еластичний, коли EDP > 1 (це означає, що попит зростає (або падає) швидше, ніж ціна). Попит нееластичний, коли EDP < 1 (це означає, що попит зростає (чи падає) повільніше, ніж змінюється ціна). Попит одинично еластичний, коли EDP = 1 (це означає, що попит зростає (або падає) відповідно до зміни ціни). Якщо зміна ціни не викликає ніякої зміни попиту (тобто EDP = 0), тоді ми маємо досконало нееластичний попит. Якщо ж нескінченно мала зміна ціни викликає нескінченне розширення попиту (тобто EDP = ?), тоді ми маємо досконало еластичний попит.
Розрізняють точкову і дугову еластичність. Точкова еластичність характеризує відносну зміну попиту при нескінченно малій зміні ціни. Дугова еластичність вживається для виміру еластичності між двома точками і визначається як середня еластичність за формулою центральної точки:
(5)
Фактори цінової еластичності попиту такі:
1. Важливість товару для споживача (попит на предмети розкошу – еластичний, на предмети першої необхідності – нееластичний).
2. Рівень замінюваності товару (чим більше товарів-замінників, тим еластичніший попит на даний товар).
3. Питома вага товару в доході споживача (чим вона більша в бюджеті споживача, тим більша буде еластичність попиту на товар).
4. Фактор часу (попит на товар більш еластичний у довгостроковому періоді).
Цінова еластичність впливає на обсяг загальної виручки від продажу даної кількості товару. Якщо попит нееластичний, загальна виручка продавця змінюється в тому напрямку, що і ціна товару. Якщо попит еластичний, зміна загальної виручки продавця і ціни товару мають протилежну спрямованість. Якщо попит характеризується як одинично-еластичний, тоді загальна виручка залишається такою ж, як і була до зміни ціни товару.
Щоб не виміряти еластичність в одній із крайніх точок цінового інтервалу, еластичність визначається в центральній точці цього інтервалу.
Формула центральної точки цінової еластичності попиту має такий вигляд:
(6)
Перехресна еластичність попиту визначає ступінь чутливості споживчого попиту на один товар (х) залежно від ціни на інший товар (у) і визначається за формулою:
або , (7)
де EDx/y – перехресна еластичність попиту;
ДQx – зміна обсягу попиту товару х;
ДРу – зміна ціни товару у.
Для товарів, які замінюють один одного у вжитку (товарів-субститутів), коефіцієнт перехресної еластичності має позитивне значення. Для товарів, які доповнюють один одного у процесі споживання (товарів-комплементів), коефіцієнт перехресної еластичності від‘ємний.
Якщо EDx/y > 0 , то це означає, що обсяг попиту на товар х змінюється в прямій залежності від ціни на товар у, і товари х і у можуть бути взаємозамінні у вжитку (тобто є товарами-субститутами).
Якщо EDx/y < 0 , то це означає, що обсяг попиту на товар х змінюється у від‘ємній залежності від ціни на товар у, тобто коефіцієнт перехресної еластичності має від‘ємне значення, а товари х і у доповнюють один одного (тобто є товарами-комплементами).
Якщо коефіцієнт перехресної еластичності дорівнюватиме 0 (EDx/y = 0), тоді товар х і товар у виступають на ринку як незалежні товари, не пов‘язані між собою.
Еластичність попиту за доходом показує рівень зміни обсягу попиту на товар, що досягається внаслідок зміни величини доходу споживача. Еластичність попиту на товар за доходом споживача визначається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни доходу споживача:
або , (8)
де EDi – еластичність попиту за доходом;
ДІ – зміна доходу;
I – доход (Income);
ДQD – зміна обсягу попиту.
Чисельне значення еластичності за доходом споживача тісно пов‘язане з такими поняттями, як нормальні товари і нижчі товари (товари нижчої якості). Для нормальних товарів підвищення доходу викликає підвищення попиту на них. Придбання таких товарів збільшується, отже еластичність попиту за доходом на нормальні товари позитивна. Для нормальних товарів коефіцієнт еластичності попиту за доходом ED>0. Для товарів нижчої якості (нижчих) збільшення доходу споживача викликає зменшення попиту. В цьому випадку доход і попит на товари нижчої якості змінюється в протилежних напрямках і тому еластичність попиту за доходом на ці товари від‘ємна.
Валовий доход – це добуток ціни на кількість, тому:
якщо попит нееластичний, то зниження ціни зменшує валовий доход;
якщо попит еластичний, то зменшення ціни збільшує валовий доход;
у випадку одиничної еластичності попиту зниження ціни не викликає жодних змін у валовому доході.
Для нижчих товарів коефіцієнт еластичності попиту за доходом ED < 0. Споживачі, як правило, скорочують придбання нижчих товарів, коли їх доход зростає.
Еластичність пропозиції показує зв‘язок між зміною ціни товару і обсягом його пропозиції. Цінова еластичність пропозиції визначається співвідношенням відсоткової зміни обсягу пропозиції відносно відсоткової зміни ціни:
(9)
Слід відзначити, що визначення цінової еластичності пропозиції таке ж саме, як і цінової еластичності попиту. Єдина різниця полягає в тому, що чутливість обсягу пропозиції до зміни ціни позитивна, в той час, як чутливість обсягу попиту до зміни ціни на товар – від‘ємна. Можна визначити наступні фактори, що впливають на еластичність пропозиції:
можливості заміщення факторів виробництва;
фактор часу.
Фактор часу відіграє важливу роль у визначення цінової еластичності пропозиції. Чим довший період часу, який може бути використаний для зміни обсягу пропозиції, тим більша її еластичність.
