У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


| 4 | 5

р. Кропивник

1

2

3

4

5

6

7 | Мінімальний середньорічний розхід води, р-95%, м3/с

БПКп, мг/л

Завислі речовини, мг/л

Загальна мінералі за-ція, мг/л

Нафтопродукти, мг/л

Хлорид-іон, мг/л

Сульфат-іон, мг/л |

0,07

3,3

4,2

129

-

42,0

28,0 |

0,07

4,7

4,4

8384

-

4017

870

р. Сапогів

1

2

3

4

5

6

7

8 |

Мінімальний середньорічний розхід води, р-95%, м3/с

БПКп, мг/л

Завислі речовини, мг/л

Загальна мінералі за-ція, мг/л

Нафтопродукти, мг/л

Амоній солевий, мг/л

Хлорид-іон, мг/л

Сульфат-іон, мг/л |

0,02

1,7

3,0

384

-

не визначали

не визначали |

0,02

3,3

3,2

482

-

2,2

не визначали

87,4

Розрахунковий створ водокористування – 1000 і вище села Суботів.

2.3.1 Існуючі водозбірні споруди

Для госппитного водопостачання служить підземний грунтово-інфільтраційний водозабір – промислова деревина на р. Лімниця. Дрена являє собою перфоровану трубу проложену вздовж річки на віддалі 50-100 м від берега.

Перший пояс санітарної зони прийнятий для берегової ділянки ріки на захід – 200 м, на північ – 150 м, на схід – 130 м, на південь – 50 м від правого берегу ріки.

Водогони від підземного водозабору прийняті з чавунних труб діаметром 500 мм. По водогону вода поступає в резервуари чистої води, які розміщені на площадці насосної станції водопостачання.

Водозабірні споруди виробничого водопостачання на водосховищі р. Черва продуктивністю 2,05 м/с комплекс гідротехнічних споруд водосховища входять слідуючи споруди:

а) водосховище;

d) земляна гребля;

c) водоскид;

d) основний водозабір;

e) резервний водозабір;

f) допоміжні споруди для експлуатації водосховища.

Від водосховища вода по двох нитках самоплинного водоводу Ду-1000 мм довжиною 15,8 км, надходить на площадку станції освітлення і пройшовши очистку, насосами попадається на виробничі потреби.

Рибозахисні устрої запроектовані інститутом Укрводоканалпроект.

Самоплинні трубопроводи пропускною здатністю 1,13 м3/с, станція освітлення води продуктивністю 125 тис.м3/добу.

2.3.2 Способи очистки стічних вод, склад і продуктивність

очисних споруд

Очистка гіпохлоритних стоків:

Основними процесами очистки гіпохлористих стоків являється розкладання гіпохлоритцу натрію і кальцію піл дією температури в межах від 400С до 500С, в присутності каталізатора сірчанокислого нікелю і мідного купоросу.

2.3.3 Очистка кислих стоків

Кислі промотори нейтралізують вапняним молоком з послідуючим відстоюванням.

Технологічний процес очистки промстоків передбачає слідуючі стадій:

- механічну очистку мінеральних домішок в пісколовках;

- дегазація;

- усереднення;

- нейтралізація;

- відстоювання.

2.3.4 Очистка госппобутових стоків

Технологічний процес очистки госппобутових стоків передбачає:

- очистку від крупних домішок проціджуваннями через решітки;

- очистку від мінеральних домішок на піаколовках;

- очистку від диспергованих органічних домішок у відстійниках;

- двоступінчату біологічну очистку і двоочистку разом з органічними стоками.

2.3.5 Очистка органічних стоків

Технологічний процес очистки госппобутових стоків передбачає:

- очистку від мінеральних домішок на піаколовках;

- очистку від диспергованих органічних домішок у відстійниках;

- усенення і змішування з господарсько побутовими стоками;

І ступень біологічної очистки;

ІІ ступень біологічної очистки;

Двоочистку.

Проектна продуктивність цеху:

По кислих стоках - 16522 м3/добу

6030530 м3/рік

по гіпохлоритних стоках - 200 м3/добу

73000 м3/рік

по господарсько-побутових і органічних стоках - 64660 м3/добу

23600900 м3/рік

Досягнута продуктивність цеху:

По гіпохлоритних стоках - 194 м3/добу

Таблиця 2.3.2 – Склад споруд для очистки різних потоків стічних вод

№ п/п | Назва обладнання | Кількість | Примітка

1 | 2 | 3 | 4

Схема очистки гіпохлоритних стоків

1

2

3

4

5 | Приймальна камера

Колодязь-розподільник

Бак розкладання гіпохлоритних стоків

Горизонтальна пісколовка 2-х секційна

Пісколовка з круговими рухом стоків | 1

1

4

2

1

Продовження таблиці 2.3.2

№ п/п | Назва обладнання | Кількість | Примітка

1 | 2 | 3 | 4

6

7

8

9 | Аератор 2-х секційний

Усереднював

Контактний резервуар 2-х секційний

шламонакопичувач | 3

2

2

2

Схема очистки кислих стоків

1

2

3

4

5

6 |

Приймальна камера

Розподільник

Радіальний відстійник з електродвигуном

Ємність вапняного молока

Піскова площадка

Приймальний колодязь лінії спорожнення кислих стоків | 3

1

4

6

2

1

Очистка госппобутових стоків

1

2

3

4

5

6

7

8

9 | Приймальна камера

Решітка-дробарка КРД-40 м

Пісколовка з круговим рухом води

Розподільник

Відстійник первинний, радіальний

Піскова площадка

Бункер відстійник

Резервуар

Жирозбірник | 1

1

4

2

6

1

2

2

1

Схема очистки органічних стоків

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14 | Приймальна камера

Пісколовка з круговим рухом води

Розподільник

Відстійник первинний, радіальний

Жиро збірник

Труба Вентурі

Усереднював 3-х секційний

Камера змішування

Аеротенк І-ої ступені. 3-х секційний

Відстійник вторинний, радіальний

Камера випуску мулу

Мулова камера

Розподільна камера

Аеротенк ІІ-ої степені, 3-х секційний | 1

2

4

2

1

1

1

1

1

3

9

1

1

1

Продовження таблиці 2.3.2

№ п/п | Назва обладнання | Кількість | Примітка

1 | 2 | 3 | 4

15

16

17

18 | Аеротенк ІІ-ої степені, 4-х секційний

Відстійник третиинний, радіальний

Резервуар циркулюючого мулу

Пскова площадка 2-х секційна | 1

6

1

1

До очистка біологічно-очищених стічних вод

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10 | Приймальна камера

Фільтр каркасний

Резервуар фільтрованої води

Буферні стави

Резервуар промивної води

Площадка для зберігання піску

Бункер загруз очний з ежектором

Сепаратор

Бункер зберігання

Дренаж приямок | 1

6

1

2

1

1

1

1

2

2

Схемок обробки осадку

1

2

3

4

5

6

7 | Радіальний мулоущільнювач

Розподільна камера

Камера змішувач

Резервуар окислення осадку, 2-х секцій

Банк розподілення осадку

Установка приготування флокулянту УРП

Шламові площадки | 2

1

1

1

2

2

14

2.3.6 По земельних ресурсах

Калуський концерн “Хлорвініл” знаходиться у північно-західній частині Івано-Франківської області. Поверхня – підвищена похила рівнина, у рельєфі якої є окремі підвищення, що чергуються з плескатими улоговинами.

Грунти дерново – підзолисті, дернові, лучні, глеюваті та глейові. Площадка під будівництво виробництва полеєтилену має ухил 10% в сторону потічка, який протікає з північної сторони. Загальна площа промплощадки

9,53 га, під’їздної колії – 0,58 га.

Виділена під промплощадку земля не є орною. Частина площі (1,2 га) покрита лісом, основні породи вільха і дуб. Бонітет лісу – 4. Інша частина площею 6,53 га покрита кущами. На більшій частині промплощадки і під’їздній залізничній колії зберігаються родючий шар грунту товщиною 0,4 м.

2.4 Джерела викиду на оточуюче середовище

2.4.1 Викиди в атмосферу

Від виробництва поліетилену мають місце виділення шкідливих речовин, перелік яких з вказанням їх гранично-допустимих концентрацій і класу небезпечності поданий в таблиці.

Таблиця 2.4.1 – Викиди в атмосферу від виробництва поліетилен

№ п/п | Назва інгредіенту | Атмосфера населених місць | Код інгре-дієнту | При-мітка

макс. разова ГДК, мг/м3 | середньо-добова ГДК, мг/м3 | клас небез-пеки

1 | Етилен | 3,0 | 3,0 | 3

2 | Гексен | 0,4 | 0,085 | 3

3 | Бутен | 3,0 | 3,0 | 4

4 | Поліетилен | 0,1 | ОБРВ

5 | Діоксид азоту | 0,085 | 0,04 | 2 | 301

6 | Оксид вуглецю | 5,0 | 3,0 | 4 | 337

7 | Сажа | 0,15 | 0,05 | 3 |


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18