ЗТНП + ТНОТ

СВТН = -------------------- х 100%, (1.4)

ПВЗТ + ПВТО

де:

СВТН – середній відсоток торгової націнки;

ЗТНП – залишок торгової націнки на поч. звітного періоду;

ТНОТ – торгова націнка у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів;

ПВЗТ – продажна (роздрібна) вартість залишку товарів на початок звітного періоду;

ПВТО – продажна (роздрібна) вартість одержаних у звітному місяці товарів.

Собівартість реалізованих товарів визначається за формулою:

СРТ = ПВРТ – ТНРТ, (1.5)

де:

СРТ – собівартість реалізованих товарів;

ПВРТ – продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів;

ТНРТ – сума торгової націнки на реалізовані товари.

Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається за формулою:

ТНРТ = ПВРТ х СВТН, (1.6)

де:

ТНРТ – торгова націнка на реалізовані товари;

ПВРТ – продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів;

СВТН – середній відсоток торгової націнки.

Облік запасів.

Для своєчасного і достовірного надання інформації про наявність і рух товарно-матеріальних цінностей на підприємстві бухгалтерська служьа повинна забезпечити правильне документальне оформлення та систематичний облік надходження, видатку і переміщення запасів.

Документальне оформлення оприбуткованих матеріальних цінностей залежить від джерел їх надходження на підприємство. Так, товарно-матеріальні цінності можуть бути придбані:

у постачальника;

підзвітними особами в торговельні мережі за рахунок коштів, виділених на господарські потреби;

вироблені у власному виробництві;

отримані від ліквідації основних засобів, списання малоцінних та швидкозношуваних предметів у процесі капітального ремонту.

Товарно-матеріальні цінності, що надходять від постачальників, супроводжуються такими документами: товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, рахунками, накладними, платіжними вимогами-дорученнями, ярликами, свідоцтвами якості та іншими документами, які підтверджують кількість вантажу, що надійшов, посвідчення постачальника і порядок розрахунків.

Важливим документом при оприбуткуванні товарно-матеріальних цінностей є вантажна квитанція, яка засвідчує дійсність відправлення вантажу, служить підставою для його отримання і для пред'явлення претензій транспортним організаціям при частковій або повній втраті вантажу. Найбільш доцільним способом оформлення прийняття товарно-матеріальних цінностей, що надійшли, є застосування спеціального штампу. Цей штамп ставлять безпосередньо на супровідних товарних документах (товарно-транспортних накладних, рахунках-фактурах та ін.) матеріально відповідальні особи, які прийняли під звіт цінності. Якщо немає можливості оформити прийняття товарно-матеріальних цінностей проставленням штампа на супровідних документах, то складають приймальний акт.

Первинні документи постачальника реєструються в журналі реєстрації прибуткових документів. Кожному первинному документу надається порядковий номер. На матеріальні цінності, що надійшли, заповнюються прибуткові ордери. Прибуткові ордери виписуються на кожний номенклатурний номер або партію товарно-матеріальних цінностей. Після надходження прибуткових документів складається реєстр на здачу документів, який передається в одному екземплярі в бухгалтерський підрозділ разом з первинними документами.

Для забезпечення достовірностей даних бухгалтерського обліку та звітності про запаси на підприємствах усіх форм власності періодично проводиться інвентаризація.

Порядок проведення інвентаризації регулюється інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та документів і розрахунків, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. №69 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.94 р. за №202/412.

Для проведення інвентаризації на підприємствах розпорядчим документом керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії, до складу яких включаються досвідчені працівники, а очолюють такі комісії керівник підприємства, його заступник або представник керівника.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, що визнані для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів у Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291, передбачені рахунки класу 2 "Запаси".

Матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісією, облікуються на позабалансовому рахунку 02 "Активи на відповідальному зберігання".

Облік товарно-матеріальних цінностей здійснюється за матеріально відповідальними особами, найменуваннями і сортами в натуральному і грошовому вираженні. У місцях зберігання виробничі запаси облікуються в натуральних одиницях.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Система обліку запасів.

У світовій практиці існують дві системи обліку запасів:

- постійна;

- періодична.

Постійна система обліку запасів передбачає безперервне відображення в обліку змін у складі запасів.

Усі придбання і продаж (споживання) запасів записуються прямо на відповідні рахунки класу 2 "Запаси" Плану рахунків.

Особливості застосування постійної системи обліку запасів:

придбання запасів для продажу або виробництва відображається по дебету відповідних рахунків:

20 "Виробничі запаси"

22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети";

25 "Готова продукція";

28 "Товари"

2) транспортні витрати, що пов'язані з доставкою запасів і понесені покупцем, повернення запасів (у випадках поставки неякісних запасів тощо), а також знижки при придбанні відображаються на відповідних рахунках запасів;

3) собівартість реалізованих (спожитих) запасів розраховується за формулою для кожного продажу.

СР = Со х К, (1.7)

де:

СР – собівартість реалізації;

Со – собівартість одиниці продукції;

К – к-ть реалізованих запасів;

і відображається законом;

Дебет 90 "Собівартість реалізації"

Кредит рахунків класу 2 "Запаси".

4) додаткові записи, що відображають к-ть і вартість кожного типу запасів, здійснюються на аналітичних рахунках, які відкриваються, відповідно до синтетичних рахунків.

Постійна система забезпечує безперервність записів залишків товарно-матеріальних цінностей на рахунках запасів і собівартості реалізації.

При системі періодичного обліку к-ть наявних –запасів визначається лише періодично на підставі проведеної інвентаризації, як правило, при складанні фінансової звітності (раз на квартал або на рік).

Протягом звітного періоду надходження та видаток запасів на рахунках запасів не відображається. Для обліку придбаних матеріальних цінностей застосовується рахунок "Закупки". У кінці звітного періоду сальдо рахунків "Закупки" списується на рахунок фінансових результатів.

Собівартість продажу визначається за балансовим методом:

СР = Сп + З – Ск, (1.8)

де:

СР – собівартість реалізації запасів;

Сп – собівартість залишку запасів на поч. періоду;

З – собівартість запасів, придбаних протягом періоду;

Ск – собівартість залишку запасів на кін. періоду.

Застосування періодичної системи обліку запасів в