виняткові права автора на розпорядження створеним їм благом (технологією); якщо фірма має патент на технологію виробництва якогось продукту, то це унеможливлює виробництво даного товару іншими фірмами протягом терміна дії патенту. Звичайно, власник патенту може продати свою технологію або взагалі її не використовувати, але це його право. І тільки одержання патенту на альтернативну технологію дозволить конкурувати з фірмою-монополістом.
Монопольна ціна - ціна, що встановлюється суб'єктом ведення господарства, що займає монопольне положення на ринку, і призводить до обмеження конкуренції або порушенню прав споживачів.
Монополія чиста (абсолютна) - ситуація, коли на конкретному товарному ринку виступає усього один продавець.
Монополія в чистому виді - явище вкрай рідкісне. Як і досконала конкуренція, вона являє собою скоріше економічну абстракцію. Досить часто як приклад чистої монополії призводять систему телефонного зв'язку, і це майже вірно. Але не варто забувати, що інші види зв'язку (наприклад, експрес-пошта або супутниковий зв'язок) створюють приховану конкуренцію, пропонуючи якісні замінники телефонного зв'язку. Крім того, слід зазначити, що монополія не може цілком усунути потенційну конкуренцію з боку інших вітчизняних або іноземних виробників товарів.
Монополія, що виникає з боку попиту, коли на ринку є тільки один покупець при множині продавців, називається монопсонією. Така ринкова структура в усім схожа з монополією, риси якої переносяться на покупця.
Монополістична конкуренція
Монополістична конкуренція - це коли велика кількість виробників, пропонує схожу, але не ідентичну (із погляду покупців) продукцію.
На відміну від досконалої конкуренції, монополістична припускає, що кожна фірма продає особливий тип товару, що відрізняється якістю, оформленням, престижністю, завдяки чому в споживача складаються «нецінові преваги» (політичні, естетичні, фізіологічні). В умовах монополістичної конкуренції фірма виготовляє не однакову, а «диференційовану» продукцію і тим самим стає своєрідним «монополістом» своєї марки товару (наприклад, шоколад «Снікерс» має інші смакові властивості, ніж звичайний молочний шоколад, а зубна паста «Колгейт» відрізняється від «Фтородента» і запахом, і складом, і репутацією).
На ринку монополістичної конкуренції продукція може бути диференційована також і за умовами післяпродажного обслуговування (для товарів тривалого користування), по близькості до покупців, по інтенсивності реклами. Таким чином, фірми на цьому ринку вступають у своєрідне суперництво не стільки через ціни, скільки за допомогою всякої диференціації продукції.
Повсюдне змагання фірм в умовах диференціації товару не усуває монополістичної влади фірми над своїм видом товару, що дозволяє підприємству підвищувати (або понижувати) ціну на нього незалежно від конкурентів, хоча ця влада обмежена наявністю виробників аналогічних продуктів і значної свободи входу в галузь.
Відносно необмежене проникнення нових конкурентів на ринок є важливою характеристикою монополістичної конкуренції. Виробники, що працюють на такому ринку, не є значними підприємствами, тому їм не потрібен великий початковий капітал. Це підстьобує їх до вступу в галузь і конкуренції з марками виробленого тут товару.
Модель ринку монополістичної конкуренції описує множина реально існуючих ринків. Його характеристики достатньо точно відповідають більшості галузей сфери обслуговування (у якості прикладів можна назвати мережу ресторанів, станцій технічного обслуговування, сферу банківських послуг, у виробничих галузях - це виробництво одягу, безалкогольних напоїв, прального порошку, обчислювальної техніки, комп'ютерів).
Монопольність у такій моделі полягає в тому, що кожна фірма в умовах диференціації продукції володіє в деякій мірі монопольною владою над своїм товаром; вона може підвищувати і понижувати ціну на нього поза залежністю від дій конкурентів, хоча ця влада й обмежується наявністю виробників аналогічних товарів. Крім того на монополістичних ринках поряд із дрібними і середніми фірмами існують достатньо великі.
При такій моделі ринку фірми ринуться розширювати свою область преваг шляхом індивідуалізації своєї продукції. Це відбувається насамперед за допомогою товарних знаків, найменувань і рекламної компанії, що однозначно виділяють розходження товарів.
Монополістична конкуренція відрізняється від досконалої поліполії по таких ознаках:
на поліпольному ринку продаються не гомогенні, а гетерогенні товари;
для учасників ринку немає повної прозорості ринку, і вони діють не завжди відповідно до економічних принципів;
підприємства намагаються розширити свою область преваг шляхом індивідуалізації своєї продукції;
доступ до ринку для нових продавців при монополістичній конкуренції ускладнений у силу наявності преваг;
єдиний продавець (монополіст). - Реалізований продукт унікальний, тому покупець змушений сплачувати встановлену монополістом ціну (або відмовитися від покупки даного товару);
повний контроль монополіста над ціною товару й обсягом продаж.
Олігополія
Олігополія є переважаючою формою сучасної ринкової структури. Термін «олігополія» застосовується в економіці для опису ринку, на якому існують декілька фірм, окремі з який контролюють значну частину ринку і вступ на цей ринок нових фірм утруднено. Приклади класичних олігополій: "велика трійка" у США - "Дженерал моторз", "Форд", "Крайслер".
Продукція, вироблена фірмами, може бути як однорідна, так і диференційована. Однорідність переважає на ринках сировини і напівфабрикатів: руди, нафти, сталі, цементу; диференціація - на ринках споживчих товарів (автомобілі).
Нечисленність фірм сприяє їхнім монополістичним угодам: по встановленню цін, поділу ринків або по інших засобах обмеження конкуренції між ними. Доведено, що конкуренція на олігопольному ринку тим інтенсивниша, чим нижче рівень концентрації виробництва (більше число фірм), і навпаки.
Важливу роль у характері конкурентних відношень на такому ринку грають об’єм і структура тієї інформації про конкурентів і про умови попиту, якою фірми володіють: чим такої інформації менше, тим більше конкурентною буде поведінка фірми. Основна відмінність олігопольного ринку від поліпольного пов'язана з динамікою цін. Якщо на поліпольному ринку вони пульсують безупинно і безсистемно в залежності від коливань попиту і пропозиції, то при олігополії мають тенденцію до стійкої фіксації і змінюються не так часто. Типово так зване лідерство в цінах, коли