Донедавна Украша входила до складу іншої дер-жави і її спеціалізація зумовлювалася потребами терито-ріального поділу праці тієї, вже неіснуючої країни. Тому одні галузі у нас розвинуті надмірно, перевершуючи власні потреби України (добування залізної й марганце-вої руди, виробництво чорних металів), а інші — роз-винуті слабко, невідповідне до її економічного по-тенціалу (наприклад, легка промисловість). Тому однією з основних проблем РПС у нашій країні є вдосконален-ня галузевої структури економіки, відновлення її рівно-ваги.
2. На території України зосереджені матеріале- та енергомісткі види виробництва, хоча ми відчуваємо брак енергоносіїв, кольорових металів, деякої хімічної сиро-вини. Водночас недостатній розвиток наукомістких галу-зей дисонує з наявністю потужної науково-технічної бази, інтелектуальних можливостей, великого контин-генту висококваліфікованих робітників та інженерів. Таким чином, порівняно з високорозвинутими краї-нами, структура економіки України дещо застаріла.
3. Регіональне розміщення виробництва у нас не-раціональне: надмірна концентрація матеріаломістких галузей у Донбасі й Придніпров'ї поєднується з недо-використанням ресурсів у Західному регіоні.
4. Потреба структурної перебудови економіки Украї-ни пов'язана з проблемою конверсії. На нашій території розміщувалась чимала частина військово-промислового комплексу колишнього «союзу». ВПК зосереджував ве-ликі виробничі потужності, найбільш кваліфіковані ка-дри інженерно-технічного й наукового персоналу. Нова військова доктрина України несумісна з виробництвом величезної кількості озброєнь. Проте конверсія об'єк-тивно пов'язана з перепрофілюванням підприємств, а це зумовлює скорочення споживання металу, змінює спе-ціалізацію низки машинобудівних підприємств тощо.
5. Через нераціональне розташування виробництва в Україні часто-густо постають поважні екологічні проб-леми. Доведеться розосередити промислове виробництво в екологічно найнапруженіших районах, перепрофілю-вати окремі підприємства, що забруднюють навколишнє середовище. Знання закономірностей розміщення про-дуктивних сил дасть змогу економістам енергійніше протестувати проти створення сумнівних — з екологічного погляду — проектів. У багатьох випадках багаторічне посилене вичерпування природних ресурсів України призвело до їхнього виснаження; постала пот-реба принципово інакше ставитись до розміщення ресурсомісткого виробництва.
6. Розвиток ринкових відносин в Україні, вихід її у світовий економічний простір стимулює створення у нас вільних економічних зон, які виокремлюватимуться не лише особливим торговим та інвестиційним режимом, але й специфікою господарської спеціалізації, напря-мами економічних зв'язків. Економіст повинен фахово обґрунтувати вибір території для зони, визначити ефек-тивність функціонування господарських структур.
Список використаної літератури.
Гош О. Визначальний фактор відродження продуктивних сил України. // Економіка України. – К., 2003. - № 6.
// Сонько С.П. та інш. Ринок і регіоналістика: навч. Посібник. – К., 2000.
// Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навчальний посібник. – К., 2001.
// Розміщення продуктивних сил України: Підручник. – К., 2001.
// Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил: теорія, методи, практика. – К., 2000.
// Зайнятість та ринок праці: Міжвідомчий науковий збірник. – К., 2000, вип.. 12.
// Розміщення продуктивних сил: Підручник для студентів вузів. – К., 2000, 2-ге видання виправлене і доповнене.