Облік формування елементів затрат, загальні відомості
РЕФЕРАТ
по курсу
“ОБЛІК ЗАТРАТ”
ОБЛІК ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЗАТРАТ ЗАГАЛЬНЇ ВІДОМОСТІ
Згідно з основними положеннями про облік витрат. будь-яке господарство повинне забезпечити роздільний, облік своїх затрат по таких елементах: матеріальні за-трати, затрати на оплату праці, відрахування, аморти-зація основних засобів, інші затрати.
Облік матеріальних затрат. Матеріальні затрати на виробництво для більшості господарств е найбільш суттєвими, їх питома вага в затратах становить у серед-ньому 75-80%, а у деяких галузях, наприклад харчовій, — більш 90 %.
Відправним моментом побудови бухгалтерського обліку матеріальних затрат е їх класифікація та оцінка. Класифікація передбачає розробку номенклатур, а оцінка — визначення облікової ціни для поточного обліку та порядку визначення фактичної собівартості Без попереднього вирішення цих питань раціональна по-будова обліку матеріальних затрат виробництва прак-тично неможлива, особливо в умовах застосування ЕОМ та АРМ бухгалтера.
Класифікація та розробка номенклатур повинна бу-ти проведена в двох напрямках: економічному та технічному. Вибір методу оцінки залежить від різних умов, у яких працює те чи інше господарство.
На основі класифікації та оцінки формується номен-клатура—цінник.
У виробничих процесах для обліку матеріальних за-трат вихідним е їх відношення до майбутнього продукту праці: одні утворюють субстанцію майбутнього продукту праці, другі використовуються як допоміжні для надан-ня якості, кольору, підтримки робочого стану обладнан-ня тощо. Разом з тим, незалежно від ролі матеріалів в виробничому процесі побудова їх бухгалтерського обліку у процесі виробництва як елементу затрат має багато спільного.
У першу чергу визначаються кількісні та якісні ха-рактеристики, на підставі яких за ціновою ознакою виз-начають вартісні Разом з тим слід мати на увазі таку особливість окремих видів матеріалів, що в процесі ви-робництва їх характеристики уточнюються в залеж-ності від їх відношення до прямих або непрямих затрат. Характеристики деяких матеріалів на певній стадії облікового процесу, особливо кількісні, зникають, а вартісні потрапляють до загальної суми окремих видів затрат за ознакою виду витрат. Наприклад, використані матеріали для потреб утримання машин та устаткуван-ня включаються в комплексні затрати за аналогічною назвою, тобто кінцевий результат виробництва вклю-чається в загальні суми цього елементу собівартості і як артеріальний елемент не залишається в собівартості
Основу побудови матеріалів становить Їх кількісно-якісна характеристика, тому обов'язковим є показник кількості та якості в первинних документах' момент передачі (запуску їх у виробничий процес). Без цих характеристик втрачає сенс будь-який первинний та по-точний облік процесу виробництва.
При обліку виробництва за нормативним методом (стандарт-костінг) відокремленому документуванню підлягають зміни та відхилення затрат. Тому у кожному випадку в документі мають бути такі дані: затрати у межах норм, затрати внаслідок зміни норм та затрати внаслідок відхилення від норм (від початку затрачання матеріалів аж до виходу продукту).
Важливим моментом побудови матеріальних затрат на виробництво є визначення поняття "затрата". Справа у тому, що в економічній літературі під дим терміном розуміють різні виробничі процеси. А це не дозволяє пра-вильно формувати побудову обліку затрат на виробництво.
Перш за все слід розрізнити поняття "затрати зі складу" та "затрати у виробництві". Затрати зі складу — це передача зі складу у виробничий процес. Це може означати передачу до комор виробництва, складів, робо-чих місць тощо, але може також означати й безпосе-редній запуск матеріалів у виробничий процес» тобто сам процес затрат. Таким чином "передача зі складу" — це не затрати на виробництво.
Разом з тим затрати на виробництво не обов'язково є затратами на кінцевий продукт виробництва, тобто на випуск продукції, оскільки у виробничому процесі для обліку виникають такі об'єкти, як незавершене вироб-ництво, відходи виробництва, побічна продукція, брак у виробничому процесі та інші
Розмежування вищенаведених понять наперед виз-начає необхідність документального оформлення всіх цих різнобіжноетей для вірного визначення та розра-хунку фактичної собівартості продукту. Особливе зна-чення ці моменти мають при нормативному обліку, за-стосуванні ЕОМ тощо.
Видача (відпуск) зі складу в виробничий процес: у цех тощо. Це може бути і звичайним переміщенням ма-теріалів у просторі.
Документальне оформлення видачі зі складу (тобто передачі) у виробництво залежить від особливостей і ха-рактеру технології організації виробництва та варіанту їх побудови. Разом з тим у всіх випадках процес доку-ментування повинен бути таким, щоб забезпечити вияв-лення відхилень від норм (кошторису, квот тощо) по хо-ду технологічного процесу за зміну і як мінімум за добу або за самий короткий технологічний цикл.
У різних виробництвах застосовують різні види та форми документів для оформлення передачі або відпуску, матеріалів зі складу на виробництво: накладні, забірні картки, забірні листи, лімітно-забірні листи, ви-моги тощо. Якщо видача зі складу співпадає з моментом передачі (запуску) у виробничий процес, то складають один документ.
В окремих галузях виробництва передачу матеріалів у виробничий процес оформляють у виробничому звіті: по бригадах, ділянках, цехах тощо. У цих звітах е такі по-казники, як залишок на початок роботи зміни (або до-би), надходження за зміну (добу), передачу у техно-логічний процес (тобто фактичні витрати), різні списан-ня сировини та залишок на кінець зміни (доби).
Крім того, ці звіти містять показники про кількість та якість випущеної продукції.
При нормативному обліку виробництва в звітах пока-зують також відхилення від норм (квот, кошторису то-що) та зміни норм. Усі відхилення повинні мати письмові пояснення.
В усіх виробництвах, за винятком дослідних експери-ментальних, затрати регламентуються рецептурою, нор-мативними картами та іншими документами. В окремих випадках дозволено робити заміну одних матеріалів іншими. Такий факт повинен бути оформлений спеціальним документом на заміну.
Між вхідною кількістю (масою) переданих у виробни-чий процес матеріально-речових елементів затрат та