Важливими факторами, що впливають на відтворення насе-лення, є соціальні та природні умови його життєдіяльності. Особ-ливо гостро їх дія проявилася в областях Донбасу та Придніп-ров'я, де сформувалися значні гіперурбанізовані території з ви-соким рівнем забруднення атмосферного повітря, води, грунтів та продуктів харчування. Усе це знижує показники здоров'я на-селення, зокрема дітей. Такий же негативний вплив несприятли-вих природних умов проявляється і в інших високо урбанізованих регіонах України.

Негативний вплив на відтворення населення України ще довго матиме і значне радіоактивне забруднення її території. Нині по-над 3 млн. чоловік проживає на території з різним ступенем ра-діоактивного забруднення. Вплив різних факторів, пов'язаних з цим явищем, погіршує стан демовідтворення. Це стосується на-самперед таких областей України, як Київська, Житомирська, Волинська, Рівненська та Чернігівська.

Несприятлива демографічна ситуація в Україні спричинена перш за все різким зниженням народжуваності, яке не забезпечує навіть простого відтворення населення, причому це стосується як сільської, так і міської місцевості. Серед причин цього є, очевид-но, різке зниження життєвого рівня більшості населення України, невпевненість у своєму майбутньому та ін. В Україні зростають масштаби бездітності та однодітності сімей. До того ж, це харак-терно не лише для міського, а й для сільського населення. Погір-шення процесів природного відтворення сільського населення України пов'язане з вкрай деформованою статево-віковою струк-турою населення.

Важливою особливістю сучасної демографічної ситуації в Україні є досить високий рівень смертності населення. У 1989 р. вищий, ніж в Україні загальний коефіцієнт смертності був лише у 8 краї-нах світу. Якщо у 1989 р. він становив 11,6%о, то у 1990 р. — 12,1, а у 1995 р. — 15,5%. Дещо знизився цей показник у 1996— 1998 pp. і склав у 1998 р. 14,4%0.

3.2. МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ ТА ЇЇ ВИДИ

Міграція — це переміщення населення з постійного місця про-живання, пов'язане з перетином певних меж (міста, району, облас-ті, країни, материка). Переміщення населення може бути пов'я-зане зі зміною місця проживання або без його зміни. Можливі і сезонні виїзди на збирання врожаю, на лісозаготівлю тощо.

Роль міграції у житті суспільства досить значна, особливо у відтворенні населення певних регіонів. Відомо, що у міграції бе-руть участь переважно люди молодших вікових груп. У місцях їх прибуття зростає частка молоді, а значить, і можливості покра-щання демографічної ситуації (створення сім'ї, зростання наро-джуваності, зменшення частки населення старшого віку, а отже, і загальних коефіцієнтів смертності).

Протилежні наслідки міграції населення спостерігаються у районах вибуття мігрантів.

Міграції відіграють і важливу економічну роль. Насамперед вони сприяють територіальному перерозподілу трудових ресур-сів, більш повному їх використанню. Крім того, міграція насе-лення сприяє розвитку нових виробництв, освоєнню нових тери-торій тощо.

Міграції відіграли значну роль у динаміці загальної чисельно-сті населення України. Протягом 1970—1993 pp. сальдо міграції населення України було додатнім, і населення країни зростало за рахунок його механічного руху.

Починаючи з 1994 p., сальдо міграції населення України набу-ло від'ємних значень і стало фактором зменшення загальної чи-сельності населення країни.

Від'ємне сальдо міграції досягло своїх максимальних значень у високоіндустріальних і гіперурбанізованих областях Донбасу і Придніпров'я. Основними причинами цього були причини соці-ально-економічного характеру: різкий спад промислового вироб-ництва, зниження життєвого рівня населення, незадоволеність рів-нем заробітної плати тощо.

Найнижчі значення показників від'ємного сальдо міграції бу-ли у західних областях України: Волинській, Закарпатській, Іва-но-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Чер-нівецькій.

4. ТРУДОВІ РЕСУРСИ ТА ЇХ СТРУКТУРА

Трудові ресурси — це частина населення України, яка має не-обхідний фізичний розвиток, здоров'я, освіту, професійні знання та кваліфікацію для заняття суспільне корисною працею. Трудові ресурси вважаються головною продуктивною силою суспільства. Чисельний склад трудових ресурсів залежить від природного приросту, статево-вікової структури, а також міграції населення.

До трудових ресурсів в Україні, як і в більшості країн світу, відносять працездатне населення у працездатному віці. Для чоловіків тривалість працездатного віку становить 44 роки (від 16 до 59 включно), а для жінок — 39 років (від 16 до 54 років включно). Це основна частина трудових ресурсів України, яка становить більш як 95% всіх її трудових ресурсів. Крім того, до трудових ресурсів відносять зайнятих у суспільному виробництві підлітків до 16 років та осіб пенсійного віку (без інвалідів 1 та II групи, а також непра-цюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах).

Чисельність трудових ресурсів — показник динамічний, він постійно змінюється залежно від багатьох факторів: демографіч-них, соціальних та економічних.

Усі зайняті трудові ресурси розподіляються за різними видами зайнятості: зайняті в суспільному виробництві (зайняті на держав-них та кооперативних підприємствах та в організаціях); зайняті в домашньому та особистому підсобному сільському господарстві та зайняті індивідуальною трудовою діяльністю; зайняті на навчанні з відривом від виробництва; зайняті у сфері військової діяльності (військовослужбовці). Окрему групу становлять безробітні. Все за-йняте у народному господарстві населення розподіляється між галу-зями матеріального виробництва та невиробничої сфери.

До зайнятих у галузях матеріального виробництва відносять усіх робітників і службовців, які працюють у промисловості, сіль-ському, лісовому та рибному господарстві, на транспорті і зв'яз-ку (в частині обслуговування виробничих галузей), а також на будівництві; зайняті в торгівлі і громадському харчуванні, на здачі предметів на прокат, у посередницькій та комерційній діяльності, у збуті і матеріально-технічному постачанні, в інформаційно-обчислювальному обслуговуванні, в операціях з нерухомим май-ном; зайняті розвідкою надр, в геодезичній та гідрометеороло-гічній службі та інших галузях матеріального виробництва.

До зайнятих у невиробничих галузях відносять працюючих у