Понад 72 % наших поставок отримує Росія. Основним спожива-чем їх є Центральний район Росії, на який припадає майже 3/4 вивозу продукції з України. Значними споживачами залізної і мар-ганцевої руд, чорних металів, які надходять з України, є Поволжя, Північний Кавказ. Певна кількість чорних металів, зокрема прока-ту, вивозиться з України до Санкт-Петербурга, Білорусі, держав Балтії, Молдови, цукор — в усі республіки колишнього СРСР (за винятком Молдови), м'ясо, масло, м'ясні та ряд консервованих про-дуктів — здебільшого в Росію.

Сьогодні ні розміри експорту, ні його структура не можуть задовольнити Україну. Річ у тім, що розміри експорту поки що недостатні: в 1995 р. вони становили 11566,5 млн дол. США. У його структурі найбільшу частку мають сировина, матеріали і товари народного споживання — 87,6 %, машини і устаткуван-ня — 10,3 %, інші товари (у тому числі послуги) — 2,1 %. Тому необхідно переорієнтувати експорт з первинної сировини на нову техніку й технологію, товари високого рівня переробки, різні по-слуги.

Найтісніші економічні зв'язки підтримує Україна з країнами Східної Європи, зокрема з Угорщиною та Польщею. У структурі вивозу в ці країни переважає продукція галузей важкої індустрії: кокс, руда, сірка, чорні метали, устаткування для гірничодобувної і металургійної промисловості, тепловози, екскаватори, бульдозери, телевізори, трансформатори, сільськогосподарські машини тощо.

Протягом тривалого часу спостерігається сталість поставок на експорт донецького вугілля, що визначається попитом на нього як у колишніх країнах РЕВ, так і в ряді капіталістичних держав (Італії, Франції, Єгипті). Об'єктивною передумовою попиту на це вугілля на європейському, північноафриканському та близькосхідному рин-ках є практична відсутність на Землі антрацитового палива, яке має високу калорійність, а головне — недимність.

Залізну руду Україна вивозить до Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії та ін. Самородна сірка з України над-ходить до Чехії, Словаччини, ФРН, Угорщини, Румунії.

З країн Східної Європи Україна імпортує машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хімічної, меблевої і хар-чової промисловості, прилади, продукцію хімічної промисловості, рухомий залізничний склад, судна, автомашини, побутові електро-прилади, медикаменти тощо.

У сучасних умовах економічні зв'язки України з країнами Схід-ної Європи трохи послабилися, але в майбутньому, очевидно, вони розвиватимуться більш ефективно.

ВИСНОВКИ

Україна бере участь в економічному співробітництві з проми-слове розвиненими країнами світу. Понад 20 країн (Австрія, Голлан-дія, Італія, Норвегія, Франція, Фінляндія, ФРН, Швейцарія, Швеція, СІНА, Канада, Великобританія, Японія та ін.) отримують з України промислову продукцію і промислову сировину: залізну і марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничо-шахтове устаткування, штучні алмази, велосипеди, мета-лообробні верстати, прилади, автонавантажувачі, а також цукор, льоноволокно, олію тощо.

До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун, феросплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льоно-волокно, хміль, а Україні Великобританія постачає різні машини, промислове устаткування, хімічні продукти, вовняні тканини.

До ФРН Україна експортує феросплави, чорні метали, автонавантажувачі, віконне скло, олію тощо. З ФРН Україна імпортує різні машини й промислове устаткування, прокат чорних металів, хіміч-ну продукцію.

До Франції з України вивозять антрацит, помпи, металообробні

верстати, фотоапарати, льоноволокно, олію. Франція поставляє Україні потоково-механізовані й автоматизовані лінії зварювання і складання кузовів кабін трактора Т-150. На французьких суднобудівних підпри-ємствах виконують замовлення Чорноморського пароплавства.

Українські машинобудівники виготовили для США унікальний трансформатор на 500 тис. кВт, Фінляндії — комплект устаткуван-ня для атомної електростанції,

Україна бере участь в економічному співробітництві з країна-ми, що розвиваються. У попередні роки, за існування СРСР, цим країнам було надано кредити на пільгових умовах з відшкодуван-ням кредиту протягом 10—12 років. Частка України в цих креди-тах, за попередніми підрахунками, становить майже 18 млрд дол.

Традиційні товари експорту країн, що розвиваються, бавовна, джут, вовна, арахіс, рис, оливкова олія, натуральний каучук, какао-боби, кава, цитрусові, тютюн та ін.

Україна вивозить свої товари до багатьох країн, що розвиваються. У структурі експорту основне місце посідають машини і промислове устаткування. Так, вантажні автомобілі Кременчуцького заводу пос-тавляють до Індії, Латинської Америки, Близького Сходу, помпи із Сумського заводу — до Індії, Пакистану, Сирії. Машини, устаткуван-ня, прилади для африканських, азіатських і латиноамериканських країн виготовляють з урахуванням їх роботи в умовах тропічного клімату.

Підписано угоду про постачання нафти і газу з Ірану в Україну. З цією метою створено українсько-ірансько-азербайджанську ком-панію, яка збудує цілу систему трубопроводів через Росію в Укра-їну. 45 % внеску — України, така сама частка — Ірану, 10 % — Азербайджану. Угода розрахована на 15 років, Україна поставляти-ме до Ірану машини і обладнання для гірничо-добувної та металур-гійної промисловості, братиме участь у реконструкції металургій-них підприємств, доріг і морських портів.

Підписана угода між Україною і Тунісом про співробітництво в галузі іригації, за якою на туніських іригаційних спорудах пра-цюватимуть українські фахівці. Туніс постачатиме Україні фосфо-рити.

Останнім часом право на здійснення зовнішньоекономічних опе-рацій надано окремим підприємствам і організаціям, внаслідок чого підвищилася активність їх у зовнішньоекономічній сфері. Зареє-стровано більш як ЗО тис. учасників зовнішньоекономічних зв'язків.

В економічних зв'язках України із зарубіжними країнами