національному законодавству." Національний інститут стратегічних досліджень, жовтень 1995.
Отже, створюючи національну державну правову систему у відповідності до "єесівських" норм, необхідно одночасно із адаптацією вже існуючих законів приймати нові, узгоджені із правовим полем ЄС, законодавчі акти. Роль найвищого законодавчого органу країни у цьому процесі абсолютна. Беззаперечним є і те, що процес адаптації законодавства України вимагає злагодженої співпраці всіх гілок влади (див. таблицю). До недавнє протистояння між гілками влади в Україні та гостра політична боротьба серйозно перешкоджали ефективній законотворчій діяльності парламенту. За період першої-п’ятої сесії (ІІ та ІІІ скликання) Верховної Ради України (12 травня 1998 - 1 червня 2000) на розгляд парламенту внесено 1745 проектів законів, з яких прийнято лише 615. За даними Головного організаційного управління Верховної Ради України, станом на 01.06.2000 р. Завершення кампанії по виборах Президента України, створення парламентської більшості і сформування нового Уряду дає підстави сподіватись на більш конструктивну співпрацю органів державної влади.
Серед інших проблем правової системи України необхідно виділити відсутність дієвого механізму імплементації чинних правових норм. Як зазначає експерт Українсько-Європейського консультативного центру з питань законодавства В. П’ятницький "головна проблема України не в підготовці, а у виконанні нового законодавства. У нас існує велика кількість добрих законів, які не працюють на практиці". Fundamental Reform for Future Integration // The Day. - June 6, 2000. - № 18. - P. 5.
Україна, нажаль, знаходиться ще далеко від європейських стандартів правової реґламентації. Багатогранність європейського правового поля, його комплексний характер наочно свідчать про труднощі на шляху узгодження національного законодавства із загальноєвропейським. Формування правового поля держави є тривалим соціальним процесом, що органічно пов’язаний із змінами у всіх інших сферах життя суспільства. Штучно прискорити цей процес неможливо, але потрібно створити йому режим найбільшого сприяння. На нашу думку, більш активному та ефективному процесові наближення національного законодавства до законодавства Євросоюзу буде сприяти впровадження наступних заходів:
створення однієї цілісної системи законодавства України, оскільки розпорошеність ускладнює процес адаптації;
визначення галузевого комітету Верховної Ради України, який би забезпечував координацію та узгодження відповідної законотворчої діяльності, на кшталт спеціального підрозділу з європейської інтеграції, створеного в дослідницькому бюро польського Сейму в 1997 році;
видання Україною "Білої книги", зустрічної ЄС; Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом" // Інститут законодавства Верховної Ради України. - Київ, 1998.
створення українсько-європейського глосарію юридичної термінології;
розробка "гармонограм" - графіків роботи з гармонізації законодавства для окремих галузей права;
активне залучення іноземних експертів та максимальне використання технічної допомоги ЄС щодо адаптації українського законодавства (УПС, п. 3 ст. 51);
прийняття Верховною Радою України відповідної Постанови про вихід України з МПА СНД;
поглиблення співпраці з міжнародними організаціями (РЄ, ОБСЄ та ін.).
Необхідно також розширити і поглибити наукові дослідження проблем адаптації та забезпечити впровадження наукових рекомендацій з цих питань у реальну практику. Абсолютно необхідно мати такі процедури, які будуть поєднувати органи державної влади із зовнішніми центрами технічної чи науково-експертної роботи. Дослідницькі інститути, наприклад, можуть співпрацювати з ними для допомоги при прийнятті рішень серйозної політичної природи і особливо надавати допомогу при вирішенні суперечливих питань, що призведе до вироблення більш чітких і коротких формулювань в головних документах. Тому вкрай необхідно розробити нові процедури, які будуть націлені на співпрацю з конкретними експертами по різних групах. При цьому необхідно вивчати досвід зарубіжних країн. Показовим у цьому плані є досвід найближчих сусідів України, зокрема Польщі та ... Росії. Вражає високий рівень вивчення європейського права нашим стратегічним партнером на Сході, який, доречі, не проголошує вступ до ЄС як пріоритет своєї політики. Серед освітніх, наукових і дослідних центрів у Російській Федерації слід виділити Інститут Європи Російської Академії наук, Інститут європейського права при МГИМО, Центр порівняльного права при МГИМО та Асоціацію європейських досліджень. В деяких ВУЗах, наприклад в Академічному правовому університеті при Інституті держава і права Російської Академії Наук, європейське право є обов’язковим предметом програми навчання. Топорнин Б. Н. Европейское право: Учебник. - М., 1999.
Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетним напрямом співробітництва і обов’язковою передумовою інтеграції до цієї організації. На наше переконання, розуміння важливості цього процесу, вдале поєднання підходів та методів щодо реалізації зближення двох правових систем дасть позитивний результат.