Таблиця 1.1. Види акредитивів та їх класифікація.

1. | За способом використання |

2. | За формою |

3. | За способом повідомлення бенефіціара (експортера) про відкриття акредитива на його користь | а) прямо авізовані акредитиви; акредитиви, авізовані через авізуючий банк;

б) попередньо авізовані акредитиви

4. | За ступенем гарантованості оплати сум, які мають бути сплачені експортеру |

5. | За наявністю або відсутністю підтвердження за акредитивом з боку авізуючого або іншого банку |

6. | За валютою платежу |

7. | За характером платежу у зв'язку з можливістю/ неможливістю здійснювати часткові поставки продукції |

8. | За місцем та суб'єктом виконання |

9. | Залежно від виду зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання (експорту чи імпорту товарів та послуг) |

10. | За способом виконання |

11. | Залежно від наявності депонованих грошових коштів у підтверджуючому банку |

12. | Залежно від наявності других бенефіціарів |

13. | Спеціальні форми акредитивів |

контрагента за контрактом бенефіціара (експортера). За цим грошовим зо-бов'язанням банк, який відкрив акреди-тив (банкемітент), повинен здійснити

бенефіціару платіж (негайно або з відстрочкою) чи акцептувати тратти бенефіціара та сплатити їх в строк. Або він може уповноважити інший банк здійснити такі платежі, акцепт або не-гоціацію тратт бенефіціара за умови на-дання ним документів, передбачених в акредитиві, також якщо виконані інші умови акредитива.

1.3. Види акредитивів та їх класифікація.

1. За способом використання акреди-тиви поділяються на документарні (то-варні) та грошові (циркулярні):

а) документарні (товарні) використо-вуються для розрахунків за товари та по-слуги при наданні обумовлених в акре-дитиві документів;

б) грошові (циркулярні) – це такі ак-редитиви, виплата за якими не обумов-лена наданням документів.

2. За формою акредитиви поділяються на документарні акредитиви та акредитивні листи.

У більшості країн терміни "докумен-тарний акредитив " та "комерційний ак-редитивний лист "– синоніми. Але, на-приклад, у Сполучених Штатах Амери-ки, Великобританії та Китаї, а також у закордонних відділеннях найбільших банків Англії та США технологічні про-цеси та можливості акредитивних листів суттєво відрізняються від запропонова-них документарними акредитивами. Роз-рахунки у формі акредитивних ко-мерційних листів повинні бути погод-жені сторонами у контракті купівліпро-дажу.

Особливість акредитивних ко-мерційних листів у тому, що вони напра-вляються не банку в країні продавця, а безпосередньо бенефіціару. При цьому банк у країні продавця може використо-вуватися лише як проміжна інстанція. Бенефіціар після відправлення товару та отримання усіх необхідних, передбаче-них у акредитивному листі, документів може або передати їх банку, вибраному на свій розсуд, або направити для спла-ти безпосередньо банку, який виписав акредитивний лист.

Суб'єктам господарської діяльності України можна порекомендувати по-годжуватися на розрахунки за акредитив-ними листами лише за умови, якщо ак-редитивні листи виписуватимуться бан-камикореспондентами Національного банку України та іншими першокласни-ми іноземними банками, платоспро-можність яких не викликає сумніву, а та-кож з урахуванням того, що така форма розрахунків здійснюватиметься обома сторонами на принципах взаємності. В іншому акредитивні листи відповідають документарним акредитивам. Вони мо-жуть бути, як і акредитиви, відклични-ми або безвідкличними, підтверджени-ми, трансферабельними, передбачати право часткової виплати вказаної в ак-редитивному листі суми. Підтвердження акредитивного листа" може бути здійснене тільки банком, який виписав цей лист, тобто підтвердження не має то-го змісту, який воно може мати при підтвердженні документарного акреди-тива банком країниекспортера або яки-мось іншим банком.

3. За способом повідомлення бе-нефіціара про відкриття акредитива на йо-го користь акредитиви поділяються на:

а) прямо авізовані та авізовані через авізуючий банк;

б) попередньо авізовані.

Прямо авізовані акредитиви банкемітент* направляє безпосередньо бе-нефіціару без втручання іншого банку. Бенефіціар у свою чергу повинен звер-татися з вимогами до закордонного бан-ку, що його обслуговує. Ця форма авізування має ряд недоліків, характерних при розрахунках. Перш за все бенефіціар не має необхідних умов для контролю справжності акредитива, більше того, це ускладнює процес з'ясування плато-спроможності банкуемітента.

Акредитиви, які направляються без-посередньо бенефіціару, тобто без втру-чання іншого банку, використовуються підробниками документації навіть що-до банків, які є досить надійними та ма-ють досконалу технічну базу. Експортер, котрий бажає захистити себе від подібної практики, повинен вимагати авізова-ний акредитив або підтверджений бан-ком у його власній країні.

Авізований акредитив – це акредитив, за яким банкемітент звертається з до-рученням до іншого банку (авізуючого), щоб сповістити бенефіціара про відкрит-тя акредитива без будьякого зобов'язан-ня з боку авізуючого банку.

Акредитив із попереднім авізо – це ак-редитив, за яким банкемітент звер-тається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб попередньо сповісти-ти бенефіціара про відкриття акредити-ва без будьякого зобов'язання як із бо-ку авізуючого банку, так і з боку банкуемітента.

4. За ступенем гарантованості оплати сум, які мають бути сплачені експортеру, акредитиви поділяються на відкличні та безвідкличні.

Відкличний акредитив – це акредитив, який може бути в будьякий час зміне-ним або відкликаним (анульованим) банкомемітентом за дорученням імпор-тера, що доручив банкуемітенту відкри-ти цей акредитив, без обов'язкового повідомлення бенефіціара.

Оскільки відкличний акредитив не створює додаткових зобов'язань імпор-тера в частині оплати куплених ним то-варів, експортери не вважають його до-статньою гарантією і у зовнішньоторго-вельних розрахунках він використо-вується досить рідко.