Всього в цеху розміщено 12 гідрантів і 6 моніторів, два з яких розміщені на висоті. Біля кожного гідранту розміщено дві шафи. Кожна шафа оснащена комплектом із 2 рукавів (35м), двох багатоцільових стальних труб, ключа для з'єднань і гідратного ключа.

Парова протипожежна система.

На всіх пожеженебезпечних точках цеху передбачені місця відбору проб, віддалені від цих точок не більше 15 м, а для насосів горючих рідин - не більше 5-7 м. До пожеженебезпечних точок відносяться, наприклад, прорізи, фланці теплообмінників, ущільнення насосів і повітроохолоджувачі для вузлів установки з горючими середовищами.

В якості пари гасіння застосовується пара низького тиску. Станції експлуатаційних матеріалів також використовуються як станції пожежегасіння парою.

Система Т-2.

В зв’язку з тим, що Т-2 (триетилалюміній) являється пірофорним, для системи Т-2 передбачена спеціальна система протипожежних перегородок. Можливі джерела пропусків Т-2 (ущільнення і фланці насосів, апарати і клапани, з’єднання між ємностями, ковпаки запобіжних клапанів і т.п.) захищаються поліетиленовим рукавом для подачі повітря КВП. Якщо пропуск Т-2 визиває пожежу, рукав плавиться і подача повітря КВП на перемикаючі клапани з пневмоприводом припиняється. В результаті перемикаючі клапани з пневмоприводом переходять в безпечне положення, так що не допускається продовження пропусків Т-2. У випадку більш значних пропусків, наприклад, на транспортних ємностях, Т-2 по системі жолобів поступає на місцевий колодязний факел для контрольованого спалення.

4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1.Визначення величини платежів

за викиди в атмосферу забруднюючих речовин

Плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення визначається згідно “Методики визначення тимчасових нормативів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища України”, Київ 2004р. за формулою:

(4.1)

де: Ніл - норматив плати за викиди в атмосферу 1 тони забруднюючої речовини в межах ліміту, грн./т;

Міл - маса річного викиду забруднюючої речовини в атмосферу в межах ліміту, т;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні і соціально-економічні особливості.

Кт визначається за формулою:

Кт = Кнас Кф (4.2.)

де: Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності населення;

Кф — коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення міста

Кт= 1,8*1,25=2,25

Таблиця 4.1 - Величини платежів за викиди в атмосферу

№ п/п | Назва інградієнта | Валовий викид в m/рік Міл | Плата за викид m/рік Ніл | Сума плати грн./рік

Ніл*Міл

1 | Двооксис азоту | 0,24 | 80 | 19,2

2 | Окис вуглецю | 0,30, | 3 | 0,96

3 | Сажа | 18,52 | 19,5 | 2,73

Продовження таблиці 4.1

4 | Етилен | 18,52 | 19,5 | 361,14

5 | Бутен | 7,42 | 4,5 | 33,39

6 | Гексен | 7,02 | 4,5 | 31,5

7 | Поліетилен | 5,17 | 80 | 413,6

8 | Окис міді | 0,02 | 3 | 0,06

Всього: | 862,58

Пас=862,58 *2,25= 1940,8 грн./рік

Річна величина платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин становить 1940,8 грн./рік.

4.2.0рієнтовна оцінка збитків від забруднення атмосфери

Економічна оцінка збитків нанесених річними викидами забруднення повітря розрахована згідно “Временной типовой методики определения зкономической зффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки зкономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей средьі”, Москва 1986 год.

Економічна оцінка збитків розрахована по формулі:

(4.3)

де у- множник, числове значення якого дорівнює 2,4грн./умов.т;

а - показник відносної небезпеки забруднення повітря на території різних типів – 4;

f - поправка, враховуюча характер розсіяння домішок в атмосферу.

(4.3)

де h - геометрична висота гирла джерела по відношенню до середнього рівня ЗАЗ м;

ф - поправка на тепловий підйом факела викиду в атмосферу

(4.5)

де ДТ - середньорічне значення границі температур в гирлі джерела;

u - середньорічне значення модуля швидкості вітру на рівні флюгера =3м/с;

М - значення приведеної маси викиду забруднення в атмосферу

(4.6)

де А1 - показник відносної агресивності викиду;

m1 - маса річного викиду в атмосферу т/рік.

Таблиця 4.2.1 – Визначення поправки розсіяння домішок в атмосферу f

Джерело забруднення | Висота гирла джерела h(м) | Різниця температур в гирлі джерела Т (С0) | Поправка тепловий підйом факела ф | Поправка розсіювання домішок в атмосферу f

1 | 86 | 80 | 2,07 | 0,5

2 | 2 | 20 | 1,27 | 1,0

3 | 29 | 30 | 1,40 | 0,79

4 | 25 | 20 | 1,27 | 0,79

5 | 25 | 50 | 1,67 | 0,75

6 | 25 | 20 | 1,27 | 0,79

7 | 10 | 20 | 1,27 | 0,88

8 | 10 | 100 | 2,33 | 0,30

9 | 12 | 20 | 1,27 | 0,88

Таблиця 4.2.2 – Розрахунок приведеної маси викиду забруднення в атмосферу (М)

Джерело забруд-нення | Назва викиду | Маса викиду

m, m/рік | Показник відносної агресивності викиду, А1 | Привелена маса викиду, М

1 | 2 | 3 | 3 | 5

№1 | Двоокис азоту

Окис вуглецю

Сажа

Етилен

Бутен

Гексен | 0,151

0,012

0,0048

11,75

2,17

4,02 | 41,10

1

41,5

3,16

3,16

3,16 | 6,20

0,01

0,19

37,13

6,86

12,7

Всього: | 63,11

№2 | Етилен

Бутен

Гексен | 6,75

5,25

3,0 | 3,16

3,16

3,16 | 21,33

16,59

9,48

Всього: | 47,4

№3 | Поліетилен | 5,0 | 3,16 | 15,8

Всього: | 15,8

№4 | Поліетилен | 0,08 | 3,16 | 0,25

Всього: | 0,25

№5 | Поліетилен | 0,09 | 3,16 | 0,28

Всього:

№6 | Оксид міді | 0,02 | 10 | 0,2

Продовження таблиці 4.2.2

Джерело забруд-нення | Назва викиду | Маса викиду

m, m/рік | Показник відносної агресивності викиду, А1 | Привелена маса викиду, М

1 | 2 | 3 | 3 | 5

Всього: | 0,2

№7 | Етилен

Диоксид азоту

Окис вуглецю

Сажа

Гексен | 0,009

0,0015

0,0165

0,0034

0,001