Пилоподібні викиди технологічних процесів уловлюються циклонами і забезпечують уловлювання пилу до величини, передбаченої санітарними нормами.

Ефект очистки повітря в пилеуловлювачах цукрового заводу - близько 80-90%.

Радіологічний контроль готової продукції здійснюється радіометричною лабораторією або вибірково в місцевих санітарно-епідеміологічних станціях. Результати контролю реєструються і заносяться у спеціальний журнал.

Для забезпечення збереження та недопущення зниження якості готової продукції аналізують:

- дотримання умов зберігання, температурних режимів, відносної вологості, строків зберігання та порядку обліку результатів контролю;

- методи і засоби проведення вантажо-розвантажувальних робіт;

- взаємодію з транспортними установами, контроль за додержанням умов транспортування.

Кожна партія цукру, що передається на склад, забезпечується накладною і посвідченням про якість.

Цукор-пісок, упакований у мішки, зберігають на складах, що повинні відповідати санітарним нормам.

Мішки з цукром укладені в штабелі з урахуванням збереження цукру і тари, найбільш раціонального використання складських приміщень, зручності приймання-відпуску цукру та обліку мішків у штабелях.

3.Вплив підприємства на середовище.

Згідно з даними статистичної звітності по Тернопільській області утворилося 49893,312 т. токсичних відходів. Бучацький район посідає перше місце серед усіх районів по викидах. За цей рік загальна сума викидів тут склала 17187,892 т.

Такий показник пояснюється функціонуванням в районі значної кількості великих підприємств. Більшість з яких розміщена в самому районному центрі - місті Бучачі. Серед них найбільші такі:

цукровий та мальтозний заводи;

Бучацький сирзавод;

комбінат хлібопродуктів;

виробничо-консервний комбінат;

механічний завод “АСТОН”;

леварно-механічний завод “КВАНТ”.

Викиди цих створюють негативний вплив на навколишнє середовище. При чому, найбільше забруднюючих речовин речовин в атмосферне повітря викидуються при спалюванні палива в теплових агрегатах.

Викиди сірчистого ангідриду складають 18,8% від загальних викидів, оксиду вуглецю29,5%, оксиду азоту17,7%.

При обстежені промплощадки Бучацького цукрового заводу встановлено, що основним джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є:

димова труба ТЕЦу;

димові труби котелень;

витяжні труби.

Так як розрахункові концентрації, які створюються на всіх джерелах підприємствах не перевищують показників ГДВ в межа санітарно-захисної зони і в зоні жилої забудови, тому ці показники рекомендується встановити як для гранично-допустимих викидів по всіх забруднюючих речовинах.

Загальний валовий викид забруднюючих речовин по підприємству становить 1737,2 т/рік .

Важка ситуація в районі склалась із проблемою загазованості повітря від автотранспорту. Тому на багатьох підприємствах були обладнані контрольно-регулювальні пункти(КРП) для замірів викидів.

4.Оцінка екологічних збитків

4.1 Розрахунок економічних збитків на існуюче положення.

Оскільки перевищення лімітів на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря немає, то підприємство економічних збитків не несе. За викиди в атмосферу тут платять згідно із розрахунком, визначеним в річному звіті 2ТП повітря.

4.2 Розрахунок економічного ефекту.

Оскільки заходи із зниження викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря на підприємстві не передбачені, то економічний ефект від цього не розраховується.

5. Екологічна ситуація.

5.1 Загальна екологічна ситуація.

В сучасних умовах інтенсивного розвитку господарства, розширення і ускладнення взаємозв'язків між людиною і природою все більшу роль у функціонуванні ТСЕК має екологічна ситуація. Відображаючи стан природного середовища в зв'язку з діяльністю людей на певній території, ця ситуація має значний вплив на умови життя населення і подальшу його господарську діяльність. В зв'язку з тим важливо визначити ступінь використання природного потенціалу, антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

Роль екологічного фактора на регіональному рівні характеризується специфічними рисами, які визначаються значною мірою давністю і типом освоєння території. В староосвоєних районах, які мають високу густоту населення, значну концентрацію виробництва, а також обмежені ресурси для соціально-екномічного розвитку, зростає екологічне навантаження на територію і, внаслідок цього, посилюється роль екологічного фактора в функціонуванні і розвитку ТСЕК, що ми і спостерігаємо в Бучацькому районі.

В таких умовах проблеми раціонального використання ресурсів і охорони навколишнього середовища, незважаючи на значні затрати на їх вирішення, вимагають “рахуватись з собою” при управлінні економічними і соціальними процесами. Цей фактор стає важливим у визначенні масштабів розвитку особливостей розміщення господарства.

Тернопільщина належить до областей України з найвищим рівнем розораності території, особливо це помітно в Бучацькому районі. Незважаючи на деяке, зменшення частки орних земель в останні роки, в умовах значної розчленованості території, при високій питомій вазі просапних культур структурі посівних площ, на значній території району активно відбувається деградація грунтів, що виявляється в постійному зменшені в них гумусу та інших поживних речовин в збільшенні частки еродованих земель. Якщо у 1961 р. середній вміст гумусу становив 3,4%, то в 2001р. - 2,9. Щорічно 1-1,5% сільськогосподарських угідь внаслідок ерозії грунтів виключається із сільськогосподарського обігу,або дають низькі врожаї, які не виправдовують вкладених коштів. Крім цього, майже половина всіх сільськогсподарських угідь Бучацького району відзначається підвищеною кислотністю і

вимагає вапнування чи гіпсування.

Важливою для Бучацького району є проблема раціонального використання водних ресурсів, охорони їх від забруднення. Це пояснюється тим, що запаси прісних вод в області обмежені, а споживання їх постійно зростає. Разом з тим, майже 1,5 стічних вод району становлять неочищені води, що призводить до неможливості використання багатьох річок на окремих ділянках для промислового, сільськогосподарського використання, побутових потреб, оздоровчих заходів.

Крім цього нерідко в селах вода забруднюється мінеральними добривами, якщо вони зберігаються в непристосованих приміщеннях, або на купах поблизу річок.

Забруднення повітря в районі здійснюється, головним чином, промисловими підприємствами і транспортними засобами. Щорічно підприємства викидають в атмосферу близько 11 тис. т. шкідливих речовин, причому лише 1/4 їх уловлюється і знезаражується.

Для збереження та відтворення окремих видів рослин і тварин, охорони типових ландшафтів, об'єктів неживої природи на території району створений Придністровський ландшафтний заповідник, та 13 памяток природи місцевого значення.

5.2 Шляхи подолання екологічного