобто питання процедури. З огляду на принцип самоврядування найкращим є рішення, за якого орга-ни держави заздалегідь затверджують обсяги дотацій і субвенцій, а місцеві органи влади, маючи певні права у встановленні ставок окремих податків і визначенні обсягу видатків, остаточно затверджують доходну та видатко-ву частини бюджету. Таким чином. акт затвердження місцевого бюджету набуває реального значення. Розуміючі: необхідність певних обмежень свободи діяльності місцевих органів влади, слід зазначити, що значення затвердження місцевих бюджетів залежить від того, чи мають місцеві орга-ни влади права і які вони у визначенні доходної та видаткової сторін бюджету.
Узагальнюючи положення, що стосуються рівноваги місцевих бюд-жетів, необхідно відзначити, що системою, в якій обов'язкам мають відповідати ресурси, тобто потенційними видаткам - доходи місцевих бюд-жетів, повинні керуватися саме фінансові органи держави. Така система повинна передбачати конкретно визначений обсяг самостійності місцевих органів влади і стимулювати ефективність діяльності цих органів. Однак право остаточного затвердження квот доходів і видатків має залишатися на місцевому рівні.
ВИСНОВОК
Гостра дискусія навколо питань фіскальної політики в Україні багато в чому нагадує подібну ситуацію в країнах Латинської Америки наприкінці 1980-х рр., коли назрілі зміни — скорочення дефіциту бюджету, впорядку-вання урядових видатків, податкова реформа — сприймалися неоднозначно, а інфляційна інерція та масове ухиляння від сплати податків ускладнювали будь-які практичні кроки. Процес радикального реформування економік ла-тиноамериканських країн свідчить: 1) без досягнення збалансованого бюд-жету неможливо забезпечити тривалу макроекономічну стабілізацію, 2) при скороченні дефіциту бюджету проведенню податкової реформи повинно пе-редувати впорядкування урядових видатків, 3) зниження ставок оподаткуван-ня сприяє зростанню бюджетних надходжень за умов розширення податко-вої бази та посилення відповідальності за ухиляння від сплати податків.
1.Переваги збалансованого бюджету Макроекономічні показники чоти-рьох найбільших країн Латинської Америки — Аргентини, Бразилії, Мекси-ки та Чилі — переконують у справедливості відомих теоретичних аргументів на користь збалансованого бюджету: припинення інфляції, збільшення при-ватних інвестицій, поліпшення сальдо поточного рахунка, прискорення темпів економічного зростання (таблиця 1).
Таблиця 1. Макроекономічні показники країн Латинської Америки (у %),
1990 -1995 рр.
Країна | Показник | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995
Сальдо бюджету | -0,4 | -1,3 | 0,4 | 1,2 | -0,1 | -0,5
Інфляція | 72,0 | 24,6 | 10,6 | 4,3 | 3,3
Процентні ставки | 71,0 | 15,0 | 6,0 | 8,0 | 11,0
Аргентина | Інвестиції | 14,0 | 14,6 | 16,7 | 18,2 | 19,2 | 17,8
Зростання ВВП | 0,1 | 8,9 | 8,7 | 6,0 | 7,4 | -0,7
Поточний рахунок | 6,6 | -0,4 | -2,9 | -2,9 | -3,6 | -8,8
Сальдо бюджету | -6,2 | -0,5 | -3,9 | 0,3 | 1,3 | -5,0
Бразилія | Інфляція | 459,0 | 1229,0 | 2491,0 | 941,0 | 23,2
Процентні ставки | 1082,8 | 2494,3 | 1489,0 | 5756,8 | 56,4 | 39,0
Інвестиції | 22,9 | 19,3 | 19,5 | 20,0 | 20,8
Зростання ВВП | -4,6 | 0,3 | -0,8 | 4,2 | 5,8 | 4,2
Поточний рахунок | -2,5 | 0,1 | 0 | -0,3
Мексика | Сальдо бюджету | -2,8 | -0,2 | 1,5 | 0,4 | -0,8 | -0,7
Інфляція | 26,5 | 22,7 | 15,5 | 9,7 | 6,9 | 35,0
Процентні ставки | 37,4 | 23,6 | 18,9 | 17,4 | 16,5 | 50,5
Інвестиції | 22,8 | 23,4 | 24,4 | 23,2 | 23,5 | 19,4
Зростання ВВП | 4,5 | 3,6 | 2,8 | 0,7 | 3,5 | -6,9
Поточний рахунок | -1,1 | -1,7 | -2,4 | -2,0 | -2,3 | 0,0
Чилі | Сальдо бюджету | 0,8 | 1,2 | 2,2 | 1,9 | 1,6 | 2,6
Інфляція | 26,6 | 22,0 | 15,6 | 12,1 | 12,0 | 7,9
Процентні ставки | 48,8 | 28,6 | 23,9 | 24,3 | 20,3 | 18,2
Інвестиції | 26,3 | 24,5 | 26,8 | 26,8 | 26,8 | 27,4
Зростання ВВП | 3,3 | 7,3 | 10,7 | 6,7 | 4,2 | 8,5
Поточний рахунок | -5,8 | 0,9 | -4,5 | -11,4 | -2,9 | 0,6
Істотне скорочення або (ще краще) досягнення додатного сальдо бюджету не лише обмежує потребу в емісійних кредитах центрального банку, а й фор-мує сподівання цінової та грошової стабільності (результат, необхідний для по-долання інфляційної інерції). Важливо зауважити, що існує і зворотний зв'язок — гальмування інфляції збільшує надходження до бюджету (ефект Олівери — Танзі). Загалом це дає змогу знизити процентні ставки. В Аргентині динаміка процентних ставок майже ідеально повторює зміни в стані бюджету: якщо в 1991 — 1993 рр. поліпшення сальдо бюджету мало наслідком стрімке зниження процентних ставок, то в 1994 — 1995 рр. деяке погіршення цього показника поєднується із вищими процентними ставками, навіть незважаючи на подаль-ше зниження інфляції. У Мексиці реалії збалансованого бюджету сприяли од-ночасному зниженню інфляції та процентних ставок протягом 1990 — 1993 рр., однак експансійна політика з початку 1994 р. (у серпні цього року відбувалися президентські вибори) спричинила стрімке падіння мексиканського песо, по-новлення інфляції та зростання процентних ставок у наступному, 1995 р.
У Бразилії зв'язок між сальдо бюджету, інфляцією та процентними став-ками не такий промовистий, однак визначальну роль фіскальної рестрикції в успішному