К у р с о в а р о б о т а

Тема: Визначення ймовірності банкрутства підприємства.

Додаток.

Вихідні дані: В таблиці наведені дані про роботу підприємства на початку своєї діяльності і через кілька років.

Показник | Величина показника

1998р. | 2003р.

1. Виручка від реалізації продукції, тис.грн. | 2680,0 | 2800,5

2. Податок на додану вартість, % | 20 | 20

3. Валові витрати на виробництво і реалізацію продукції, тис.грн. | 2150,0 | 2700,0

4. Вартість власного оборотного капіталу, тис.грн. | 620,0 | 600,0

5. Загальна вартість активів, тис.грн. | 1840,5 | 1850,0

6. Обсяг позичкових коштів, тис.грн. | 3630,0 | 4650,8

7. Обсяг власного капіталу, тис.грн. | 6800,0 | 6800,0

Використовуючи наведені дані визначіть за роками:

суму податку на додану вартість;

чисту виручку від реалізації продукції;

балансовий прибуток від реалізації;

податок на прибуток;

чистий прибуток;

використовуючи індекс Альтмана, обчислити ймовірність банкрутства підприємства.

Зміст

Вступ

І. Теоретична частина

1.Суть та загальні причини банкрутства підприємства

2.Моделі та симптоми банкрутства

3.Стадії і види банкрутства

4.Етапи життєвого циклу КПФ

5.Процедура порушення справи про банкрутство

5.1.Суть і функції інституту банкрутства

5.2.Господарський суд. Врегулювання господарських спорів

5.3.Досудове врегулювання господарських спорів

6.Етапи порушення справи про банкрутство

7.Особливості банкрутства окремих категорій підприємств

8.Прогнозування банкрутства

9.Причини ліквідації збанкрутілих підприємств

10.Види ліквідації підприємств

11.Процедура ліквідації збанкрутілих підприємств

12.Черговість задоволення претензій кредиторів

13.Наслідки ліквідації підприємства

14.Форми реалізації майна банкрута

15.Заходи щодо запобігання банкрутства підприємства

ІІ. Розрахункова частина

Задача

ІІІ. Графічна частина

Висновок

Джерела використаної літератури

Вступ.

На сучасному етапі розвитку економіки велика кількість підприємств (майже 80 із 100) зустрічалися з проблемою банкрутства. Саме тому, метою написання цієї курсової роботи є прагнення набути знань і вмінь по визначенню ймовірності банкрутства підприємства і визначенню чинників по запобіганню банкрутства. Таким чином, перш ніж починати це робити необхідно дізнатись, що являє собою саме поняття “банкрутство” та всі процеси які з ним по`язані. Отже:

Банкрутство – встановлена судом неспроможність боржника сплатити свої зобов`язання; примусова ліквідація підприємства для поділу майна боржника між кредиторами. Підставою для відкриття справи з банкрутства в суді є неплатоспроможність юридичних осіб та їх спадкоємців, перевищення боргу, судовий позов одного або кількох кредиторів. Якщо майна боржника недостатньо для покриття витрат судочинства клопотання про банкрутство відхиляється. Кредитори можуть у такому разі застосувати примусове виконання. Процедура порушення судової справи супроводжується публікацією рішення, реєстрацією його у торговому реєстрі й занесення до земельного кадастру. Справа про банкрутство порушується для впливу на боржників і кредиторів. З моменту порушення її солідарний боржник втрачає свої права й повноваження, йому забороняється відкривати власну справу і змінювати місце проживання. Деякі кредитори не мають переважного права на виплату боргу. Черговість виплат встановлює суд за результатами розгляду претензій усіх кредиторів. Існують кредитори й боржники конкурсноої маси, тобто ті, що з`явилися після акта про банкрутство. До боргу відносять зарплату робітників, оклади службовців, плату за прокат, невиплачені гроші за виконану роботу протягом 6 місяців до початку справи про банкрутство. Кредитори з привілейованими вимогами мають законні вимоги щодо отримання зарплати, у тому числі виплати на соціальне страхування тощо. Виплати соцстраху і зарплата робітників входять до обсягу конкурсної маси. Привілейованими є вимоги органів управління територій з приводу державних податків, вимоги громадських організацій. Решта конкурсної маси розподіляється серед непривілейованих боржників відповідно до розмірів участі у справі. На підставі чинного законодавства України після розгляду претензій кредиторів на основі їх конкурсу ліквідаційна комісія завершує всі розрахунки боржника і ліквідовує підприємство. Умови і порядок визнання юридичних осіб – суб`єктів підприємницької діяльності – банкрутами для задоволення претензій кредиторів визначено в Законі України “Про банкрутство”.

І.Теоретична частина.

1.Суть та загальні причини банкрутства підприємства.

Поняття банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характеризує неспроможність підприємства (організації) задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов`язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди.

Закон України “Про банкрутство” під банкрутством розуміє зв`язану з браком активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб`єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього строк пред`явлені до нього з боку кредиторів вимоги та виконати зобов`язання перед бюджетом.

Неможливість задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, неможливість забезпечити обов`язкові платежі в бюджет та позабюджетні фонди виникає внаслідок перевищення зобов`язань боржника над вартістю його майна або з причини незадовільної структури його балансу.

Боржником є суб`єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, в тому числі зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Суб`єктом банкрутства є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов`язання встановлена господарським судом.

За нормальних умов господарювання акціонери та кредитори сподіваються на винагороду, рівень якої залежить від ступеня прибутковості фірми. Одна з перших ознак руху до банкрутства – спад прибутковості фірми нижче за вартість її капіталу. Відсотки за кредит і дивіденти, що сплачуються фірмою, перестають відповідати сучасним ринковим умовам господарювання, а вкладання коштів у таку фірму стає невигідним. Кредитори (власники облігацій та інші) одержують певні суми, визначені кредитними угодами, але відносна вигідність їхніх вкладень у дану фірму зменшується, а у зв`язку зі спадом вартості акціонерного капіталу падає й ціна акцій, збільшується ризик неповернення коштів, у фірми виникають труднощі з готівкою, особливо, якщо кредитори не пролонгують кредитні угоди на наступний період і фірма змушена буде виплатити не тільки відсотки, а й суму основного боргу. Може виникнути криза ліквідності і фірма увійде в стан “технічної неплатоспроможності”. Це явище