1.3 Водні ресурси.

Бучацький район багатий на водні ресурси. До них належать поверхневі води, що містяться в ріках, озерах, ставках, водосхо-вищах та підземні води.

Ріки в районі течуть по рівнинній території і тому мають, незначний нахил русла, повільну течію, невисокі береги, меридіональний напрямок (з півночі на південь). У живленні річок переважають талі снігові та дощові води. Ріки найбільш по-вноводні навесні, коли тане сніг, і влітку, коли випадає багато дощів. Від грудня до березня, вони вкриваються кригою. Найбі-льшою річкою, яка протікає через район є річка Стрипа. Загальна довжина річки 218 км, а в межах району 88 км.

Найбільшою лівою притокою Стрипи є річка, Гнізна. (Загальна довжина річки 34 км. Річка Стрипа ділить Бучач на дві час-тини — західну і східну які з'єднані між собою автомобільними мостами.

Друга за довжиною річка району – Бариш, в межах Опільщини її довжина становить 60 км (загальна довжина 135км).

Окрім великих рік на території району протікає майже 30 струмків і потоків загальною протяжністю 211км! Це постійні водотоки завширшки 0.5 – 2м. Джерелом їхнього живлення є в основному, виходи грунтових вод на поверхню та опади.

Ріки Бучацького району належать до басейну Дністра. Вони використовуються для розведення риби, водоплавної птиці, водопостачання населених пунктів, промислових підприємств. На території Бучацького району немає природних озер, проте є чимало ставків. Більшість з них розміщені в басей-нах Серету, Стрипи і Гнізни.

Опільщина має запаси підземних вод. Вони складаються з ґрунтових вод і власне підземних вод. Ґрунтові води Заля-гають на глибині 4-10м. Запаси підземних вод є в трьох в6доносних горизонтах, які знаходяться на глибині 5-16м, 30-40м, 60-80м. Усі води використовуються для промислових, сільсько-господарських та побутових потреб населення. У селі Конопківка знаходяться джерела сірководневої води. Родовища сірководневої води є поблизу с.Сброцьке та в Інших місцях. Людина повинна стежити за чистотою всіх водойм. Чиста вода потрібна для життя. У воді, забрудненій стічними водами підприємств, сміттям, побутовими стоками, гинуть мальки та риба. У такій воді небезпечно купатися.

Збереження чистої води — справа кожного з нас. Ми повинні зробити все, для того, щоб і майбутні покоління мали змогу ко-ристуватися усіма благами, які дає нам природа.

1.4 Ґрунти.

Багато віків тому на території цього краю поселилися зем-лероби, тобто люди, які обробляли землю, вирощували сільсько-господарські культури. Вони зрозуміли, що ґрунти нашого краю родючі, і можна отримувати високі врожаї пшениці, жита та ін-ших культур.

Ґрунт — продукт складної взаємодії протягом тривалого ча-су багатьох компонентів природи: гірських порід, на яких він утворюється, клімату (температури, вологи), рельєфу, живих ор-ганізмів.

У межах району є усі природні компоненти, які зумовили утворення родючих ґрунтів: помірна температура, достатнє зволоження; багатий рослинний і тваринний світ, умови для життя мікроорганізмів, що розкладають відмерлі рештки, рівнинний рельєф та материнські гірські породи у вигляді лесів, лесовидних суглинків, пісків, супісків та вапняків.

Опільщина знаходиться в лісостеповій зоні, тому найбільш поширеними тут є лісові опідзолені грунти. Серед них переважають, сірі, лісові, ґрунти, чорноземи опідзолені, чорноземи, глибокі мало гумусні, лучно-чорноземні та чорноземно-лучні, лучні та лучно-болотні, болотні ґрунти.

Чорноземні ґрунти – унікальний витвір природи. Вони є найбільш сприятливими для росту і розвитку рослин, ці ґрунти пористі, водопроникні і містять багато повітря.

Господарське ставлення до ґрунтів дасть можливість забезпечити населення продуктами харчування, покращити рівень життя людей цього краю.

1.5 Органічний світ.

Територія Бучацького району, як і всієї іншої області лежить у лісостеповій зоні. Тому тут часто можна зустріти рослини лісів, та рослини, що характерні для степу.

Ліси на території Бучацького району займають 9586га, (8,3% території району). У лісах ростуть переважно граб, ясен, дуб, клен, липа, береза, осика, глід. Крім деревної рослинності в районі зустрічається велика кількість кущів. Поїширені калина, ліщина, терен, шипшина, бузина.

В трав`яному покриві рясно виростають папороть, зірочник лісовий, барвінок, фіалка запашна, підсніжник, суниці, і ячмінник, подорожник, зірочки жовті, осика хвиляста, вероніка дібро-вна, ряст, звіробій, цмин пісковий.

Значна територія району була зайнята степовими ділянками. Але внаслідок господарської діяльності людини вони майже всі розорані. Куточки степу можна зустріти лише на крутих схилах горбів, балок, у долинах рік тощо. На підвищених ділянках рос-туть пирій, тонконіг, костриця. А в долинах рік, на луках проро-стають, осока, тимофіївка, стоколос, ковила, типчак.

Є тут і рослини, які знаходяться на межі зни-щення і тому потребують охорони. На території нашого району живуть лісові і степові тварини. У лісах водяться зайці, білки, лисиці, козулі, їжаки, дикі кабани. На степових ділянках зустрічаються зайці, кроти, тхори, ласиці, полівки, миші, хом`яки.

На всій території багато птахів: горобців, синиць, ластівок, голубів, граків, ворон, зозуль, сов, галок, жайворонків.

У річках і ставках району водяться карасі, окуні, коропи, щуки, плітки. Поблизу водойм скупчуються дикі, водоплавні птахи: чайки, крижні, лелеки, чаплі.

Багато видів тварин внаслідок їх знищення опинилися під за-грозою зникнення. Наше завдання — ставитись до оточуючої природи дбайли-во, охороняти її.

2 Еколого-технологічна характеристика підприємства

2.1 Загальні відомості про підприємство.

Бучацький цукровий завод введений в дію в 1957 році, проектна потужність його складала 1500 тонн переробки цукрового буряка за добу. Діяло два бурякопункти : призаводський і Джуринський. Бурякосіюча зона складалась із двох районів - Бучацького і Монастириського.

Починаючи з 1969 року почалась реконструкція заводу, розширення основних цехів, а саме :

- переведено котельню з твердого палива на рідке;

- механізовано подачу в газову піч вапнякового каменю і коксу;

- встановлено новий сушильний апарат;

-