Стаття - Фактори розміщення продуктивних сил.
21

умові врахування тенденції ринкової кон’юнктури.
Також має вплив фактор егономіко-географічного положення.
Економіко-географічне положення об’єкта – це сукупність його відношень до інших економіко-географічних об’єктів, що лежать поза ним. Тобто об’єкт характеризується розташуванням на певній території та системою реальних і потенційних зв’язків з іншими об’єктами. Зміна економічного простору біля об’єкту впливає істотно на економічний потенціал даного об’єкту.
Наприклад, Київ став політичним і економічним центром України, тому що він розташований на перехресті водних шляхів та у центрі серед політично пов’язаних між собою князівств.
Макроположення характеризує економічні відносини об’єкта за відношенням до компактної і відносно невеликої за розміром території його оточення.
Мікрорівень характеризує зони впливу міст на навколишню територію та об’єкт відносно невеликого оточення.
Від економіко-географічного положення залежить створення зон спільного підприємництва, які формуються навколо великих портово-промислових комплексів.
Вплив розташування виробництва на навколишнє середовище почав враховуватися в 2-й половині 20 ст. Екстенсивне ведення с/г виробництва призвело до вирубування лісів та ерозії земель. Промислова революція істотно прискорила ресурсовикористання. 6 млн. га. земель на планеті щорічно перетворюється на пустелі, 11 млн. га. лісів щорічно вирубається, лише від пожеж. В цілому, екологічний фактор набув глобального значення. В 159 країнах, які входять до ООН, створені спеціальні служби охорони навколишнього середовища. Вони у взаємодії з регіональними органами ООН розробляють екологічні проекти.
Впливи є безпосередні і опосередковані, коротко- і довготривалі, виявляються у вигляді механічних порушень, руйнування, теплового ефекту. Наслідки є оборотні і необоротні, первинні та вторинні.
Екологічний фактор
Екологізація виробництва є складовою економічної політики держави. Основи екологічної політики України визначені “Законом про охорону навколишнього природного середовища”.
Врахування екологічного фактору в РПС виявляється в наступних ситуаціях:
- недопустима концентрація шкідливих видів виробництва;
- треба врахувати рельєф місцевості та мікрокліматичні умови;
- проектування промислових підприємств має врахувати розу вітрів;
- створення санітарних зон навколо шкідливих виробництв, які позбавлені від постійного проживання людей.

2. Природно-ресурсний потенціал України.

За запасами природних ресурсів Україна займає провідне місце в Європі, зокрема, перше місце за кількістю орних земель, за запасами залізної й марганцевої руд, сірки, кам'яного вугілля, калійної і кам'яної солей та інших корисних копалин.
Агрокліматичні та земельні ресурси. Кількісні параметри агрокліматичних ресурсів у межах України територіально диференційовані. Так, агрокліматичні ресурси півдня Криму дають змогу вирощувати субтропічні культури, а в цілому територія України придатна для вирощування всіх культур помірного поясу. Проте для одержання гарантованих урожаїв на півдні України необхідно застосовувати штучне зрошування, оскільки тут випадає мінімум опадів влітку, а також можливі засухи.
Земельні ресурси. Забезпеченість України сільськогосподарськими угіддями дуже висока і становить близько 0,8 га на одного жителя. Площа орних земель на початок 1999 року становила 32857,5 тис. га, пасовищ - 5493,7 тис. га. У структурі грунтового покриву України домінують різновиди чорноземів, поширені майже на 55% площ орних земель. Близько 10% орних земель займають опідзолені й деградовані чорноземи, 9% - каштанові, 7% - підзолисті, 7% - сірі лісові та інші.
Українські чорноземи унікальні. Вони сформувалися під степовою рослинністю в умовах клімату, який на відміну від степів Євразії, є найбільш м'який та вологий, що зумовлено впливом Атлантики і південних морів. Чорноземи поширені в лісостеповій та степовій фізико-географічних зонах України. В структурі грунтового покриву України площа чорноземів становить 74 млн. га, із яких 57% - це сільськогосподарські угіддя (42 млн. га) і 68% ріллі (32 млн. га).
За своїми фізичним, хімічним, агрохімічним та мінералогічним складом серед грунтоутворювальних порід український чорнозем - найкращий. Віддзеркаленням природного потенціалу українського чорнозему є запаси гумусу в профілі, який визначається ступенем зволоження та гранулометричним складом.
Застосування добрив підвищує ефективну родючість чорнозему на 30-50%. Зрошення земель в зонах південного і сухого степу, разом з добривами, дозволяє підвищити агропотенціал сільськогосподарських культур в 2-3 і більше разів, в залежності від їх видів. Чорноземи - найродючіші грунти України. Державою здійснюються заходи щодо боротьби з ерозією, розвитком вторинного підкислення, погіршення фізичних властивостей та іншими деградаційними процесами земельного фонду. Для підвищення родючості чорноземів та їх охорони необхідні інвестування в землеобробку (відповідні машини та механізми), разом із застосуванням найновіших нешкідливих засобів удобрення, розширення та модернізація систем зрошування, упровадження передових світових технологій по збереженню та підтриманню належного стану грунту.
Всі згадані заходи та вкладення капіталу окупляться сторицею за рахунок зростання продуктивності українських чорноземів, що призведе не тільки до поліпшення умов життя людей, але і збереження безцінного дару Природи для Людини.
Мінеральні ресурси. Україна - держава з унікальним мінерально-сировинним потенціалом. На її території зосереджено 5% мінеральних ресурсів світу. 95 видів сировини, зосередженої в корисних копалинах, мають промислове значення. Україна має можливість забезпечити себе та експортувати такі важливі види корисних копалин і продуктів їх переробки як залізо, марганець, титан, цирконій, графіт, каолін, сірка самородна, глина бентонітова та вогнетривка, сіль кухонна, сіль калійна, декоративно-облицювальне каміння. Є можливість створення власної надійної бази за такими нетрадиційними для України видами мінеральної сировини, як золото, срібло, мідь, свинець, цинк, рідкоземельні метали.
За оцінками вітчизняних та закордонних фахівців вугільні родовища Донбасу та Львівсько-Волинського басейну містять метан в обсязі до

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7