Поставки машин, устаткування та механізмів складали 13,9%. Це на 25,9% більше, ніж у 2002 р.

Україна з Кременчуцького заводу поставляє вантажні автомобілі до Індії, Пакистану, Сірії. У 2003 р. на території України діяло понад 2,5 тис. спільних підприємств. За участю фірм США створено 120 СП, Німеччини – 40, Австрії – 22. Україна має приділяти велику увагу міжнародному туризму (приймає лише 250 тис. іноземних туристів). Резервом для надходження валюти до України є плата за транзитні залізничні, автомобільні, повітряні перевезення, транспортування нафти і газу (щороку 6 млрд. дол.)

Повномасштабна інтеграція України в європейський економічний та соціаль-ний простір можлива лише за умови виведення національної економіки на трає-кторію стійкого зростання через кардинальні структурні зміни та поглиблення курсу ринкових реформ, а також проведення активної і послідовної соціальної політики.

Реалізація цих завдань ускладнюється значним розривом у рівнях економічно-го та соціального розвитку України та держав - членів ЄС і навіть кандидатів на членство в ЄС з "першої хвилі розширення", а також істотними структурними невідповідностями і деформаціями української економіки. У цьому контексті привертає увагу таке:*

за даними статистичної бази Світового банку, рівень валового внутріш-нього продукту на душу населення в Україні складає (при обрахуванні ВВП за па-ритетом купівельної спроможності валют) лише 15,4 % від середнього рівня ЄС, а порівняно з країнами-претендентами "першої хвилі" - 34,8 %;*

за індексом людського розвитку, який складається в рамках Програми розвитку ООН, Україна посідає 78 місце у світі з показником 0,744, тоді як країна з найнижчим його рівнем в ЄС - Португалія (з показником 0,864) - 28-е, а 12 з 15 країн входять до першої двадцятки, маючи показники індексу в діапазоні 0,903-0,928;*

занадто велика залежність української економіки від експорту (його част-ка у ВВП за даними Держкомстату в 2002 р. складала 52%); показник експорту на душу населення складає лише 4,9 % від середнього рівня в ЄС і 18,1% порівняно з країнами-претендентами "першої хвилі";*

за майже 9-відсоткової частки прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у валовому утворенні постійного капіталу в Україні (що виглядає цілком пристойним по-казником на фоні відповідного індикатора по ЄС - 15,3 %) рівень продуктивності праці на душу населення в Україні не перевищує 2,3% від середнього показника в ЄС та 8 % - країн-претендентів "першої хвилі".

Україна має на сьогодні досить неоднозначні, суперечливі результати практично в усіх основних складових входження в єдиний економічний простір Євросоюзу – вільному русі товарів, послуг.

2. ОСНОВНІ ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ

Зовнішньоекономічні зв'язки в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенси-фікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку.

Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати на-уково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і ви-робництв, сприяє розв'язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з основних чинниківрозвитку господарства України.

Зовнішньоекономічна діяльність України потребує докорінної перебудови — йдеться про зміну сировинного спрямування експор-ту, підвищення в ньому частки продукції обробних галузей, удос-коналення структури імпорту. Адже відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбай-ни, судна різного призначення, ракетні комплекси, верстати, тур-біни, засоби зв'язку, електроніку, радіо- і телеапаратуру тощо. Ре-ально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати підприємства воєнно-промислово-го комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, су-часна технологія, висококваліфіковані фахівці.

У товарній структурі вивозу переважають вироби чорної мета-лургії, залізна руда і кокс, продукти харчової промисловості. Про-мисловий потенціал України достатній для надходження валюти, необхідної для сплати державного зовнішнього боргу, закупівлі найнеобхіднішого імпорту та оплати інших загальнодержавних по-треб.

Реалізація цього потенціалу можлива за відповідної пропускної здатності транспортної інфраструктури, сприятливої соціально-полі-тичної і правової ситуації та здатності зовнішньоторгових органі-зацій та інших виконавчих структур до реалізації продукції.

Експортно-імпортні операції здійснюються як на валютній ос-нові, так і у формі клірингу. Кліринг — система безготівкових роз-рахунків, які грунтуються на заліку взаємних вимог і зобов'язань і здійснюються через банки або спеціальні розрахункові палати (пер-ша створена в Лондоні в 1775 р.). Популярною нині стала форма бартерних операцій, тобто безпосереднього обміну товарами. Такі товарообмінні операції були найбільш поширені в Україні у 1992 р. і становили тоді майже 50 % загального товарообороту. Однак при такому товарообміні Україна втрачала великі кошти через неекві-валентний вартісний обмін продовольчих товарів (зерна, цукру, олії) на паливно-мастильні матеріали.

Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з республіками колишнього СРСР, країнами Східної Європи, розви-неними країнами світу, особливо з тими, що мають чисельну укра-їнську діаспору.

Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури повинні не тільки реалізовувати продукцію на традиційних ринках, а й вихо-дити на нові перспективні регіони особливо в Азію, Африку, Латинську Америку та Австралію). Найважливішою формою економіч-ного співробітництва з країнами близького зарубіжжя нині є взаєм-ний обмін різними видами сировини, готової продукції та наукове співробітництво. Однак необхідними є послідовна і радикальна пере-будова механізму економічних зв'язків, здійснення кардинальних за-ходів для їх оптимізації. Зокрема, передбачено захист економічних інтересів України через встановлення митного кордону з республіка-ми колишнього СРСР. Підписано обопільні угоди з Росією та Білорус-сю про співробітництво у галузі зовнішньоекономічної діяльності, які не допускають реекспорту товарів, до яких інші учасники угоди за-стосовують