Товарне виробництво й обіг у своєму розвитку проходять дві стадії: нижчу – бартерну, тобто коли будь-який товар можна безпосередньо обміняти на інший без використання грошей, і грошову, коли обмін відбувається за участю особливого товару – грошей. При грошовому обміні суспільні витрати нижчі, ніж там, де обмін здійснюється за допомогою бартеру.

Обміну в умовах товарного виробництва набуває важливого значення, а саме:

є умовою суспільного поділу праці;

забезпечує спеціалізацію і кооперацію виробництва;

дає можливість економічним суб’єктам отримувати товари, необхідні для задоволення їхніх потреб;

виявляє вартість виробленого товару;

сприяє встановленню взаємовідносин між виробниками та споживачами.

Схематично взаємодію між товарним виробництвом і формами обміну подано на рис.9.

Спеціалізація |

| Товарне

виробництво | Кооперація

Натуральний

(бартерний) |

Обмін | Грошовий

Рис. 9. Взаємодія товарного виробництва і форм обміну

Інфраструктура ринку – система інституційних різних форм властивості (підприємств, фірм, організацій) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію. Виділяють організаційно-технічну, фінансово-кредитну та науково-дослідну інфраструктур ринку.

Дослідження ринку як економічної категорії потребує аналізу його структури, тих елементів, з яких він складається, і які взаємодіють між собою. Для цього слід обрати науково обґрунтований інструментарій та критерії, за якими можна розмежувати ринки за певними ознаками, рисами, специфікою. Таких критеріїв багато, адже ринок є складним і багатовимірним господарським утворенням.

Економічну структуру ринку визначають такі чинники:

форми власності на засоби виробництва і готову продукцію;

структура товаровиробників (державні, орендні, кооперативні, приватні підприємства тощо);

особливості сфери товарного обігу;

рівні приватизації та роздержавлення структурних підрозділів господарства;

форми і види торгівлі, що функціонують у країні.

Загальну характеристику ринкових структур, поділ їх на групи і види можна скласти за такими ознаками:

1. за формами конкуренції (монополізованості):

високо конкурентний, немонополізований (ідеальний);

монополістичної конкуренції з диференціацією продукта;

олігополістичний;

дуополістичний;

монополізований (чиста монополія);

2. за економічним призначенням об’єктів ринкових відносин:

ринок предметів споживання і послуг;

ринок засобів виробництва;

ринок науково-технічних розробок та інформації;

ринок цінних паперів;

ринок робочої сили;

3. за видами і способами торгівлі й формами оплати за товари:

ринок оптової торгівлі;

ринок роздрібної торгівлі;

продаж за безготівковим розрахунком;

продаж товарів у кредит;

продаж товарів під заклад особистого майна покупця;

надання товарів у прокат;

4. за нормами чинного законодавства:

легальний (офіційний) ринок;

нелегальний (тіньовий) ринок;

5. за адміністративно-територіальною ознакою:

міський ринок;

ринок окремих територій (зональний);

ринок регіонів (обласний, районний, селищний);

ринок коаліції різних країн;

світовий (зовнішній) ринок.

6. за характером продажу існує:

оптовий ринок;

роздрібної торгівлі.

Важливим елементом відтворення ринкового середовища є ринкова інфраструктура – це сукупність (система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, грошей, цінних паперів, робочої сили тощо).

До таких структур належать: біржі, банки, дилерські кантори і брокерські, служби зайнятості, оптові та постачально-збутові організації, інвестиційні компанії, страхові організації, аудиторські фірми.

Головним інструментом створення моделі ринку має бути не стихійна гра сил, а активна і послідовна діяльність держави зі створення необхідних ринкової економіки інститутів.

Ринкова економіка включає такі елементи:

ринковий механізм;

методи державного регулювання;

рівень та ступінь громадянської свідомості;

дієвий механізм соціального захисту населення (особливо на перехідному етапі).

Таким чином ринок є об’єктивною категорією. Про те суспільство в тому числі держава, може створити сприятливі умови для його формування та розвитку. Єдність економічних і юридичних передумов є середовищем в якому відтворюються ринкові відносини, а це в свою чергу сприятиме процесу встановлення і розвитку підприємницької діяльності.

Література

1. Основи ринкової економіки і підприємства. – Бобров В. Я.

Випуск 2003р. – 719с.

2. Планування діяльності підприємств. – Белов М. А.; Євдокимова В. Є.

Випуск 2002р.

3. Загальна економіка. – Радіонової І. Ф.

Випуск 2000р.

4. Функціонування економічної системи. – Александров В. В.

Випуск 1999р.

5. Основи ринкової економіки. – Бобров В. Я.

Випуск 1995р.